про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року м. Київ № 320/18742/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд скасувати:
- податкове повідомлення-рішення № 115175240203 від 11.10.2024 року, яким було встановлено порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року на загальну суму - 234 225.00 грн, яка включає суму податкового зобов'язання: 187 380.00 грн. та штрафні санкції на суму: 46845.00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 115180240203 від 11.10.2024 року, яким було встановлено порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо заниження податкових зобов'язань з військового збору за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року на загальну суму - 19 518.75 грн., яка включає суму податкового зобов'язання: 15 615.00 грн. та штрафні санкції на суму: 3 903.75 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 115191240203 від 11.10.2024 року, яким було встановлено порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо ненадання посадовим особам контролюючих органів до перевірки книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткування доходу за період 01.01.2020 року по 31.12.2020 року на суму 1020.00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є три податкових повідомлення-рішення, які позивачем не оскаржувалися в адміністративного порядку. А отже строк звернення до суду становить шість місяців.
Суд звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 11.10.2024, тоді як із даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 01.05.2026, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту виникнення спірних правовідносин.
Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду, позивач зазначає, що про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень він дізнався лише у листопаді 2025 року під час працевлаштування від бухгалтера, після чого його представником було направлено адвокатський запит до ГУ ДПС у м. Києві, а копії спірних рішень отримано 21.11.2025.
Разом із тим наведені позивачем доводи самі по собі не свідчать про безумовне дотримання строку звернення до адміністративного суду та підлягають належній процесуальній оцінці.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому поняття «повинна була дізнатися» охоплює не лише фактичне отримання особою відповідного рішення, а й наявність об'єктивної можливості дізнатися про його існування за умови належної турботливості та добросовісного ставлення до реалізації своїх прав.
Як убачається зі змісту позовної заяви, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт документальної перевірки №89740/Ж5/26-15-24-02-03/3162822595 від 17.07.2024.
Водночас позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що: акт перевірки не вручався йому у встановленому законом порядку; податкові повідомлення-рішення не направлялись контролюючим органом за податковою адресою позивача; позивач змінював місце проживання або був позбавлений можливості отримувати кореспонденцію; позивач вживав будь-яких заходів щодо з'ясування стану своїх податкових зобов'язань у період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року.
Натомість суд звертає увагу, що сам позивач визнає факт подання ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, яка й стала предметом податкової перевірки.
Отже, позивач був обізнаний про існування податкових правовідносин із контролюючим органом, усвідомлював необхідність здійснення податкового контролю щодо задекларованих ним відомостей та повинен був проявляти належну обачність стосовно стану виконання своїх податкових обов'язків.
Крім того, позивач фактично просить суд визнати поважними причини пропуску строку виключно з підстав того, що він нібито не знав про існування податкового боргу до моменту працевлаштування.
Однак пасивна поведінка особи, яка протягом тривалого часу не цікавилась станом своїх податкових зобов'язань, не перевіряла інформацію в електронному кабінеті платника податків, не зверталась до контролюючого органу та не здійснювала жодних дій щодо контролю власних податкових правовідносин, сама по собі не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд також враховує, що позивачем не подано окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
При цьому саме лише посилання позивача на дату отримання відповіді на адвокатський запит не свідчить автоматично про початок перебігу строку звернення до суду саме з цієї дати, оскільки така позиція фактично надавала б особі можливість довільно змінювати початок перебігу процесуального строку шляхом направлення запитів через значний проміжок часу після виникнення спірних правовідносин.
Суд окремо звертає увагу, що наведена позивачем постанова Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 не звільняє позивача від обов'язку доведення обставин, які підтверджують неможливість своєчасного звернення до суду саме у його конкретній справі.
За таких обставин подана позовна заява не містить належного обґрунтування дотримання строку звернення до суду або поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення Позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати: належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду; докази поважності причин пропуску строку; докази невручення або ненаправлення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та акта перевірки; докази неможливості дізнатися про наявність спірних податкових зобов'язань раніше листопада 2025 року.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві через підсистему Електронний суд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.