11 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3419/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якому просить:
Визнати протиправними дії старшого виконавця ВДВС Тригубенко щодо стягнення виконавчого збору в сумі 16000 грн та мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 313 грн.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Тригубенко ВП № 79098610 від 15.09.2025 про стягнення виконавчого збору.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Тригубенко ВП № 79098610 від 15.09.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправно стягуються виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження, оскільки позивач не виконав рішення суду з поважних причин.
Ухвалою суду від 30.03.2026 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/3419/26 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.04.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на позов. У відзиві зазначив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У відповідності до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
18.08.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/18157/23, згідно якого зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об'єкт історії та архітектури місцевого значення - Будинок церковного приходу по Соборному майдану, 9/11а в м. Полтаві, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
02.09.2025 Полтавська обласна прокуратура подала до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №440/18157/23.
15.09.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на підставі виконавчого листа №440/18157/23, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79098610.
15.09.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №79098610 винесено постанову про розмір мінімальних витрат, згідно якої витрати на проведення виконавчих дій становлять 313 грн.
15.09.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження №79098610 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, згідно якої виконавчий збір становить 16000 грн.
15.09.2025 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено до банківських установ запит про надання інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_1
23.09.2025 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направлено до АТ Універсал Банк платіжну інструкцію №88021 про стягнення з ОСОБА_1 16313 грн мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.
Позивач не погодившись із діями та постановами Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилами частини першої та п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин першої та третьої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Положеннями частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно із пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Таким чином, у розумінні статті 27 Закону №1404-VIII та Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження не пов'язується із фактичним вчиненням виконавчих дій державним виконавцем у виконавчому провадженні, а обчислюється з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати та правового статусу боржника.
Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
За приписами частини шостої, сьомої восьмої статті 27 Закону №1404-VIII у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Так, виконавчий збір не стягується також у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев'ята статті 27 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до пункту 8 розділу III Інструкції №512/5 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Аналіз положень статті 27 Закону № 1404-VIII та Інструкції №512/5 дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, які здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
При цьому, за правилами частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішення немайнового характеру передбачає стягнення виконавчого збору у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Тож у такому випадку виконавчий збір є фіксованою платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем. Цей збір стягується з боржника.
Умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується, чітко визначені приписами статті 27 Закону № 1404-VIII, зокрема, відповідно до частини дев'ятої наведеної статті виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З наведеного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, постанові від 09.12.2021 у справі №520/7192/20.
Як встановлено судом, спірні постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.09.2025 у межах виконавчого провадження № 79098610 прийнято державним виконавцем одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025 щодо примусового виконання рішення немайнового характеру, що відповідає вимогам абзацу першого частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII.
Доказів визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025 сторонами до суду не надано.
Розмір виконавчого збору з боржника - фізичної особи державним виконавцем визначено у відповідності до частини третьої статті 27 Закону № 1404-VIII - два мінімальні розміри заробітної плати - 16000 грн (8000 грн х2).
Посилання позивача на об'єктивні причини невиконання рішення суду, суд оцінює критично, оскільки такі обставини не впливають на надання оцінки щодо правомірності винесення постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 16000 та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 313 грн, натомість підлягають з'ясуванню судом при розгляді справи, предметом якої є оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак постанова про відкриття цього виконавчого провадження від 15.09.2025 позивачем не оскаржена.
Отже, судом не встановлено та позивачем під час розгляду справи не доведено наявність обставин, які є підставою для звільнення боржника від сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
У свою чергу стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, разом з якою державний виконавець зобов'язаний винести постанову про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та витрат виконавчого провадження, що передбачено частиною четвертою статті 27 Закону та Інструкцією №512/5.
Саме тому, на виконання зазначеної норми права, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження було винесено оскаржувані постанови №79098610 від 15.09.2025 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Зважаючи на вищезазначене, відповідач, приймаючи спірні постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження від 15.09.2025 в межах виконавчого провадження №79098610, діяв на підставі, в межах і спосіб, встановлений приписами Закону №1404-VІІІ та Інструкцією №512/5.
Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а відповідачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34963066, пров. Стешенка, 6, м.Полтава) про визнання дій протиправними та скасування постанов відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко