Справа № 420/42819/25
11 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 26.12.2025 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у залишенні без розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та заяви від 15.12.2025 про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та від 15.12.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та актуалізувати відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до обставин викладених у заяві від 15.12.2025;
визнати протиправною бездіяльність Центру надання Адміністративних послуг Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ: 04053699), що полягає у не вчиненні належних дій щодо прийняття, реєстрації/формування та направлення заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 15.12.2025 на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 );
зобов'язати Центр надання Адміністративних послуг Ужгородської міської ради прийняти, зареєструвати/сформувати та направити заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 15.12.2025 року з доданими до неї документами до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1937,92 гривень;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центру надання Адміністративних послуг Ужгородської міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
- від 29.12.2025 року позовну заяву залишено без руху;
- від 12.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження(ст. 262 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до витягу з наказу №841-ОС від 16.11.2022 був звільнений з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 10 листопада 2022 року №820-ОС за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте відомості щодо звільнення позивача з військової служби та взяття на військовий облік військовозобов'язаних, відповідачем 1 не внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому з витягу з електронного-військово облікового документу «Резерв+» номер в реєстрі оберіг 070820229361193200011, позивач перебуває в категорії обліку: «Не військовозобов'язаний», підстава зняття/виключення: «Військовослужбовці», що не відповідає дійсності. Поряд із цим, підстава на якій позивач був звільнений з військової служби передбачає також відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: наявність одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю. Позивачем до відповідача 1 було особисто подано заяву від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу, шляхом направлення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення. Разом із зазначеною заявою позивачем було надано повний пакет документів у засвідчених належним чином копіях, передбачених додатком 5 Постанови № 560, що підтверджують його право на відстрочку та які дозволяють здійснити ідентифікацію позивача як суб'єкта звернення. Заява позивача від 15.09.2025 була отримана відповідачем 1, що підтверджується інформацією з сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта». Враховуючи, що відповіді на вищевказану заяву позивача, відповідачем 1 не надано, представником позивача - адвокатом Ювченко А.В. направлено адвокатський запит за вих. №18/09-Л від 18.09.2025 до відповідача 1 у якому представник просив повідомити результати розгляду заяви позивача від 15.09.2025. До зазначеного адвокатського запиту представником долучено належним чином засвідчені копії документів, а саме: заява позивача від 15.09.2025 з доказами направлення, згода позивача на обробку та використання персональних даних, ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про права на заняття адвокатською діяльністю. Направлення запиту із долученими документами підтверджується описом вкладення та поштовими документами про відправку. 13.10.2025 представником позивач отримано лист-відповідь за вих. №16897 від 30.09.2025, у якому відповідач 1 повідомив наступне: «…до адвокатського запиту не додано посвідченої адвокатом копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката Ювченка А.В. на надання правничої допомоги гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру адвокатську діяльність». 3 огляду на це, підстави для розгляду адвокатського запиту від 18.09.2025 р. №18/09 Л відсутні.» 17.10.2025 представником позивача - адвокатом Ювченко А.В. направлено повторний адвокатський запит за вих. №17/10-Л від 17.10.2025. До зазначеного адвокатського запиту представником також було долучено належним чином засвідчені копії документів, зокрема Ордер на надання правничої допомоги. 14.11.2025 представником позивач отримано лист-відповідь за вих. №16469 від 28.10.2025, у якому відповідач 1 повторно повідомляє наступне: «…до адвокатського запиту не додано посвідченої належним чином адвокатом копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката Комліченко В.С. на надання правової допомоги гр. ОСОБА_1 , 03.09.1980 р. у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 3 огляду на це, підстави для розгляду адвокатського запиту від 17.10.2025 р., з вихідним № 17/10-Л.» 14.11.2025 представником позивача - адвокатом Ювченко А.В. направлено повторний адвокатський запит від 14.11.2025. До зазначеного адвокатського запиту представником також було долучено належним чином засвідчені копії документів, зокрема Ордер на надання правничої допомоги. 15.12.2025 представником позивача отримано лист-відповідь за вих. №20149 від 27.11.2025, у якому відповідач 1 повторно, «…до адвокатського запиту не додано посвідченої адвокатом копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката Ювченка А.В. на надання правничої допомоги гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру адвокатську діяльність». 3 огляду на це, підстави для розгляду адвокатського запиту від 14.11.2025 р. без номера відсутні.»
Така бездіяльність, на думку позивача, є протиправною.
28.01.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_6 подав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що 24.10.2025 року Уряд ухвалив зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, які передбачають автоматичне продовження відстрочок, цифрову форму як основний спосіб оформлення, а також можливість подавати заяви на відстрочки в ЦНАП. Так, 01 листопада 2025 року відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного веб порталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364, оформлення або продовження відстрочки можливе лише двома способами: Через мобільний застосунок «Резерв+». Особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП). У ЦНАП не здійснюється: Автоматичне продовження відстрочок; Взяття особи на військовий облік; Оновлення військово-облікових даних; Надання відстрочки військовозобов'язаним СБУ чи інших розвідувальних органів Оформлення відстрочки особам, передбаченим п.1 (бронювання) та п.п. 16-23 (держслужбовці, політики), ч.1 ст. 23 Закону про мобілізацію здійснюється у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язані працівники перебувають на військовому обліку. Подати документи можна лише особисто. Родич, юрист/адвокат чи представник подати заяву не можуть. Подати заяву з-за меж України неможливо. Подача відстрочки здійснюється виключно особисто через ЦНАП території України. Подати документи можна в будь-якому ЦНАП, незалежно від реєстрації - послуга екстериторіальна. Заява з пакетом документів надходить електронній формі ТЦК та СП, який є суб'єктом надання послуги та приймає рішення щодо надання відстрочки чи відмову у її наданні. Рішення про надання відстрочки відображатиметься у «Резерв+» заявника та в особистому кабінеті адміністратора ЦНАП. Відмова у наданні відстрочки надходить суб'єкту звернення на електронну пошту, зазначену у заяві. Згідно з ч.11 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» позивач у зв'язку зі звільненням з військової служби повинен був у 5 денний термін з дня звільнення особисто прийти до ТЦК та СП в якому перебував на обліку, з своїми військово-обліковими документами та написати власноруч заяву про взяття на військовий облік у зв'язку з звільненням. Таким чином, позовні вимоги не ґрунтуються на нормах права, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
04.02.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив, да зазначає, що відповідач 1 посилається на зміни до Постанови КМУ № 560, які були ухвалені 24.10.2025 та набрали чинності лише 01.11.2025. Разом з тим, первинна заява позивача про надання відстрочки була направлена на адресу відповідача 1 ще 15.09.2025, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта». Тобто, на момент звернення позивача зазначені відповідачем 1 зміни ще не існували, а чинне на той час законодавство передбачало подання заяви напряму до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Поряд з цим позивач наголошує, що поняття «особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожними. Заява була підписана позивачем власноруч та направлена особисто ним через засоби поштового зв'язку, що є належним способом реалізації права на звернення та забезпечує ідентифікацію особи. Таким чином, шляхом штучного ототожнення термінів «особисто» та «фізична присутність», відповідач 1 створив непередбачену законом перешкоду для реалізації позивачем права на відстрочку. Така позиція суб'єкта владних повноважень призводить до порушення принципу рівності громадян перед законом, оскільки особи, які обирають дистанційний спосіб комунікації з державою, опиняються у нерівному становищі порівняно з тими, хто звертається очно. Правова позиція відповідача1 входить у пряму суперечність із висновками судів України, які сформували сталу практику щодо розмежування способів реалізації права на звернення. Зокрема, у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі № 420/840/24, рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року у справі № 280/5857/24. Посилання Відповідача 1 на те, що оформлення відстрочки можливе лише в цифровій формі або через ЦНАП, стосуються періоду після 01.11.2025. Вимоги відповідача 1 щодо застосування цих норм до правовідносин, які виникли у вересні 2025 року, прямо суперечать ст. 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідач 1 стверджує, що позивач нібито порушив правила військового обліку, не з'явившись особисто у 5-денний строк після звільнення для взяття на військовий облік. Позивач вважає ці доводи такими, що мають на меті приховати тривалу бездіяльність органу ведення Реєстру. Позивач був звільнений у запас наказом від 10.11.2022 № 820-ОС та направлений для взяття на облік саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідач 1 не заперечує отримання цих відомостей, що свідчить про його повну обізнаність щодо фактичного статусу позивача як військовозобов'язаного у запасі ще з листопада 2022 року. Попри наявність документів про звільнення позивача, відповідач 1 понад три роки не вносив актуальні дані до АІТС «Оберіг». Внаслідок цього в електронному військово-обліковому документі «Резерв+» позивач досі відображається як «Військовослужбовець» (категорія «Не військовозобов'язаний»). Така невідповідність даних Реєстру фактичним обставинам є прямим наслідком невиконання відповідачем 1 своїх функцій. 15.12.2025 позивач повторно звернувся до відповідача 1 із заявою про внесення актуальних відомостей до Реєстру, долучивши всі необхідні документи. Проте відповідач 1 ухилився від виконання цього обов'язку, що свідчить про умисний характер бездіяльності. Твердження відповідача 1, що позивач намагається примусити орган до дій, які суперечать закону, є абсурдним. Ведення персонально-якісного обліку та підтримання актуальності даних у Реєстрі є не дискреційним правом, а імперативним обов'язком ТЦК та СП згідно з чинним законодавством . Таким чином, бездіяльність Відповідача 1 щодо внесення відомостей про звільнення позивача у запас та зміну його категорії обліку в АІТС «Оберіг» є протиправною, оскільки порушує принципи своєчасності та достовірності ведення військового обліку та створює для позивача перешкоди у реалізації його права на відстрочку.
Відповідач Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради відзив не подав, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав в «Електронний кабінет» 02.02.2026 року.
Справа розглядається за вимогами до цього відповідача згідно ч.6 ст.162 КАС України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.53), згідно скріншоту військово-облікового документа Резерв+ перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 ; категорія обліку: не військовозобов'язаний; підстава зняття: військовослужбовці; постанова ВЛК: придатний (а.с.56).
Відповідно до:
- тимчасового посвідчення № НОМЕР_4 ОСОБА_1 п. 13 знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.05.2022 року. Звільнений з військової служби за ст. 26 ч. 4 п. 2 (за сімейними обставинами або іншими поважними причинами)(а.с.57-58);
- витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.11.2022 року №841-ОС молодший лейтенант ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с.59);
- довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 384441, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є особою з інвалідністю II групи довічно, внаслідок хронічної ниркової недостатності ІІ-ІІІ ст. єдиної лівої нирки та потребує постійного стороннього догляду(а.с.64);
- висновку №798/4 від 28.05.2024, виданим КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського», батько ОСОБА_1 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та надання соціальних послуг сина ОСОБА_1 (а.с.63).
15.09.2025 року позивач звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій просив розглянути заяву та оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.17-18). В додатки до заяви надав витяг з електронного військово-облікового документу «Резерв+»; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 ; витяг з наказу №841-ОС від 16.11.2022; роздруківка з застосунку «Резерв+»; довідка МСЕК серії 12 ААВ №556525; висновок про наявність порушень функцій організму №798/4 від 28.05.2024; повноваження представника.
Відповіді на вище вказану заяву в матеріалах справи не міститься, відповідач доказів зворотнього не надав.
18.09.2025 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому просив: «Повідомити про прийняття та реєстрацію, ІНФОРМАЦІЯ_10 , отриманої заяви ОСОБА_1 від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повідомити належним чином, в порядку передбаченому приписами п. 60 Постанови КМУ № 560, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ювченко А.В. про результати розгляду та прийняте рішення по заяві ОСОБА_1 від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
У разі відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, по заяві ОСОБА_1 від 15.09.2025, повідомити письмово ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ювченко А.В., із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7, Постанови №560 від 16.05.2024.
У разі позитивного рішення комісії, по заяві ОСОБА_1 від 15.09.2025, повідомити ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ювченко А.В. про видачу довідки про надання відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_1 , із зазначенням строку надання відстрочки за формою згідно з додатком 6, Постанови №560 від 16.05.2024» (а.с.20-22).
У відповідь отримав лист від 30.09.2025 року, в якому відповідач зазначив, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Натомість, до адвокатського запиту не додано посвідченої адвокатом копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката Ювченка А.В. на надання правничої допомоги гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на це, підстави для розгляду адвокатського запиту від 18.09.2025 р. №18/09-Л відсутні(а.с.24).
17.10.2025 року представник позивача повторно звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_6 з тих самих підстав(а.с.25-270.
У відповідь отримав лист від 28.10.2025 року, в якому відповідач повідомив, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Натомість, до адвокатського запиту не додано посвідченої належним чином адвокатом копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката Комліченко В.С. на надання правової допомоги гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на це, підстави для розгляду адвокатського запиту від 17.10.2025р., з вихідним № 17/10-Л (а.с.29).
14.11.2025 року представник позивача повторно звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_6 з тих самих підстав (а.с.30-33).
У відповідь отримав лист від 27.11.2025 року, в якому відповідач повідомив про відсутність копії ордера, що підтверджує повноваження адвоката на надання правничої допомоги та відсутність підстав розгляду адвокатського запиту (а.с.35).
15.12.2025 року позивач звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій просив розглянути його заяву та оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.36-37).
15.12.2025 року позивач звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій просив виправити відомості в Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_11 », а саме змінити облік з «Знято» на « На обліку», категорію обліку замінити з «Не військовозобов'язаний» на « військовозобов'язаний», підставу зняття/виключення з «Військовослужбовці» на «-« ОСОБА_1 (а.с.38-41).
Відповіді на вищевказану заяву відповідач не надав, докази зворотнього до суду не надано.
17.12.2025 року представник позивача звернувся із адвокатськими запитами до ЦНАП м.Ужгорода та ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якому просив: «Повідомити про прийняття та реєстрацію, ІНФОРМАЦІЯ_10 , отриманої заяви ОСОБА_1 від 15.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повідомити належним чином, в порядку передбаченому приписами п. 60 Постанови КМУ № 560, ОСОБА_1 та його представника адвоката Ювченко А.В. про результати розгляду та прийняте рішення по заяві ОСОБА_1 від 15.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
У разі відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, по заяві ОСОБА_1 від 15.12.2025, повідомити письмово ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ювченко А.В., із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7, Постанови №560 від 16.05.2024.
У разі позитивного рішення комісії, по заяві ОСОБА_1 від 15.12.2025, повідомити ОСОБА_1 та його представника адвоката Ювченко А.В. про видачу довідки про надання відстрочки від призову на військову службу ОСОБА_1 , із зазначенням строку надання відстрочки за формою згідно з додатком 6, Постанови №560 від 16.05.2024» (а.с.45-47,49-51).
Відповіді на вищевказані запити в матеріалах справи не містяться, докази зворотнього відповідач не надав.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, позивач оскаржив її до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до положень ст. 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, зокрема визначено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З урахуванням наведеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
При цьому, Порядком № 560 не передбачено повноважень відповідача залишати подану заяву без розгляду чи повертати подані документи.
Судом встановлено, що позивач надіслав 15.09.2025 року, 15.12.2025 року та 17.12.2025 року до відповідача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону № 3543-XII. При цьому, згідно матеріалів справи встановлено, що вказані заяви були отримані відповідачем.
Таким чином, з урахуванням вимог з п. 60 Порядку №560, відповідач був зобов'язаний протягом семи днів з моменту отримання даної заяви розглянути отримані на розгляд заяву та документи та прийняти відповідне рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Однак, як встановлено судом на підставі матеріалів справи, відповідачем не виконано обов'язок щодо розгляду заяви позивача та не було прийнято жодного з рішень за результатами такого розгляду.
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №342/158/17 зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення, відповідно до вимог Порядку № 560.
Щодо позовних вимог, що стосуються Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради, суд зазначає наступне.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
За приписами частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини першої-п'ятої статті 33 Закону №2232-XII, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частин першої п'ятої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543).
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Поряд із цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: наявність одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно із ч. 8 ст. 23 Закону №3543-ХІІ відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено "Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі - Порядок №560, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Так, пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов'язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов'язкові відомості про військовозобов'язаного: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.
Військовозобов'язані подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 особисто на ім'я голови комісії за місцем перебування на військовому обліку.
До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язані працівники перебувають на військовому обліку (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу). До відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями надсилаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відомості про таку відстрочку вносяться відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у переліку згідно з додатком 5.
Зарахування заброньованих на спеціальний облік в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) здійснюється згідно з Порядком бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 12 та від 07.06.2024 № 674, або відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76.
Відповідно до пункту 59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів).
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов'язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.
У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України (крім випадків, передбачених цим Порядком). У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується шляхом автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (військовозобов'язаним СБУ та розвідувальних органів - видачі нової довідки за формою згідно з додатком 6) за наявності законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов'язаним документів для оформлення відстрочки або відомостей, отриманих за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та іншими державними реєстрами або базами (банками) даних) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пункту 59 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується за допомогою застосування електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких військовозобов'язаний втрачає законні підстави для відстрочки.
Механізм надання громадянам України електронної публічної послуги щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - послуга) шляхом подання заяв в електронній формі через центри надання адміністративних послуг (далі - центри) із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) та отримання результатів розгляду таких заяв в установленому законодавством порядку визначає Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Постанова №560, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 5 Постанови №560 для отримання послуги суб'єкт звернення подає через адміністратора центру заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування суб'єкта звернення на військовому обліку (далі - суб'єкт надання послуги), у якій зазначаються відомості, передбачені Порядком призову.
До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову.
Пунктом 6 Постанови №560 визначено, що заява подається суб'єктом звернення через центр особисто. Подання заяви представником суб'єкта звернення не допускається.
Заява може бути подана через адміністратора центру після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб'єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України) (п. 7 Постанови №560).
Згідно з 8 Постанови №560 подальше формування заяви припиняється після ідентифікації суб'єкта звернення, якщо засобами Порталу Дія автоматично отримано відомості про те, що суб'єкт звернення уже має подану засобами Порталу Дія заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, щодо якої не прийняте остаточне рішення в порядку, передбаченому Порядком призову.
У випадку, передбаченому цим пунктом, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення у форматі, придатному для його завантаження та друку, із зазначенням підстав для припинення подальшого формування заяви та рекомендаціями щодо подальших дій суб'єкта звернення. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру на Порталі Дія, роздруковується ним без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видається суб'єкту звернення (на вимогу).
У відповідності до п. 9 Постанови №560 за відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, передбаченої пунктом 8 цього Порядку, заява в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб'єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб'єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.
Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.
Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві та доданих до неї документах, несуть суб'єкти звернень.
Формування заяви в електронній формі засобами Порталу Дія припиняється у разі, коли зазначені в заяві відомості надані не в повному обсязі та/або не пройшли арифметичний та/або формато-логічний контроль (п. 10 Постанови №560).
Згідно п. 11 Постанови №560 відомості про суб'єкта звернення (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), що містяться в заяві, невідкладно надсилаються засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта» до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) для отримання/підтвердження відомостей, передбачених абзацом другим цього пункту.
У порядку електронної інформаційної взаємодії з Реєстром автоматично отримуються/підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування суб'єкта звернення на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру).
Пункт 12 Постанови №560 передбачає, що подальший рух заяви припиняється, якщо у порядку електронної інформаційної взаємодії, передбаченої пунктом 11 цього Порядку, отримано/підтверджено відомості про те, що суб'єкт звернення не перебуває на військовому обліку громадян України (відомості про нього не внесено до Реєстру).
У випадку, передбаченому цим пунктом, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення у форматі, придатному для його завантаження та друку, із зазначенням підстав для припинення подальшого руху заяви та рекомендаціями щодо подальших дій суб'єкта звернення. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру на Порталі Дія, роздруковується ним без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видається суб'єкту звернення (на вимогу).
У відповідності до п. 13 Постанови №560 за відсутності підстави для припинення подальшого руху заяви, передбаченої пунктом 12 цього Порядку, заява та додані до неї документи автоматично засобами Порталу Дія з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта» надсилаються до захищеної системи електронного документообігу Міноборони для наступної передачі суб'єкту надання послуги.
У випадку, передбаченому цим пунктом, засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб'єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб'єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб'єкту звернення опис вхідного пакета документів.
Пункт 14 Постанови №560 передбачає, що суб'єкт надання послуги опрацьовує заяву, після чого надсилає засобами Реєстру в порядку електронної інформаційної взаємодії до центру, через який була подана заява, повідомлення про результат такого опрацювання (позитивне рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або рішення про відмову у її наданні). Інформування суб'єкта звернення здійснюється у порядку та строки, передбачені пунктом 60 Порядку призову.
У разі позитивного рішення:
(оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія у порядку електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та Порталом Дія;
адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це суб'єкту звернення, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб'єкту звернення.
У разі прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його суб'єкту звернення (на вимогу).
Повідомлення про відмову за формою згідно з додатком 7 до Порядку призову з накладеною кваліфікованою електронною печаткою суб'єкта надання послуги також окремо підлягає надсиланню суб'єктом надання послуги технічним засобом електронної комунікації (електронною поштою) безпосередньо на адресу електронної пошти суб'єкта звернення, зазначену в заяві.
Згідно з п. 15 Постанови №560 електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта» з дотриманням вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», “Про захист персональних даних», “Про публічні електронні реєстри», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Обсяг і структура даних, якими обмінюються суб'єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 606.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта» електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із дотриманням вимог щодо захисту інформації відповідно до Закону України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що визначений Кабінетом Міністрів України порядок оформлення відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації встановлює, передбачає два шляхи надсилання документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме:
автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
особисто через центр надання адміністративних послуг подання заяви про відстрочку.
У другому випадку заяву формує та передає адміністратор центру із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг і така заява може бути подано:
після проходження адміністратором центру електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, та
після здійснення ідентифікації суб'єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку або інформацію в паспорті громадянина України).
Формування заяви припиняється у разі отримано відомості про те, що суб'єкт звернення уже має подану засобами Порталу Дія заяву про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, щодо якої не прийняте остаточне рішення в порядку, передбаченому Порядком призову. У такому випадку формується інформаційне повідомлення, яке видається суб'єкту звернення (на вимогу).
За відсутності підстави для припинення подальшого формування заяви, заява в електронній формі формується адміністратором центру, роздруковується та надається суб'єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис.
Подальший рух заяви припиняється, якщо отримано/підтверджено відомості про те, що суб'єкт звернення не перебуває на військовому обліку громадян України (відомості про нього не внесено до Реєстру). У такому випадку формується інформаційне повідомлення та видається суб'єкту звернення (на вимогу).
За відсутності підстави для припинення подальшого руху заяви, заява та додані до неї документи автоматично надсилаються до захищеної системи електронного документообігу Міноборони для наступної передачі суб'єкту надання послуги. При цьому формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб'єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб'єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. Проте адміністратором центру надається суб'єкту звернення опис вхідного пакета документів.
Отже, Порядком №560 та Постановою №560 визначений чіткий порядок подання документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і цей порядок передбачає, або створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або через центр адміністративних послуг. Подання документів засобами поштового зв'язку або особистого відвідування ТЦК та СП не передбачено.
Тобто, центр надання адміністративних послуг має можливість сформувати та направити заяву про надання відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації лише у за особистої присутності військовозобов'язаного.
Посилання позивача на тлумачення обов'язку «особисто подати» та «особисто прибути» в контексті застосування Порядку №560 суд відхиляє як такі, що не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки редакція пункту 58 Порядку №560 зазначала змін, які внесені Постановою КМУ № 1364 від 24.10.2025 та застосовуються з 01.11.2025.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що подав вказану заяву у спосіб, який унеможливив його ідентифікацію (встановлення його особи) працівниками ЦНАПу або шляхом пред'явлення їм оригіналу військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі), або шляхом електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу.
За наведених обстави, оскільки позивачем заяву на відстрочку від призову на військову службу подано до центру надання адміністративних послуг засобами поштового зв'язку, натомість пункт 58 Порядку №560 передбачає лише особисте подання такої заяви через центр надання адміністративних послуг, суд дійшов висновку про недотримання позивачем порядку подання такої заяви.
З огляду на викладене, відповідач Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині позову до цього відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_12 законність оскаржуваної бездіяльності не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищевказаних мотивів.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні позовних вимог, звернених до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.5 ст.382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду цих імперативних положень суд зобов'язує ІНФОРМАЦІЯ_12 за заявою позивача подати звіт про виконання рішення суду протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1937,92 грн., витрати у розмірі 968,96 грн. суд покладає на ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно ч.1 ст.139 КАС України (позовні вимоги задоволено частково).
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у залишенні без розгляду заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.09.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та заяви від 15.12.2025 про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви від 15.09.2025 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та від 15.12.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та актуалізувати відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до обставин викладених у заяві від 15.12.2025.
У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968(дев'ятсот шістдесят вісім)грн. 96коп.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати суду звіт про виконання рішення суду протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 : місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699; місцезнаходження: площа Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000).
Суддя М.М. Аракелян