11 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3844/25
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, б/н від 20.04.2026
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026, суддя Мазовіта А.Б., м.Львів, повний текст рішення складено 24.03.2026
у справі №914/3844/25
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ
до відповідача Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів
про стягнення 213 217,97 грн,
рішенням Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки в розмірі 213 217,97 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 21 321,80 грн та судовий збір в розмірі 2 558,61 грн.
20.04.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, б/н від 20.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, б/н від 20.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25 залишено без руху. Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху рекомендовано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання суду заяви про поновлення пропущених процесуальних строків на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25 та доказів на підтвердження отримання 01.04.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25, а також доплатити судовий збір у розмірі 562, 60 грн.
05.05.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, за змістом якої скаржник просить відстрочити доплату судового збору до ухвалення рішення у справі №914/3844/25 посилаючись на те, що відповідач є бюджетною установою, утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених для фінансування Збройних Сил України і, за відсутності відповідних асигнувань Міністерства оборони, фактично позбавлена можливості сплатити судовий збір разом із поданням апеляційної скарги та позбавляється права на доступ до суду. Відповідач вказує, що по надходженню до Національної академії ухвали Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 у справі №914/3844/25 ним подано заявку до вищого довольчого органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , - щодо виділення відповідних бюджетних асигнувань, проте станом на дату подання заяви про усунення недоліків, відповідні бюджетні асигнування виділені не були.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Критичний майновий стан юридичної особи може бути підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи ставить під сумнів результат національного провадження (постанова Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19.
З наведеного вбачається, що зменшення, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на суд".
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі “Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі “Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Особа, яка заявляє клопотання зменшення розміру судового збору, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе зменшити такій особі розмір судового збору.
Питання про зменшення розміру судового збору або чи звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.01.2024 в справі № 910/14968/22 (910/9066/23), яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.
Разом з тим, до заяви про усунення недоліків Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного долучила роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України «Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» №207859 від 06.11.2024, за змістом якого директор Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України зазначає, що для забезпечення належного представництва інтересів під час розгляду справ судами, керівникам структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командирам (начальникам, керівникам) військових частин (установ, організацій), пропонується доручити особам, визначеним у встановленому порядку, уповноваженими діяти від імені юридичної особи (самопредставництво) або уповноваженим представникам, при поданні позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг по судових справах, подавати до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на дане роз'яснення.
З приводу цього, колегія суддів зазначає, що подане роз'яснення не є підставою для відстрочення сплати судового збору, таке роз'яснення містить лише рекомендаційний характер, а тому не є належним доказом щодо відсутності у апелянта грошових коштів.
Апеляційний суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного про відстрочення від сплати судового збору, в зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в апелянта грошових коштів для сплати судового збору.
Апеляційний суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як визначено ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 562, 60 грн.
Враховуючи вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення без руху апеляційної скарги Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, б/н від 20.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25 з підстав визначених в ч.2 ст.260 ГПК України
Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, суд
залишити без руху апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, б/н від 20.04.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2026 у справі №914/3844/25.
Скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом доплати судового збору в розмірі 562, 60 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів доплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 562, 60 грн.
Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко