Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
11 травня 2026 р. справа № 520/9368/26
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43305056) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, виражені в не зарахуванні вислуги в пільговому обчисленні в загальній кількості 03 роки 07 місяців 07 днів, здобутої ОСОБА_1 за періоди проходження служби у підрозділах патрульно-постової служби з 18.01.2004 по 28.12.2004, карного розшуку з 28.12.2004 по 27.07.2011, до вислуги років;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити ОСОБА_1 зарахування відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції чинній від 15.06.2019) до календарної вислуги років та яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди проходження служби у підрозділах патрульно-постової служби з 18.01.2004 по 28.12.2004, карного розшуку з 28.12.2004 по 27.07.2011 у загальній кількості 03 роки 07 місяців 07 днів на пільгових умовах.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі №520/9368/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних підстав та наданням відповідних доказів.
05.05.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із цим позовом, оскільки підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом стала відмова відповідача у зарахуванні до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, стажу роботи в пільговому обчисленні на підставі поданої позивачем заяви від 28.01.2026. У відповідь на подану позивачем заяву отримано лист від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України за підписом першого заступника начальника Володимира Ценова від 02.03.2026 (544823) №25486/04-2026.
Суд зазначає, частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України).
Предметом цього позову є зарахування до вислуги років позивача вислуги в пільговому обчисленні в загальній кількості 03 роки 07 місяців 07 днів, здобутої ОСОБА_1 за періоди проходження служби у підрозділах патрульно-постової служби з 18.01.2004 по 28.12.2004, карного розшуку з 28.12.2004 по 27.07.2011.
Відтак, строк звернення до суду за вирішенням даного спору охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області та з 10.08.2020 був звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №230 о/с від 30.07.2020. На день звільнення зі служби позивачем здобуто 21 рік 10 місяців 26 днів вислуги років. На момент звільнення 10.08.2020 з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вислуга років на пільгових умовах не була зарахована до вислуги років, а отже, позивач не може найближчим часом вийти на пенсію.
Згідно витягу з наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №230 о/с від 30.07.2020 "По особовому складу" судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 10.08.2020.
У наказі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №230 о/с від 30.07.2020 зазначено, що станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 в поліції складає 18 років 03 місяці 21 день; вислуга років на пільгових умовах - 03 роки 07 місяців 07 днів.
З наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №230 о/с від 30.07.2020 позивач ознайомлений та отримав його копію 10.08.2020, про що свідчить його особистий підпис на копії витягу з наказу.
Крім того, про те, що відповідачем не зараховано до вислуги років позивача вислугу років на пільгових умовах саме на момент звільнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 10.08.2020 позивач самостійно зазначає у позовній заяві (сторінка 4 позову).
Таким чином, суд вважає, що позивач був обізнаний із обчисленою йому вислугою років ще з 10.08.2020.
Водночас, до суду з цим позовом позивач звернувся 11.04.2026 (згідно дати на поштовому відправленні), тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Щодо доводів представника позивача про те, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки з отриманням листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 02.03.2026 №25486/04-2026 позивач звернувся із позовом у межах встановленого строку, суд зазначає, що отримання листа відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через тривалий проміжок часу після моменту, коли він повинен був дізнатися про ймовірне порушення свого права.
У постанові від 14.11.2024 у справі №990/236/24 Великою Палатою Верховного Суду висновано, що порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності є високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №520/31098/23.
Однак, позивачем жодних таких обставин не наведено, окрім твердження про необізнаність, що само по собі не є достатньою підставою для визнання причин пропуску строку звернення з цим позовом поважними.
Суд зазначає, що законодавство є загальновідомим, ніхто не обмежений у праві бути обізнаним щодо своїх прав та обов'язків.
У пункті 6.39 постанови від 14.11.2024 у справі №990/236/24 Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об'єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду.
Натомість позивач таких обставин не вказав та не довів належними і допустимими засобами доказування, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду виникли протягом строку, який пропущено.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом, зокрема в постановах від 30.01.2025 у справі №300/546/23, від 22.01.2025 у справі №200/2711/24, від 30.05.2025 у справі №580/8300/24, від 15.07.2025 у справі №520/11316/23 тощо.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Згідно з приписами частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії подана з пропуском місячного строку звернення до суду, при цьому позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, ані разом із позовною заявою, ані на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2026, вона підлягає поверненню.
Згідно з положеннями частин п'ятої, шостої та восьмої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 122, 123, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43305056) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.