Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року Справа № 520/11076/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ,) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого ним майна (автомату АКС-74У № НОМЕР_4 ) у сумі 41 096,90грн. (сорок одна тисяча дев'яносто шість грн. дев'яносто коп.) на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_5 у Чугуївському управлінні ДКСУ в Харківській області, МФО 820172).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 3328,00 грн.
Оскільки у цій справі позивачем позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору становить 2662,40грн. (3328,00 грн.х0,8).
При перевірці позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".
Позовна заява містить клопотання про відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
В обґрунтування клопотання позивач послався на відсутність коштів на реєстраційному рахунку військової частини НОМЕР_1 по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону можна зробити висновок, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частин 7-9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом установлено, що позовна заява та додані до неї документи подані позивачем через систему "Електронний суд".
Однак, позивачем, усупереч вимогам ч. 9 ст. 44 та ч. 2 ст. 161 КАС України, не надано доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Зокрема, абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у межах даного адміністративного позову заявлено позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 вартість безпідставно набутого ним майна у сумі 41 096,90грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.02.2023 № 454 «Про результати проведення службового розслідування», в ході вищезазначеного службового розслідування встановлено безпідставне набуття матросом ОСОБА_1 майна військової частини - автомату АКС-74У №б84805, залишковою вартістю 41096,90 грн., який він протиправно обернув на свою користь.
Отже, спірні правовідносини виникли 11.02.2023, строк звернення до суд з даним позовом склав три місяці та сплив в травні 2023, при цьому до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 04.05.2026, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
У позовній заяві позивач виклав прохання про поновлення йому строку звернення до суду, посилаючись на дію на території України правового режиму воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.
Оцінюючи зазначені доводи позивача, суд зазначає, що в постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 Верховний Суд вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Тобто саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Крім того, суд ураховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач, таких доказів не надав, як і не довів, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Отже, зазначені доводи позивача не приймаються судом до уваги.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.
Наразі судом не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 2662,40грн. (3328,00 грн.х0,8) за вимоги майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору, докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу, заяву про поновлення строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Заяву позивача про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- документу про сплату судового збору на суму 2662,40грн. (3328,00 грн.х0,8) за вимоги майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору;
- доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача;
- заяву про поновлення строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рубан В.В.