про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/944/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Гуцола Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 05 травня 2026 року надійшла позовна заява адвоката Гуцола Максима Володимировича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно з якою позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати відповідача здійснити внесення актуальної інформації щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно з якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно довідки, виданої замість військового квитка, ОСОБА_1 20 травня 2004 року визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку група І стаття 42-А Наказу МО України № 207-1999 року (невійськовозобов'язаний). Проте наразі є підтвердженою інформація, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, категорія обліку - військовозобов'язаний.
Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_4 направлена заява про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, за результатами її розгляду отримано відповідь від 24 жовтня 2025 року, в якій зазначено, що з метою вирішення питання по суті заяви рекомендовано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття на військовий облік.
Однак, оскільки ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, що підтверджується довідкою, виданою замість військового квитка, то він є невійськовозобов'язаним, а ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно відмовив у внесенні даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Також представником позивача у позовній заяві зазначено, що позивач вже звертався до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 з вимогою зобов'язати відповідача здійснити внесення актуальної інформації щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак у справі № 360/2201/25 винесено рішення від 20 січня 2026 року про задоволення позову, яким зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням відомостей, зазначених в довідці (замість військового квитка) від 12 липня 2004 року № 1/1497, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , з урахуванням висновків суду.
Однак, враховуючи, що рішення винесено не по суті заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб'єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення її прав. При цьому таке право не є абсолютним.
У випадку встановлення судом наявності таких, що набрали законної сили, рішення або постанови суду чи ухвали про закриття провадження в адміністративній справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд має правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
При цьому відмова у відкритті провадження у справі з підстави, визначеної у пункті 2 частини першої статті 170 КАС України, можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава позову - ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/432/18 (провадження № 11-257заі18), тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність рішення (постанови) чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Судом з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та з Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що адвокат Гуцола М.В. вже звертався в інтересах ОСОБА_1 до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами про:
- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови у внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно якої ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити внесення актуальної інформації щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації згідно якої ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 360/2201/25, яке набрало законної сили 02 квітня 2026 року, позовні вимоги Гуцола М.В. в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання бездіяльності та постанови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено;
визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням відомостей, зазначених в довідці (замість військового квитка) від 12 липня 2004 року № 1/1497, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , з урахуванням висновків суду.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Судом установлено, що предметом позову як у справі № 360/2201/25, так і у цій справі № 360/944/26, є вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у внесенні актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та зобов'язання відповідача здійснити внесення актуальної інформації щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Щодо підстав цих позовів, то судом установлено, що як у справі № 360/2201/25, так і у цій справі № 360/944/26, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно довідки, виданої замість військового квитка, ОСОБА_1 20 травня 2004 року визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку група І стаття 42-А Наказу МО України № 207-1999 року, тому є невійськовозобов'язаним.
Позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_4 направлена заява про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, за результатами її розгляду отримано відповідь від 24 жовтня 2025 року, в якій зазначено, що з метою вирішення питання по суті заяви рекомендовано звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання (реєстрації), де ініціювати виконання процедури взяття на військовий облік.
Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 незважаючи, що ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, що підтверджується відповідною довідкою, виданою замість військового квитка, та є невійськовозобов'язаним, всупереч положень Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, протиправно не вносить відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Наведені обставини вказують на повне співпадіння сторін, підстав та предмету позовів, що перебував на розгляді у справі № 360/2201/25 та поданий до суду 05 травня 2026 року.
У позовній заяві, що надійшла до суду 06 травня 2026 року у справі № 360/944/26, позивачем (представником позивача) не зазначено обставин, відмінних від тих, що вже зазначені у позовній заяві, яка перебувала на розгляді у справі № 360/2201/25, а також, що вказують на виникнення між сторонами інших спірних правовідносин, відмінних від тих, що вже були предметом розгляду та щодо яких ухвалено рішення суду, та не пов'язаних з його виконанням.
При цьому суддя зауважує, що задоволення судом у справі № 360/2201/25 позовних вимог з обранням іншого способу захисту порушених прав позивача, жодним чином не змінює коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тобто не свідчить про зміну предмету та підстав позову.
Фактично повторне подання позову про той самий предмет та з тих самих підстав є намаганням позивача (його представника) вирішити той самий спір, але в інший спосіб, ніж обраний судом при розгляді справи № 360/2201/25, що є неприпустимим.
Також суддя зауважує, що частиною першою статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, у разі невиконання судового рішення у справі № 360/2201/25, позивач має право вимагати вжиття передбачених КАС України спеціальних заходів впливу на боржника, підставами застосування яких є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі, а не повторно звертатися до суду за вирішенням того ж самого спору, що вже перебував на вирішенні суду.
Підсумовуючи викладене, оскільки рішенням суду від 20 січня 2026 року у справі № 360/2201/25, яке набрало законної сили 02 квітня 2026 року, вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд відмовляє у відкритті провадження у справі з підстави, визначеної у пункті 2 частини першої статті 170 КАС України.
Керуючись статями 2, 19, 160, 170, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом адвоката Гуцола Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.О. Пляшкова