Справа № 504/1213/23
Номер провадження 2/504/370/26
28.04.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
судді Литвинюк А.В.
за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крижанівка», від імені та в інтересах якого діє представник Хрульова Віра Борисівна про збільшення позовних вимог у справі № 504/1213/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крижанівка» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -
встановив:
28.03.2023 року представник позивача звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з демонтажем самовільної конструкції стіни у розмірі 3040 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 року справу розподілено судді Доброву П. В.
Ухвалою судді Доброва П. В. від 15.05.2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
Листом Вищої ради правосуддя від 16.10.2024 року повідомлено про рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16.10.2024 року про тимчасове відсторонення судді Доброва П. В. від здійснення правосуддя.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Гузя О. В. №357 від 10.12.2024 року призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 року справу розподілено судді Литвинюк А. В.
Ухвалою судді Литвинюк А. В. від 12.03.2025 року матеріали цивільної справи прийнято до свого провадження, розгляд справи розпочато з підготовчого засідання, призначено підготовче судове засідання у справі на 07.05.2025 року о 11:00 годині в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2).
Підготовче судове засідання неодноразово відкладалось за клопотаннями учасників справи.
02.04.2026 року до суду у підсистемі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд:
- прийняти заяву та збільшити розмір позовних вимог, яка подана в порядку ст. 49 ЦПК України до початку першого судового засідання.
???- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСББ «Крижанівка» (код ЄДРПОУ: 41266344) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9800 (дев'ять тисяч вісімсот) грн.
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСББ «Крижанівка» (код ЄДРПОУ: 41266344) судовий збір у розмірі 2684 грн.
В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог представник позивача вказав, що після звернення позивача до суду відповідач 30.03.2026 року добровільно сплатив заборгованість (витрати на демонтаж, що були предметом позову) в сумі 3040 грн. Однак, добровільне виконання зобов'язання після звернення до суду не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати судові витрати, а навпаки, підтверджує обґрунтованість позову.
У заяві про збільшення позовних вимог вказано, що станом на момент подання первісної позовної заяви позивачем було заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. У зв'язку з тривалим розглядом справи (близько трьох років), позивач поніс значно більші витрати на професійну правничу допомогу, а саме: підготовка процесуальних документів; участь представника у судових засіданнях: підготовка пояснень, заяв, клопотань; правовий аналіз матеріалів справи; забезпечення доказової бази; супровід справи протягом усього періоду її розгляду.
Представник позивача зазначає, що загальна сума витрат на правничу допомогу станом на сьогодні складає 9800 грн, що підтверджується належними доказами (договорами, актами, платіжними документами), що стало підставою для звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог.
До судового засідання 28.04.2026 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується матеріалами судової справи.
Таким чином, суд вважає за можливе за наведених обставин вирішити по суті питання процесуального характеру.
Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про збільшення позовних вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 ч. 2 ст. 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 6 ст. 175 ЦПК України).
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Водночас, як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Аналогічні правові висновки містяться у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 року у справі № 226/463/22.
Дослідивши зміст заяви представника позивача про збільшення позовних вимог, суд доходить висновку, що зазначена заява фактично стосується збільшення суми витрат на професійну правничу допомогу.
В свою чергу, вимога про збільшення суми витрат на професійну правничу допомогу не є майновою вимогою по суті спору.
Суд наголошує на тому, що витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, які пов'язані з розглядом справи, не входять до складу ціни позову та розподіляються виключно за правилами глави 8 ЦПК України.
З огляду на що, заява представника позивача про збільшення позовних вимог через збільшення суми витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд зауважує, що представник позивача не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про розподіл судових витрат у порядку, передбаченому ЦПК України.
Керуючись ст. 2, 13, 43, 49, 175, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
постановив:
У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крижанівка», від імені та в інтересах якого діє представник Хрульова Віра Борисівна про збільшення позовних вимог у справі № 504/1213/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Крижанівка» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат - відмовити.
Ухвала суду, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Литвинюк А. В.