11 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3824/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецького Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці , про:
визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та картки відмови №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025;
визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 та картки відмови №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3824/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у наданому 11.04.2025 до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.
Представник позивача 15.04.2025 надав до суду відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши про безпідставність доводів відповідача, наведених у відзиві на позов.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17.07.2024 між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (продавець) укладено контракт №RTTF20240717, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари в асортименті. За змістом контракту:
- загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку (абзац другий статті 2);
- поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі (стаття 3);
- ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США (стаття 4);
- сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця (абзац другий статті 5).
23.08.2024 між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO укладено Додаткову угоду №б/н до Контракту, якою доповнено статтю 3 щодо розширення кола вантажовідправників за Контрактом.
У зв'язку зі зміною юридичної адреси ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" була складена додаткова угода № б/н від 16.01.2025. З митною декларацією №25UA401060000659U3 від 15.01.2025 ця додаткова угода не подавалась. Вказана додаткова угода № б/н від 16.01.2025 була подана під час оформлення декларації за якою товар було випущено у вільний обіг.
Між тим, на підставі контракту від 17.07.2024 №RTTF20240717 та додаткової угоди до нього від 23.08.2024 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №RАJTT241102 від 02.11.2024 позивач ввіз на митну територію України товар - "Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Fabric art. 22106-11433,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10) г/м2. Fabric art. 21110-17711,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) г/м2. Fabric art. 25225-66588,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 100 (+/-10) г/м2. Fabric art. 24107-1576,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO.LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN"; загальною вагою 22830 кг (брутто) / 22375,6 кг (нетто); загальною вартістю 44923,89 дол. США.
Для митного оформлення (випуску) вищевказаних товарів 15.01.2025 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060000659U3.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 44923,89 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143471896812 від 08.11.2024; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2117 від 03.01.2025; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NS5CSNK2 від 03.01.2025; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJTT241102 від 02.11.2024; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-21/01-2025 від 08.01.2025; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20240717 від 17.07.2024; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 23.08.2024; 11. Видаткова накладна № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 12. Відвантажувальна специфікація № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом); 13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); 14. Лист №12/09-3 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страховка не здійснювалася; 15. Лист №12/09-4 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 16. Лист №RAJTT241102-1 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 17. Лист №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 18. Лист №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист №RАJTT241102-4 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 20. Лист №RAJTT241102-5 від 02.11.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 21. Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024 (з перекладом); 22. Якісний опис № RAJTT241102 від 02.11.2024 (з перекладом).
15.01.2025 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №842697, в якому зазначено: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".
15.01.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді №15/01/25-1 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді №15/01/25-2 вказано, що п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надаються за наявності. Усі необхідні та наявні у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" документи, як за ч. 2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості, так і додаткові документи за ч. ч. 3,4 ст. 53 МК України відповідачу вже було надано та вони вже знаходяться у відповідача;
- у відповіді №15/01/25-3 вказано, що п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Дане положення містить застереження: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо здійснювалося страхування. Страхування вантажу за інвойсом № RAJTT241102 від 02.11.2024 не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листом продавця №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024 та листом ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-3 від 09.12.2024. Тому необхідність подання документів за п.8 ч. 2 ст. 53 МК України виключається.
Також 15.01.2025 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №842713, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-21/01-2025 від 08.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митого оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - СРТ Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов?язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищезазначене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.".
15.01.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення №842713 відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді №15/01/25-4 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді №15/01/25-5 вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі №RAJTT241102 від 02.11.2024. Висновок експерта №20-21/01-2025 від 08.01.2025 наданий як додатковий документ, на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару;
- у відповіді № 15/01/25-6 вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом із митною декларацією №25UA401060000659U3 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;
- у відповіді №15/01/25-7 вказано, що відповідно до ст. 3 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJTT241102 від 02.11.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060000659U3 відповідачу надано калькуляцію собівартості товару № RAJTT241102 від 02.11.2024, а також лист продавця №RAJTT241102-1 від 02.11.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;
- у відповіді №15/01/25-8 вказано, щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT241102 від 02.11.2024, то договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" вказаних документів не вимагається;
- у відповіді №15/01/25-9 вказано, щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - за контрактом № RTTF20240717 від 17.07.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RAJTT241102-5 від 02.11.2024. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;
- у відповіді №15/01/25-10 вказано, щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJTT241102 від 02.11.2024 посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;
- у відповіді № 15/01/25-11 вказано, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, то статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT241102 від 02.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;
- у відповіді №15/01/25-12 вказано, щодо копії митної декларації країни експорту, то декларація №25PL322080NS5CSNK2 від 03.01.2025 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подана разом із митною декларацією №25UA401060000659U3 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді №15/01/25-13 вказано, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, висновок експерта №20-21/01-2025 від 08.01.2025 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом з митною декларацією №25UA401060000659U3 та вже знаходиться у відповідача.
16.01.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2, в якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-21/01-2025 від 08.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; При прийнятті даного Рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 21.10.2024 № UA205170/2024/028411, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакована в рулони, Країна виробництва: CN." та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз'яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду".
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025.
Поряд з цим, на підставі контракту від 17.07.2024 №RTTF20240717 за рахунком-фактурою/iнвойсом (Commercial invoice) №RАJTT240801 від 01.08.2024 позивач ввіз на митну територію України товар - "Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100%. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см. Fabric art. 1200D-3110,00 м. Поверхнева щільність складає - 420 (+/-10) г/м2. Fabric art. 150D*200D-10025,00 м. Поверхнева щільність складає - 90 (+/-10) г/м2. Fabric art. 200D*200D-32736,00 м. Поверхнева щільність складає - 110 (+/-10) г/м2. Fabric art. 600*600 72Т-19947,00 м. Поверхнева щільність складає - 220 (+/-10) г/м2. Fabric art. 1000D-5421,00 м. Поверхнева щільність складає - 380 (+/-10) г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO.LTD. Торговельна марка GrandTextile, ArtelTex. Країна виробництва CN"; загальною вагою 18540 кг (брутто) / 18171 кг (нетто); загальною вартістю 36858,50 дол. США.
Для митного оформлення (випуску) вищевказаних товарів 08.10.2024 позивачем було подано до відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №24UA401060014724U6.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 36858,50 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 3. Коносамент (Bill of lading) № UTRUST24071884 від 04.08.2024; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3747 від 03.10.2024; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJTT240801 від 01.08.2024; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-11/10-2024 від 07.10.2024; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20240717 від 17.07.2024; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 04.08.2024; 11. Видаткова накладна № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 12. Відвантажувальна специфікація № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом); 13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); 14. Лист №10/02-1 від 02.10.2024 року з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що страховка не здійснювалася; 15. Лист №10/02-2 від 02.10.2024 з інформацією від ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; 16. Лист №RAJTT240801-1 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 17. Лист №RAJTT240801-2 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 18. Лист №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист №RAJTT240801-4 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 20. Лист №RAJTT240801-5 від 01.08.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 21. Прейскурант (прайс-лист) №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 (з перекладом); 22. Якісний опис № RAJTT240801 від 01.08.2024 (з перекладом).
08.10.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №825309, в якому зазначено наступне: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування".
09.10.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді №09/10/24-1 вказано, що п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) №RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді №09/10/24-2 вказано, що п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надаються за наявності. Усі необхідні та наявні у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" документи, як за ч.2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України відповідачу вже було надано та вони вже знаходяться у відповідача;
- у відповіді №09/10/24-3 вказано, що п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Дане положення містить застереження: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо здійснювалося страхування. Страхування вантажу за інвойсом № RAJTT240801 від 01.08.2024 не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листом продавця №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 та листом ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №10/02-1 від 02.10.2024. Тому необхідність подання документів за п.8 ч. 2 ст. 53 МК України виключається.
Також 08.10.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення №825317, в якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 01.03.2024 № NTL20240301 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта№ 20-11/10-2024 від 07.10.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - не довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини".
09.10.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення №825317 відповідача, в яких позивач зазначив:
- у відповіді № 09/10/24-4 вказано, що контракт № NTL20240301 від 01.03.2024 не має жодного відношення до митного оформлення за декларацією № 24UA401060014724U6. Разом із декларацією №24UA401060014724U6 було надано контракт №RTTF20240717 від 17.07.2024. Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді №09/10/24-5 вказано, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі № RAJTT240801 від 01.08.2024. Висновок експерта №20-11/10-2024 від 07.10.2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді №09/10/24-6 вказано, що п. 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Прайс-лист №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подано разом із митною декларацією № 24UA401060014724U6 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;
- у відповіді №09/10/24-7 вказано, щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, то у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJTT240801 від 01.08.2024 договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" вказаних документів не вимагається;
- у відповіді №09/10/24-8 вказано, щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), то за контрактом № RTTF20240717 від 17.07.2024 не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця №RAJTT240801-5 від 01.08.2024. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається;
- у відповіді №09/10/24-9 вказано, щодо надання виписки з бухгалтерської документації, то статтею 5 Контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJTT240801 від 01.08.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" виписки з бухгалтерської документації не вимагається;
- у відповіді №09/10/24-10 вказано, щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то прайс-лист №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" поданий разом із митною декларацією №24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді №09/10/24-11 вказано, щодо копії митної декларації країни відправлення, то декларація № 24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024 ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" подана разом із митною декларацією №24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді №09/10/24-12 вказано, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то висновок експерта № 20-11/10-2024 від 07.10.2024, підготовлений ТОВ "Одеський аукціонний центр" ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" поданий разом з митною декларацією № 24UA401060014724U6 та вже знаходиться у відповідача.
09.10.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2, в якому зазначено наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 Митного кодексу України та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (далі - МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57-59 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - декларантом не надана митна декларація країни відправлення; - наданий до митного оформлення прайс - лист № №RAJHANS20240717 від 17.07.2024 є по суті для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносамента UTRUST24071884 від 04.08.2024; - відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту № UTRUST24071884 від 04.08.2024; - в інвойсі RAJTT240801 від 01.08.2024 не зазначені умови оплати; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-11/10-2024 від 07.10.2024р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 03.10.2024 №3747; - відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 01.10.2024р. № 24UA401060014390U2, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 16887,2кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: №1 1.Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см: Fabric art. MFR240607AR-31623,00м.Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) г/м2Fabric art. SALLY'S -458,00м.Поверхнева щільність складає 590 (+/-10) г/м2.Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка Grand Textile Країна виробництва CN, та складає 3,97 доларів США за кг".
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.
Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024, а також картками відмови №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024, позивач оскаржив їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю..
А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
У спірному випадку при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість, виходячи саме з умов контракту № RTTF20240717 від 17.07.2024 та додаткових угод до нього.
Водночас, позивачем були надані відповідачу документи, які в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості.
Так, вартість товару дол. США/м вказана у прайс-листах №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024, №RAJHANS20240717 від 17.07.2024.
Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024.
При цьому, інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 визначено умови поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.
Додатково це підтверджено також і у листах продавця №RAJTT241102-1 від 02.11.2024, №RAJTT240801-1 від 01.08.2024, за змістом яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, інвойсами №RAJTT241102 від 02.11.2024, № RAJTT240801 від 01.08.2024 підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.
Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами продавця №RАЈТT241102-3 від 02.11.2024, №RAJTT240801-3 від 01.08.2024 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-3 від 09.12.2024, №10/02- 1 від 02.10.2024.
Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується листами продавця №RAJTT241102-5 від 02.11.2024, №RAJTT240801-5 від 01.08.2024.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, про що зазначено у листах продавця №RАЈТT241102-2 від 02.11.2024, №RAJTT240801-2 від 01.08.2024.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується листами продавця №RАJTT241102-4 від 02.11.2024, №RAJTT240801-4 від 01.08.2024 та листами ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №12/09-4 від 09.12.2024, №10/02- 2 від 02.10.2024.
Суд зауважує, що всі витрати вказано у калькуляціях №RAJTT241102 від 02.11.2024, №RAJTT240801 від 01.08.2024, які також надавалися митному органу, інші витрати відсутні.
Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями №25UA401060000659U3 від 15.01.2025 та №24UA401060014724U6 від 08.10.2024 надавалися до митного органу. Розбіжності у наданих документах відсутні.
Посилання відповідача у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 на те, що декларантом не надана митна декларація країни відправлення, судом оцінюються критично.
Суд зауважує, що пунктом 7 частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.
Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому частиною 3 статті 53 МК України за її наявності.
У спірному випадку відповідачу одночасно з митною декларацією №24UA401060014724U6 від 08.10.2024 надавалася декларація на підтвердження факту експорту товарів №24PL321030NS70UWK1 від 03.10.2024, на яку відповідач посилається у спірній картці відмови № UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.
Тобто, твердження відповідача про ненадання такого документу з його одночасним посиланням на нього у спірній картці відмови вказує на суперечність його дій та необґрунтованість його тверджень.
Про факт надання позивачем вказаного документу також наголошувалося митницею у листі на повідомлення ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" №09/10/24-11 від 09.10.2024 щодо митної декларації №24UA401060014724U6 від 08.10.2024.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що експортна декларація є лише додатковим документом у розумінні частини 3 статті 53 МК України, її не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості.
У спірних рішеннях №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 вказано, що надані до митного оформлення прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видані продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображають “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців".
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що такі документи як "прайс-листи" складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару прайс-листів чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином, відомості, наведені у прайс-листах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240926/02 від 26.09.2024, №RAJHANS20240717 від 17.07.2024.
При цьому, вищевказані зауваження митниці щодо наданих прайс-листів, не підтверджені жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.
Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19 сформовано висновок, згідно з яким прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на “недоліки» наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження відповідачем “загальносвітової практики» не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб'єктивних припущеннях.
Поряд з цим, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 вказано, що відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносамента; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR; відсутні транспортні довідки, рахунки.
Стосовно зазначеного, суд зауважує, що пункт 6 частини 2 статті 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
У спірному випадку витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно ст. 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024, відповідно до якої поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.
У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJTT240801 від 01.08.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати базис поставки CPT (англ. Carriage Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 17.05.2022 у справі №810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18), відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Таким чином, у спірному випадку згідно із узгодженими сторонами контракту умовами поставки, обов'язки продавця (постачальника) вважаються виконаними після надання товару перевізнику та сплати вартості доставки товару до пункту призначення (м. Харків, Україна).
Доводи митного органу про визначення умов поставки товару з порушенням правил Інкотермс-2010 суд визнає помилковими, оскільки умови поставки узгоджені сторонами контракту в інвойсі, що відповідає приписам статті 3 контракту.
Отже, враховуючи, що витрати на транспортування покладено на продавця, у позивача не було обов'язку надавати вищевказані документи до митниці.
Незважаючи на це, автотранспортна накладна CMR №3747 від 03.10.2024, а також коносамент №UTRUST24071884 від 04.08.2024, надавалися позивачем до митного органу.
Суд зауважує, що в коносаменті №UTRUST24071884 від 04.08.2024 зазначено "FREIGHT PREPAID" (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.
За викладених обставин, вимогу відповідача про надання транспортних/перевізних документів суд вважає безпідставною, оскільки з урахування умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання відповідно до норм митного законодавства таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо посилань представника відповідача на перехід від продавця до покупця ризику втрати або пошкодження товару, а також будь-яких додаткових витрат в момент передачі товару першому перевізнику (завантаження на борт судна), суд зауважує, що закон та звичаї ділового обороту не зобов'язують покупця здійснювати страхування товару, а також нести будь-які додаткові витрати, пов'язані з його доставкою до місця призначення.
А тому, твердження відповідача про ненадання на пропозицію митного органу доказів здійснення витрат на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваного товару, пов'язаних з його транспортуванням до місця призначення (м. Харків, Україна) суд визнає безпідставними.
Окрім цього, спірні рішення №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 містять твердження про те, що надані до митного оформлення висновки експерта взяті митницею до уваги, але вони не можуть слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів через невідповідність їх вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами.
Слід зазначити, що суд загалом погоджується з тим, що згадані висновки не є носієм доказової інформації у спірних відносинах з огляду на відсутність перекладу використаної інформації українською мовою, а також недостатність використаної інформації про окремі характеристики цінових пропозицій товарів.
Поряд з цим, наведене не зумовлює висновку про обґрунтованість рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, адже за відсутності у відповідача належних та допустимих доказів, що з достатньою обґрунтованістю свідчили б про понесення позивачем будь-яких інших витрат, аніж ті, що включені у митну вартість товарів, підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості немає.
Оплата партії товару передбачена на умовах післяплати, що узгоджується з приписами статті 5 контракту від 17.07.2024 № RTTF20240717.
Оскільки на момент здійснення митного оформлення товарів оплата за товари проведена не була, суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для витребування у ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" платіжних та інших бухгалтерських документів щодо здійснення оплати за товар.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.
Доводи представника відповідача щодо не зазначення умов оплати партій товарів в інвойсах суд визнає безпідставними, оскільки такі умови визначені безпосередньо у контракті від 17.07.2024 №RTTF20240717.
Стосовно ж посилання відповідача щодо наявності рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, суд зазначає наступне.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, а саме: наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв'язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.
Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товарів, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже обов'язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб'єкта владних повноважень.
Однак відповідачем таких доказів суду не надано.
А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованих товарів, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ'єктивною, - відсутні.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товару, а тому рішення №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" - задовольнити.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025 та №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024 так само належить визнати протиправними та скасувати.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" повністю.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду в розмірі 16595,11 грн.
Стосовно розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Водночас склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 13.03.2025 (далі по тексту - Договір), укладений між ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ", в особі директора Рудік Т.О., та адвокатським бюро "БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ", в особі керуючого бюро Бідної Оксани Іванівни.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді в фіксованому розмірі.
Також представником позивача надано додаткову угоду №2 від 13.03.2025 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 40000,00 грн.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі №580/3324/19.
Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі №873/52/22 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Разом з тим, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. При цьому заходи щодо отримання додаткових доказів адвокатом не вживались, оскільки до позовної заяви додано лише копії документів, наявних у позивача.
Дослідивши подані представником позивача докази, суд зазначає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги позивачу в сумі 40000,00 грн є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а сума, яка заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги у суді, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру.
Враховуючи складність справи та наявність усталеної судової практики в аналогічних справах, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача частково, у сумі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" (вул. Котляревського, буд. 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43856496) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034. ідентифікаційний код ВП 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000011/2 від 16.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000016 від 16.01.2025.
Визнати протиправними та скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000070/2 від 09.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000206 від 09.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16595,11 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень одинадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький