11 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1128/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1128/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 27.04.2026 надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1128/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №360/1128/23, що набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 : визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023 із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.
Згідно з випискою щодо заборгованості на виконання рішення суду, відповідачем лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, що складає 189599,10 грн, однак її виплату не здійснено. Станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №360/1128/23 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплату до пенсії в сумі 189599,10 грн.
У зв'язку із цим заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №360/1128/23 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023 із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з 01.12.2019 по день проведення перерахунку в сумі 189599,10 грн.
Ухвалою від 28 квітня 2026 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1128/23.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надано пояснення щодо заяви позивача, в обґрунтування яких зазначено таке.
Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 360/1128/23 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням.
Виплату заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 360/1128/23 з 01.12.2019 по 31.01.2024 в сумі 189 599,10 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Нараховані заборгованості обліковуються в Головному управлінні та підлягають виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
Станом на 06.05.2026 наявна заборгованість на виконання рішення суду по справі №360/1128/23 (дата набрання законної сили 28.12.2023), зокрема, сума боргу, яка обліковується в переліку - 189599,10 грн; виплачено - 16909,00 грн; залишок невиплачених коштів - 172690,10 грн.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23, яке набрало законної сили 28.12.2023, позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю, зокрема:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023 із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії.
З листа ГУ ПФУ в м.Києві від 26.03.2026 2600-0202-8/46069 на ім'я представника позивача вбачається, що у січні 2024 року, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №360/1128/23, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 до 31.12.2024 в сумі 189599,10 грн.
Вказана сума доплати за рішенням суду по справі №360/1128/23 за період з 01.12.2019 до 31.12.2024 в розмірі 189599,10 грн підтверджуються також розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2603025865, за Дорученням № Д 2603025865/21, Пенсіонер: ОСОБА_1 .
Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов?язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 360/1128/23 з 01.12.2019 по 31.01.2024 в сумі 189 599,10 грн.
Разом з тим, з письмових пояснень відповідача на заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення судом встановлено, що станом на 06.05.2026 на виконання рішення суду по справі №360/1128/23 (дата набрання законної сили 28.12.2023) сума боргу, яка обліковується в переліку складає 189599,10 грн, з якої виплачено - 16909,00 грн. Залишок невиплачених коштів становить 172690,10 грн.
Витягами зі списку №1 підтверджено виплату Головним управлінням заборгованості: у жовтні 2025 року - 2361,00 грн; у листопаді 2025 року - 2361,00 грн; у грудні 2025 року - 2361,00 грн; у грудні 2025 року - 2041,00 грн; у лютому 2026 року - 2595,00 грн; у березні 2026 року - 2595,00 грн; у квітні 2026 року - 2595,00 грн.
Отже, залишок заборгованості по рішенню суду у справі № 360/1128/23 станом на 06.05.2026 складє 172690,10 грн.
Доказів виплати заборгованості в розмірі 172690,10 грн в межах рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23, суду не надано.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023 із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії, протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З наданих доказів судом установлено, що невиплаченою позивачу на виконання рішення суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23 залишається донарахована за період з 01.12.2019 по 31.01.2024 включно пенсія в сумі 172690,10 грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Заборгованість у розмірі 172690,10 грн нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Отже судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23 шляхом стягнення з ГУПФУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2024 включно в сумі 172690,10 грн.
Відповідно суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення, а саме щодо суми заборгованості.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/1128/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 360/1128/23 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» № 6065 від 21.02.2023 із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку пенсії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявцева, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з донарахованої за період з 01.12.2019 по 31.01.2024 включно пенсії в сумі 172690,10 грн (сто сімдесят дві тисячі шістсот дев'яносто гривень 10 коп).
У задоволенні решти вимог заяви, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян