05 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1219/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Глинянської міської ради Львівського району Львівської області від 05.12.2025 (вх.№ЗАГС 01-05/3616/25 від 05.12.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 (повний текст рішення складено 24.11.2025, суддя М.Р. Король)
у справі № 914/1219/25
за позовом: Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області, м. Пустомити в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Львівській області, м. Львів
до відповідача: Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, м. Глиняни
про: стягнення 937 250,25 грн.,
з участю представників:
від прокуратури: Дмитришин Ю.М.;
від позивача: Попадюк С.В.;
від відповідача: Лосин О.Б.
Керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Львівській області до Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (забруднення та засмічення земельної ділянки за координатами 49.288437, 31.924298, розміщеної в адмінмежах Глинянської ОТГ, за межами м.Глиняни Львівського району Львівської області, площею 1,0900 га) в розмірі 937 250,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на території, яка за координатами 49.288437, 31.924298 розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни, заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції України у Львівській області зазначається нездійснення зазначеним органом повноважень щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням та засміченням земельної ділянки, оскільки вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем Державною екологічною інспекцією України у Львівській області не вжито. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо має кваліфікуватись, як бездіяльність відповідного органу, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/1219/25 (суддя М.Р. Король) позов задоволено повністю. Стягнуто з Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь держави збитки, заподіяні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (забруднення та засмічення земельної ділянки за координатами 49.288437, 31.924298, розміщеної в адмінмежах Глинянської ОТГ, за межами м.Глиняни Львівського району Львівської області, площею 1,0900 га) в сумі 937 250,25 грн. Стягнуто з Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь Львівської обласної прокуратури 11 247,00 грн. судового збору.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що міська рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих відходів. Наявність засмічення та забруднення спірної земельної ділянки підтверджено документами, складеними уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а саме: актом обстеження, актом відбору проб ґрунтів, протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, розрахунками розміру шкоди.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Глинянська міська рада Львівського району Львівської області звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник вважає оскаржуване рішення необгрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що забруднена ділянка є старим полігоном, який закритий у 2011 році. Земельна ділянка, яка є забрудненою та засміченою не перебуває в комунальній власності, оскільки в реєстрі відсутні дані про зареєстроване право власності, така немає кадастрового номера. Скаржник наголошує, що міська рада не здійснює господарської діяльності на забрудненій земельній ділянці, а тому покликання позивача на те, що таке сталось внаслідок здійснення міською радою господарської діяльності, не відповідає дійсності. Суб'єктом правопорушення щодо забруднення та засмічення землі є комунальне підприємство, а міська рада до вивантажування сміття не має жодного відношення. На переконання скаржника у позовній заяві не розкрито склад правопорушення, зокрема, об'єктивну сторону (дія чи бездіяльність) та суб'єкта правопорушення. При ухваленні оскаржуваного рішення судом самостійно перекваліфіковано позовні вимоги з вимог про усунення шкоди, заподіяної внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки, в позовні вимоги про порушення вимог щодо зберігання відходів.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема, зазначає, що закриття полігону не означає усунення факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Закриття сміттєзвалища у 2011 році та проведення певних заходів з рекультивації не є підставою для заперечення наявності шкоди. Навпаки, тривале використання ділянки, як полігону для видалення відходів лише підкреслює характер екологічної шкоди, яка могла накопичуватися протягом десятиліть. Прокурор зауважує, що чинне законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов'язок забезпечувати дотримання екологічних норм, а відповідач допустив подальше існування засмічення та забруднення на землях комунальної власності, тим самим не виконавши покладених на нього законодавством обов'язків щодо охорони земель та усунення наслідків забруднення. Наголошує, що даний позов пред'явлений за результатами матеріалів кримінального провадження № 42024142270000015 від 29.02.2024, у межах якого констатовано факт вивозу сміття. Шкода заподіяна державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, підтверджена висновками інженерно-екологічних експертиз, які встановлюють факт забруднення земель та розрахована на підставі чинної Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171. Причинний зв'язок полягає в тому, що саме бездіяльність відповідача, як органу, відповідального за управління та контроль на своїй території, призвела до збереження та подальшого негативного впливу забруднення на навколишнє природне середовище.
Позивач не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
Прокурор та представник позивача просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, у провадженні слідчого відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42024142270000015 від 29.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
В ході досудового розслідування, зокрема, встановлено, що на території Глинянської територіальної громади розташоване несанкціоноване сміттєзвалище (орієнтовні координати 49.803726, 24.520792) між населеними пунктами с. Мазів та м.Глиняни Глинянської ТГ Львівського району Львівської області.
22.04.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні винесено постанову про залучення спеціаліста Державної екологічної інспекції у Львівській області з метою проведення огляду земельних ділянок.
На підставі ухвали слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області від 24.04.2024 у справі №449/586/24 за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області та представника Перемишлянського районного виробничого відділу Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», 25.04.2024 проведено огляд території, на якій розташоване несанкціоноване сміттєзвалище за орієнтовними координатами 49.803726, 24.520792, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни.
Згідно з додатком №1 до протоколу огляду місця події від 25.04.2024 у кримінальному провадженні за №42024142270000015 від 29.02.2024, площа несанкціонованого сміттєзвалища між населеними пунктами м.Глиняни та с.Мазів складає 1,0900 га, та орієнтовний об'єм сміття - 14550 кубічних метрів.
25.04.2024 в ході огляду місця події головним спеціалістом відділу інструментально- лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області Джурою С.М. проведено відбір проб грунтів в місці несанкціонованого сміттєзвалища з 14 точок, про що складено акт відбору грунтів №27 та план (обміри) земельної ділянки з зазначенням координат точок відбору проб грунту, зокрема: проба №1 - земельна ділянка в місці несанкціонованого сміттєзвалиша- площа пробної площадки 4200 метрів квадратних; проба №2 - земельна ділянка в місці несанкціонованого розміщення відходів на схід від проби №1, площа пробної площадки - 6700 метрів Y)квадратних; проба №3 - контрольна проба, земельна ділянка на північний захід від проби №1, площа пробної площадки 8 метрів квадратних.
Відбір проб проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб. Проби упаковані в поліетиленові пакети.
В подальшому уповноваженими особами Інспекції проведено вимірювання показників складу та властивостей грунтів, відібраних на території Глинянської територіальної громади, земельна ділянка в місці несанкціонованого розміщення відходів між м.Глиняни та с.Мазів, про що складено Протокол №(84-86)/24 вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 03.05.2024.
За результатами лабораторних вимірювань показників складу та властивостей грунтів виявлено перевищення забруднюючих речовин відносно контрольної проби та гранично допустимої концентрації, зокрема фосфором (рухомі форми), цинком (рухомі форми), кадмієм (рухомі форми), кобальтом (рухомі форми), свинцем (рухомі форми), міддю (рухомі форми).
На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 №149, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 № 241, проведено розрахунки розміру шкоди, завданої внаслідок забруднення і засмічення земель.
Відповідно до розрахунку загального розміру відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, проба №1 (реєстраційний номер 1-84), протоколу вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 03.05.2024 №(84-86)/24, загальна сума розрахованих збитків внаслідок забруднення становить - 67 594,59 грн.
Відповідно до розрахунку загального розміру відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, проба №2 (реєстраційний номер 2-85), протоколу вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 03.05.2024 №(84-86)/24, загальна сума розрахованих збитків внаслідок забруднення становить 130 530, 41 грн.
На підставі Методики №171 уповноваженими особами Інспекції проведено розрахунок розміру шкоди від засмічення земель на території Глинянської територіальної громади на земельній ділянці за координатами 49.803617, 24.518494 між с.Мазів та м.Глиняни Львівського району Львівської області. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області визначено розмір шкоди від засмічення земельної ділянки, який становить 738 627,60 грн.
З метою дотримання Методики № 171, до уваги при розрахунку розмірів збитків взято інформацію Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10- 3560/2-24 від 08.07.2024, згідно з якою координати земельної ділянки 49.803726, 24.520792 знаходяться на території, що перебуває за межами населеного пункту м.Глиняни Львівського району. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена. Формування земельної ділянки (земельних ділянок) за вказаними координатами відповідно до ст.791 Земельного кодексу України, як об'єкта (об'єктів) цивільних прав з визначенням площі, меж та внесенням інформації до Державного земельного кадастру не здійснювалась. Угіддя: відкриті без рослинного покриву землі (яри). Нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по області станом на 01.01.2024 - 22 588,09 грн. за 1 га.
Окрім того, як зазначає прокурор у позовній заяві, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142270000015 від 29.02.2024 слідчим винесено постанову від 05.09.2024 про призначення інженерно-екологічної експертизи, яка скерована на виконання експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. На вирішення судової експертизи, окрім іншого, поставлено запитання: який розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу внаслідок забруднення земель несанкціонованим сміттєзвалищем, що розташоване на території земельної ділянки за координатами 49.803617, 24.518404, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни.
Проведення судової експертизи доручено судовому експерту сектору дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відділу досліджень матеріалів, речовин і виробів Гавриліву М.В., який попереджений про кримінальну відповідальність на підставі ст. ст. 384, 385 КК України.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/16660-ФХЕД від 15.01.2025, розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу внаслідок забруднення земель несанкціонованим сміттєзвалищем, що розташоване на території земельної ділянки за координатами 49.803617, 24.518404, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни, складає 198 230,25 грн. (т. 1, а.с. 103-129).
Також в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024142270000015 від 29.02.2024 слідчим винесено постанову від 31.01.2025 про призначення інженерно-екологічної експертизи, яка скерована до виконання експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. На вирішення судової експертизи, окрім іншого, поставлено запитання: “Чи підтвердужується розмір шкоди нарахований згідно розрахунку ДЕІ у Львівській області, внаслідок засмічення земельної ділянки за координатами 49.803617, 24.518404, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни на суму 738 627,60 грн.»
Проведення судової експертизи доручено судовому експерту сектору дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відділу досліджень матеріалів, речовин і виробів ОСОБА_1 , який попереджений про кримінальну відповдальність на підставі ст. ст. 384, 385 КК України.
За результатом проведення інженерно-екологічної експертизи судовим експертом складено висновок №СЕ-19/109-25/2256-ФХЕД від 24.02.2025, яким встановлено, що розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки за координатами 49.80361 24.518494, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни, складає 739 020,00 грн. (т. 1, а.с. 75-97).
Наведені обставини стали підставою звернення прокурора з позовом до суду про стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
За приписами статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про охорону навколишнього природногосередовища», місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Пунктом 10 статті 35 названого Закону встановлено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Статтею 46 Закону України “Про охорону земель» унормовано, що при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Статтею 40 Закону України “Про управління відходами» передбачено, що захоронення відходів здійснюється на полігонах, що відповідають вимогам законодавства та технологічне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря, забруднення ґрунтів і підземних вод.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що міська рада, як орган місцевого самоврядування, має забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища, вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих відходів.
Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Глинянською територіальною громадою Глинянською міською радою про що складено акт від 29.05.2024 (кримінальне провадження за №420241422700000015 від 29.02.2024, зокрема: земельна ділянка за координатами 49.803617, 24.518404, яка розташована на території Глинянської територіальної громади між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни) (т. 1, а.с. 147-162).
Під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Глинянської ТГ, працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області проведено обстеження, в ході якого виявлено несанкціоновані хаотичні розміщення відходів, а саме: на території Глинянської міської ради знаходяться місця несанкціонованого розміщення (складування) твердих побутових відходів, зокрема, земельна ділянка за координатами 49.803617, 24.518404, яка розташована на території Глинянської територіальної громади між населеним пунктами с.Мазів і м. Глиняни (п. 3.9 акта).
Відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021).
Отже, земельна ділянка (не сформована) між населеними пунктами м.Глиняни та с.Мазів Львівського району Львівської області є комунальною власністю Глинянської міської ради Львівського району Львівської області.
Як зазначалось вище, наявність забруднення та засмічення земельної ділянки на території Глинянської ТГ між населеними пунктами с. Мазів і м. Глиняни Львівської області підтверджено документами, складеними уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а саме: протоколом огляду місця події від 25.04.2024, актом відбору проб ґрунтів від 25.04.2024, протоколом № (84-86)/24 вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 03.05.2024, актом Державної екологічної інспекції у Львівській області за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.05.2024 (т. 1, а.с. 36-41, 67-68, 69-72, 147-162).
На основі висновків експертів за результатами інженерно-екологічних експертиз від 15.01.2025 № СЕ-19/109-24/16660-ФХЕД та 24.02.2025 №СЕ-19/109-25/2256-ФХЕД виявлено забруднення земель та обчислено шкоду завдану таким забрудненням. У відповідності до п.2 розділу “Висновки» Висновку експерта 2, розмір екологічного збитку (шкоди) завданого навколишньому середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки за координатами 49.80361 24.518494, яка розташована на території Глинянської ТГ між населеними пунктами Мазів і Глиняни складає - 739 020,00 грн.
Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища, зазначеному в статті 3 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», є компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положення вказаної норми передбачають, що підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявності складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювана шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.
В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівника) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд повинен виходити з презумпції вини правопорушника.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає підставним та обгрунтованим висновок місцевого господарського суду, що у діях відповідача наявні усі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства. Вина полягає у недотриманні вимог природоохоронного законодавства, зокрема, з урахуванням ст.35 Закону України “Про охорону земель», ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища».
Протиправність поведінки відповідача полягає в бездіяльності щодо належного контролю за станом земельної ділянки та неприйняттям достатніх та своєчасних заходів щодо її очищення та рекультивації після закриття сміттєзвалища у 2011 році.
Законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов'язок забезпечувати дотримання екологічних норм, а відповідач допустив подальше існування засмічення та забруднення на землях комунальної власності.
Шкода заподіяна державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, підтверджена висновками інженерно-екологічних експертиз, які встановлюють факт забруднення земель та розрахована на піставі чинної Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171.
Причинний зв'язок полягає в тому, що саме бездіяльність відповідача, як органу, відповідального за управління та контроль на своїй території, призвела до збереження та подальшого негативного впливу забруднення на навколишнє природне середовище. Якби заходи з рекультивації та очищення були проведені належним чином і в повному обсязі після закриття сміттєзвалища, шкода не була б встановлена у такому значному обсязі.
Вина відповідача виявляється у формі бездіяльності та невиконанні покладених на нього законодавством обов'язків щодо охорони земель та усунення наслідків забруднення.
Наведеним спростовуються твердження скаржника щодо відсутності складу правопорушення у діях (бездіяльності) Глинянської міської ради.
При цьому колегія суддів враховує, що незважаючи на обізнаність щодо засмічення та забруднення земельної ділянки та заподіяних збитків навколишньому природному середовищу, протягом тривалого часу міською радою жодних заходів щодо поводження з відходами та притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, не вжито.
Скаржник покликається на те, що забруднена ділянка є старим полігоном, який закритий у 2011 році. Проте, як слушно зауважив суд першої інстанції, наведені обставини не спростовують факту забруднення та засмічення земельної ділянки на момент проведення експертиз у 2025 році та, як наслідок, наявності завданої шкоди.
Сам факт встановлення шлагбауму при в'їзді на колишній полігон ТВП, на що покликається скаржник, а також посилання на поточну діяльність КП “Зодчий» та ТОВ “Спецавтотранс-Львів» з вивезення ТПВ не є достатніми заходами з боку Глинянської міської ради. Обсяг завданих збитків довкіллю, що розрахований експертами та посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, відображає значний стан забруднення земельної ділянки колишнього полігону ТПВ.
Закриття полігону не означає усунення факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Закриття сміттєзвалища у 2011 році та проведення певних заходів з рекультивації не є підставою для заперечення наявності шкоди. Навпаки, тривале використання ділянки, як полігону для видалення відходів лише підкреслює характер екологічної шкоди, яка могла накопичуватися протягом десятиліть. Крім цього, матеріалами кримінального провадження №42024142270000015 від 29.02.2024, зафіксовано нові факти вивозу сміття, не зважаючи на наявність шлагбауму, про який зазначає відповідач.
Водночас, законодавство покладає на органи місцевого самоврядування обов'язок забезпечувати дотримання екологічних норм, а відповідач допустив подальше існування засмічення та забруднення на землях комунальної власності, тим самим не виконавши покладених на нього законодавством обов'язків щодо охорони земель та усунення наслідків забруднення.
Незалежно від періоду накопичення відходів, Глинянська міська рада, як орган місцевого самоврядування, на території якого розташована забруднена ділянка, відповідно до статті 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» несе відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснює контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
Державною екологічною інспекцією у Львівській області здійснено розрахунки розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (із змінами та доповненнями), внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування.
Висновки експертиз, проведені спеціалістами експертних установ, є об'єктивними та ґрунтуються на науково-методичних рекомендаціях. |Результати експертиз не оскаржувалися відповідачем у встановленому законом порядку. Водночас, як слушно зауважив суд першої інстанції відповідач не подавав клопотань про проведення додаткової експертизи у межах кримінального провадження.
При цьому, чинне процесуальне законодавство, не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих в межах інших проваджень (правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 27.01.2021 у справі № 461/3675/17).
Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як доказ у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18.
Обсяг завданих збитків довкіллю, що розрахований експертами та посадовими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області, відображає значний стан забруднення земельної ділянки колишнього полігону ТПВ, який вимагає відшкодування з боку власника земельної ділянки, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі № 914/1219/25.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Глинянської міської ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2025 у справі №914/1219/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук