11 травня 2026 року м. Київ справа №320/34698/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Сумській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області та Державної податкової служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25 червня 2025 року № 25801;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30 травня 2025 року №22324;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Сумській області виключити ТОВ «КРС УКРАЇНА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірні рішення є протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті без належного врахування поданих позивачем пояснень і документів. Позивач вказує, що контролюючий орган формально послався на відповідність підприємства критеріям ризиковості за кодами податкової інформації « 03» та «07», однак не надав належної оцінки фактичним умовам здійснення господарської діяльності товариства, наявності у нього трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, орендованих приміщень, складських площ, транспортних засобів та інших основних засобів, необхідних для провадження заявлених видів діяльності.
Позивач стверджує, що він є зареєстрованим суб'єктом господарювання та платником ПДВ, здійснює діяльність, зокрема, у сфері розведення великої рогатої худоби, допоміжної діяльності у тваринництві, оптової торгівлі зерном, кормами та живими тваринами, має офіційно оформлених найманих працівників, подає податкову звітність, повідомлення за формою №20-ОПП та не має податкового боргу.
Позивач зауважує, що господарські операції з ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС», які були визначені контролюючим органом як ризикові, є реальними та підтверджуються договорами, видатковими накладними, актами, документами щодо передачі матеріальних цінностей на зберігання, банківськими виписками та іншими первинними документами. Позивач вважає, що сам факт взаємовідносин з контрагентом, стосовно якого приймалося рішення про відповідність критеріям ризиковості, не може автоматично свідчити про ризиковість самого позивача без встановлення конкретних обставин нереальності чи дефектності відповідних господарських операцій.
Крім того, позивач вказує, що після отримання попередніх рішень про відповідність критеріям ризиковості ним подавалися пояснення та значний обсяг документів, а також додаткові пояснення та документи після отримання відповіді ГУ ДПС у Сумській області на адвокатський запит. На думку позивача, відповідачі не здійснили повного та об'єктивного аналізу цих матеріалів, а рішення ДПС України за результатами адміністративного оскарження не містить мотивованої оцінки доводів скарги та наданих документів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).
Головне управління ДПС у Сумській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що 21.05.2025 від ТОВ «КРС Україна» було отримано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості з документами у 21 файлі. За результатами їх розгляду комісією ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідач посилається на наявну в контролюючого органу податкову інформацію, відповідно до якої у 2023 році ТОВ «КРС Україна» здійснювало значні обсяги постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «Суми Інтер Плюс», яке мало статус ризикового платника, зокрема за кодами УКТ ЗЕД 0102, 0805102400, 0810907500, 0805219000 та 0703200000. У зв'язку з цим відповідач вважає наявним ризик постачання товарів платнику, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, відповідач зазначає, що за даними податкової звітності кількість найманих працівників позивача у відповідні періоди становила 13 осіб, у той час як обсяги придбання та реалізації, а також види діяльності товариства - розведення великої
Рогатої худоби (ВРХ), торгівля зерновими, овочами, фруктами, імпорт товарів та реалізація їх на внутрішньому ринку - потребують, на думку контролюючого органу, значних трудових ресурсів. У зв'язку з цим відповідач вважає не спростованим ризик недостатності трудових ресурсів для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах.
Також відповідач вказує на відсутність/недостатність доказів на підтвердження наявності у позивача належних складських приміщень, морозильного обладнання та матеріальних ресурсів для зберігання окремих товарів, зокрема мороженого м'яса ВРХ та значних залишків олії соняшникової. Відповідач вважає, що подані позивачем документи не розкривають питання достатності складських площ і не спростовують ризики відсутності необхідних умов для здійснення операцій та накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності достатніх місць їх зберігання.
У відзиві також зазначено, що подані позивачем документи щодо оренди приміщень, транспортних засобів, перевезення товарів, придбання та реалізації ВРХ, кормів, ветпрепаратів, овочів і фруктів, на думку відповідача, містять недоліки або є неповними. Зокрема, відповідач посилається на відсутність окремих договорів, паспортів тварин, ветеринарних свідоцтв, сертифікатів якості, фітосанітарних документів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, а також на недоліки товарно-транспортних накладних щодо обов'язкових реквізитів.
Відповідач додатково зазначає, що позивач здійснював операції з ТОВ «Суми Інтер Плюс» як з контрагентом, щодо якого було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, а також вказує на придбання та подальшу реалізацію окремих товарів між цими суб'єктами з істотною зміною ціни, що, на думку відповідача, свідчить про ризик участі у циклі операцій щодо одного й того самого товару для формування штучного обсягу товару.
Крім цього, ГУ ДПС у Сумській області вважає, що внесення інформації до АІС «Податковий блок» та результати засідання комісії, за відсутності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не породжують самостійних правових наслідків для платника податків та не порушують його прав, оскільки така інформація є службовою та використовується контролюючими органами для виконання покладених на них функцій і завдань.
З огляду на викладене відповідач вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області від 30.05.2025 №22324 та рішення ДПС України від 25.06.2025 №25801 є правомірними, а підстави для їх скасування та зобов'язання виключити ТОВ «КРС Україна» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відсутні.
З аналогічних підстав проти позову заперечувала і ДПС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 40718304, місцезнаходження: Україна, Сумська область, місто Суми, проспект Перемоги, будинок 147, приміщення 5, літера «Б-IV») зареєстровано як юридична особа у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30 травня 2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області прийнято рішення № 22324, яким встановлено відповідність ТОВ «КРС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку.
У зазначеному рішенні контролюючий орган послався на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), як на підставу для включення позивача до переліку ризикових платників.
При цьому, як убачається зі змісту рішення, підставами для такого висновку зазначено:
код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності;
код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарських операцій.
Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак 25 червня 2025 року Державною податковою службою України було прийнято рішення №25801, яким залишено без змін рішення Комісії ГУ ДПС у Сумській області від 30 травня 2025 року №22324.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення контролюючих органів, а також зобов'язати відповідача виключити його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
- актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.5,6 та 8 пункту 40 Порядку №1165).
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:
01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів;
05- постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних;
06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;
09 - відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.3-1 та 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України;
10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку;
15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів;
16 - наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;
17 - наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України;
18 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Як зазначено вище, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області у рішенні від 30 травня 2025 року №22324 встановлено відповідність ТОВ «КРС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У спірному рішенні вказано коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:
код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності (відсутні об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди, транспортування, зберігання товарно-матеріальних цінностей тощо відповідно до поданої звітності);
код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах.
В графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано:
- тип операції - «постачання»; період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023»; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0102»; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «постачання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0805102400», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «постачання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 080521», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «постачання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0703200000», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «постачання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0810907500», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «придбання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0703101900», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245»;
- тип операції - «придбання», період здійснення господарської операції - «з 16.03.2023 по 03.10.2023», код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - « 0805102400», податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - « 35540245».
Проте, суд звертає увагу на те, що у тексті спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Верховний Суд також неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо.
Так, у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що «висновки про відсутність у контрагентів (по «ланцюгу» постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
За умови невстановлення податковим органом наявності замкненої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями».
Аналогічний правовий викладений Верховним Судом у постановах від 19.03.2021 у справі №460/143/19, від 19.03.2021 у справі № 460/143/19, від 29.06.2023 у справі №420/1552/21, від 05.07.2023 у справі № 160/10973/22 та інших.
Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Верховний Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Водночас, у спірному рішенні таке обґрунтування відсутнє, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження судом питання правомірності покладених в його основу висновків.
В свою чергу, позивач стверджує, що господарські операції з контрагентом ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» є реальними.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (основний). 01.50 Змішане сільське господарство. 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві. 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві. 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. 46.23 Оптова торгівля живими тваринами. 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою. 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. 10.13 Виробництво м'ясних продуктів. 10.11 Виробництво м'яса. 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього. 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах. 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ «КРС УКРАЇНА» має у володінні, користуванні та розпорядженні власні та орендовані основні засоби.
Так, відповідно до договору оренди майна № 01-02-2023 від 01 лютого 2023 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «БіржаСервіс» (орендодавець, ідентифікаційний код юридичної особи 24725080) складське приміщення №8 загальною площею 402,6 кв.м., яке знаходиться в складському комплексі за адресою: смт. Глеваха, Фастівського району, Київської області, вулиця Вокзальна, літера В.
Згідно з п. 1.2. Договору Складське приміщення являє собою термоізоляційну камеру, обладнану кліматичним устаткуванням з функціями охолодження та вентиляційного складського приміщення з можливістю автоматичного підтримання заданих показників температури.
Відповідно до п. 5.1 Щомісячна вартість оренди 1 (одного)кв. метра площі складського приміщення для зберігання майна на підлозі становить 200 (двісті) гривень 00 коп без ПДВ.
Складське передано в користування згідно Акта приймання-передачі від 01 лютого 2023 року.
Згідно з договором оренди майна №25/01/2023 від 25 січня 2023 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у Приватного підприємства «НОВАГРОС» (орендодавець, ідентифікаційний код юридичної особи 32452832) частину нежитлового приміщення, а саме «Корівника» загальною площею 2 435,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Білоцерківський район, село Дулицьке, вулиця Перщотравнева, будинок 33.
Згідно з п. 1.2. Договору загальна площа Орендованої частини майна становить 1500 кв.м.
Відповідно до п. 1.3 Договору Також Орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку, яка є невід'ємною частиною від орендованого майна загальною площею 0,15 га.
Частину нежитлового приміщення та земельну ділянку передано в користування згідно Акта приймання-передачі від 25 січня 2023 року.
Відповідно до договору оренди №2023-12922 від 13 січня 2023 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС» (орендодавець, ідентифікаційний код юридичної особи 25483198) майно, а саме: автонавантажувач марки HELI, моделі CPDC15WS1, 2016 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 .
Згідно з договорами оренди майна №02-04-2023-СО від 01.04.2023 року, №01-06- 2023-СО від 01.06.2023 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у Приватного підприємства «МИХАЛИЧ» (суборендодавець, ідентифікаційний код юридичної особи 16401385) складські приміщення:
- складське приміщення: №5 площею 404,7 кв.м. та допоміжне приміщення загальною площею 86 кв.м. (частина вантажно-розвантажувальної рампи та частину загального коридору), що знаходиться в складському приміщені за адресою: смт. Глеваха Фастівського району Київської області, вулиця Вокзальна, 4 літера В;
- складське приміщення: №8 площею 402,6 кв.м. та допоміжне приміщення загальною площею 86 кв.м. (частина вантажно-розвантажувальної рампи та частину загального коридору), що знаходиться в складському приміщені за адресою: смт. Глеваха Фастівського району Київської області, вулиця Вокзальна, 4 літера В.
Складські приміщення №5 та №8 являють собою термоізоляційні камери, обладнані кліматичним устаткуваням.
Складські приміщення передано в користування згідно Актів приймання-передачі від 01 квітня 2023 року та від 01.06.2023 року.
Відповідно до договору оренди транспортних засобів № 10/21 від 01 листопада 2021 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у Абу Альхадж Нур Еддін Авадалах (орендодавець, паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_3 ) транспортні засоби, а саме:
- трактор колісний - марки «Беларус», моделі 892 з реєстраційним номером НОМЕР_4 ;
- трактор колісний - марки «Беларус», моделі 892 з реєстраційним номером НОМЕР_5 ;
- трактор колісний - марки «Claas», моделі ARES 566 RZ з реєстраційним номером НОМЕР_6 .
Транспортні засоби передано в користування згідно Акта прийому-передачі транспортних засобів від 01 листопада 2021 року.
Крім того, згідно з договором оренди майна № 24/01/2022 від 24 січня 2022 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у фізичної особи ОСОБА_1 (орендодавець, паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_3 ) молочно-товарну ферму, комплекс нежитлових будівель та споруд, позначених літерами : «А-1», «Б-1», «б-1», «В-1», «в-1», «Г-1», «г-1», «гІ-1», «гІІ-1», «гІІІ-1», «гIV-1», «гV-1», «гVІ-1», «гVІІ-1», «гVІІІ-1», «Д-1», «Е», «Ж», «З», «И», «К», «Л», «І», №1, 2, 4, 5-17, 18-23, 24, 25, 26, що знаходяться за адресою6 Миколаівська область, Миколаївський район, село Іванівка, вулиця Центральна, 2-а.
До складу комплексу нежитлових будівель та споруд входить: корівник - 730,1 кв.м., телятник 1423,7 кв.м., телятник - 1423,7 кв.м, корівник 4 536,8 кв.м., адмінбуднок - 63,0 кв.м, підстанція - 35,4 кв.м., підстанція - 11,7 кв.м., навіс - 3,0 кв.м., вбиральна -1,3 кв.м., погріб - 43,2 кв.м., вагова- 19,6 кв.м., а також: огорожа, ворота, загони для скота, літній табір, ємкості для води, яма для сілосування, замощення.
Комплекс нежитлових будівель та споруд передано в користування згідно Акта прийому-передачі транспортних засобів від 24 січня 2022 року.
Також відповідно з договором оренди № 6 від 04 січня 2021 року ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у фізичної особи Абу Альхадж Нур Еддін Авадалах (орендодавець, паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_3 ) нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , будівлі під літерами «Г», «Д», «З», «К», «М», «Н», «О», №1-3.
До складу комплексу нежитлових будівель та споруд входить: насосна - 3,65 кв.м., прибудова - 29,925 кв.м., телятник - 403, кв.м., телятник - 194,625 кв.м., телятник - 199,825 кв.м., телятник - 316,6 кв.м, кормрцех - 28,65 кв.м., артезіанська свердловина, а також: силосховище, сіножатна траншея.
Комплекс нежитлових будівель та споруд передано в користування згідно Акта прийому-передачі транспортних засобів від 04 січня 2021 року.
Згідно з договорами оренди складських приміщень № 02-04-2023-СО від 01 квітня 2023 року та №01-06- від 25 січня 2023 року та Додаткових угод ТОВ «КРС УКРАЇНА» орендує у фізичної особи Абу Альхадж Нур Еддін Авадалах (орендодавець, паспорт серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_3 ) транспортний засіб, а саме:
- трактор колісний - марки «Беларус», моделі 892 з реєстраційним номером НОМЕР_4 ;
- обладнання, а саме: Кормороздатчик, Напівпричип тракторний НТС-5, Дробілка кормів, універсальна.
Транспортний засіб передано в користування згідно Акта приймання-передачі від 01 січня 2023 року.
Вказані обставини, на переконання суду, підтверджують наявність у позивача необхідних умов для належного здійснення господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» (Покупець) та ТОВ «КРС Україна» (Постачальник) було укладено Договір про реалізацію великої рогатої худоби у живій вазі №1 від 26 січня 2023 року.
На виконання умов договору ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» отримано від ТОВ «КРС УКРАЇНА» живу велику рогату худобу.
З метою належного оформлення та відображення у звітних бухгалтерських та податкових документах господарських операцій сторонами були складені відповідні первинні документи, зокрема:
1) видаткові накладні: №76 від 22.03.2023 року, №75 від 22.03.2023 року, №74 від 22.03.2023 року, №73 від 22.03.2023 року, №72 від 21.03.2023 року, №71 від 21.03.2023 року, №70 від 21.03.2023 року, №69 від 21.03.2023 року, №68 від 20.03.2023 року, №67 від 20.03.2023 року, №66 від 20.03.2023 року, №65 від 20.03.2023 року, №64 від 17.03.2023 року, №63 від 17.03.2023 року, №62 від 17.03.2023 року, №61 від 17.03.2023 року, №60 від 16.03.2023 року, №59 від 16.03.2023 року, №58 від 16.03.2023 року, №57 від 16.03.2023 року, №54 від 15.03.2023 року, №53 від 15.03.2023 року, №52 від 15.03.2023 року, №51 від 15.03.2023 року, №50 від 14.03.2023 року, №49 від 14.03.2023 року, №48 від 14.03.2023 року, №47 від 14.03.2023 року, № 45 від 03.03.2023 року, №44 від 03.03.2023 року, №43 від 03.03.2023 року, №42 від 03.03.2023 року, №39 від 02.03.2023 року, №38 від 02.03.2023 року, №37 від 02.03.2023 року, №36 від 02.03.2023 року, №35 від 01.03.2023 року, №34 від 01.03.2023 року, №33 від 01.03.2023 року, №32 від 01.03.2023 року, №31 від 01.03.2023 року, №28 від 27.02.2023 року, №27 від 27.02.2023 року, №26 від 27.02.2023 року, №25 від 27.02.2023 року, №24 від 24.02.2023 року, №23 від 24.02.2023 року, №22 від 24.02.2023 року, №21 від 24.02.2023 року, №20 від 23.02.2023 року, №19 від 23.02.2023 року, №18 від 23.02.2023 року, №17 від 23.02.2023 року, №16 від 22.02.2023 року, №15 від 22.02.2023 року, №14 від 22.02.2023 року, №13 від 22.02.2023 року, №12 від 21.02.2023 року, №11 від 21.02.2023 року, №10 від 21.02.2023 року, №9 від 21.02.2023 року, №8 від 01.02.2023 року, №7 від 01.02.2023 року, №6 від 01.02.2023 року, №5 від 01.02.2023 року, №4 від 31.01.2023 року, №3 від 31.01.2023 року, №2 від 31.01.2023 року, №1 від 31.01.2023 року;
2) товарно-транспортні накладні: №76 від 22.03.2023 року, №75 від 22.03.2023 року, №74 від 22.03.2023 року, №73 від 22.03.2023 року, №72 від 21.03.2023 року, №71 від 21.03.2023 року, №70 від 21.03.2023 року, №69 від 21.03.2023 року, №68 від 20.03.2023 року, №67 від 20.03.2023 року, №66 від 20.03.2023 року, №65 від 20.03.2023 року, №64 від 17.03.2023 року, №63 від 17.03.2023 року, №62 від 17.03.2023 року, №61 від 17.03.2023 року, №60 від 16.03.2023 року, №59 від 16.03.2023 року, №58 від 16.03.2023 року, №57 від 16.03.2023 року, №54 від 15.03.2023 року, №53 від 15.03.2023 року, №52 від 15.03.2023 року, №51 від 15.03.2023 року, №50 від 14.03.2023 року, №49 від 14.03.2023 року, №48 від 14.03.2023 року, №47 від 14.03.2023 року, № 45 від 03.03.2023 року, №44 від 03.03.2023 року, №43 від 03.03.2023 року, №42 від 03.03.2023 року, №39 від 02.03.2023 року, №38 від 02.03.2023 року, №37 від 02.03.2023 року, №36 від 02.03.2023 року, №35 від 01.03.2023 року, №34 від 01.03.2023 року, №33 від 01.03.2023 року, №32 від 01.03.2023 року, №31 від 01.03.2023 року, №28 від 27.02.2023 року, №27 від 27.02.2023 року, №26 від 27.02.2023 року, №25 від 27.02.2023 року, №24 від 24.02.2023 року, №23 від 24.02.2023 року, №22 від 24.02.2023 року, №21 від 24.02.2023 року, №20 від 23.02.2023 року, №19 від 23.02.2023 року, №18 від 23.02.2023 року, №17 від 23.02.2023 року, №16 від 22.02.2023 року, №15 від 22.02.2023 року, №14 від 22.02.2023 року, №13 від 22.02.2023 року, №12 від 21.02.2023 року, №11 від 21.02.2023 року, №10 від 21.02.2023 року, №9 від 21.02.2023 року, №8 від 01.02.2023 року, №7 від 01.02.2023 року, №6 від 01.02.2023 року, №5 від 01.02.2023 року, №4 від 31.01.2023 року, №3 від 31.01.2023 року, №2 від 31.01.2023 року, №1 від 31.01.2023 року.
Про належну оплату ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» за поставлені товарно-матеріальні цінності ТОВ «КРС УКРАЇНА» свідчить банківська виписка з Р/Р №UA753052990000026002020130360.
Крім того, між ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Договір №20 від 17 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник поставляє за договірними цінами фрукти та овочі в асортименті (надалі - «Товар») в погоджені Покупцем строки, а Покупець приймає весь пред'явлений Постачальником у відповідності з даним Договором Товар та сплачує його вартість.
Згідно з п. 1.3. Договору асортимент та кількість поставленого Товару відображається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору та додаються на кожну куплену партію Товару.
Згідно з п.п. 3.2. Договору розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, не пізніше наступного банківського дня, що слідує за днем поставки відповідної партії Товару та підписання відповідної видаткової накладної.
На виконання умов Договору №20 від 17 квітня 2023 року ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» поставлено на замовлення «КРС УКРАЇНА» товарно-матеріальні цінності, а саме: цибуля ріпчаста, апельсин звичайний.
З метою належного оформлення та відображення у звітних бухгалтерських та податкових документах господарських операцій сторонами були складені відповідні первинні документи, зокрема:
1) видаткові накладні: №1 від 18.04.2023 року, №3 від 04.05.2023 року;
2) акти передачі-приймання матеріальних цінностей на зберігання: від 18.04.2023 року, від 19.04.2023 року, від 20.04.2023 року, від 21.04.2023 року, від 22.04.2023 року, від 23.04.2023 року, від 24.04.2023 року, від 25.04.2023 року, від 26.04.2023 року, від 27.04.2023 року, від 28.04.2023 року, від 29.04.2023 року, від 30.04.023 року, від 01.05.2023 року, від 02.05.2023 року, від 03.05.2023 року.
Про належну оплату ТОВ «КРС УКРАЇНА» за отримані від ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС» товарно-матеріальні цінності свідчить банківська виписка з Р/Р №UA753052990000026002020130360.
Тобто, позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів, складених за результатами здійснених господарських операцій з контрагентом ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС», зазначеним у спірному рішенні від 04.08.2022 №28153 як ризиковим.
У цій справі ГУ ДПС у Сумській області не заперечує, що спірне рішення прийнято за результатами розгляду поданих позивачем 21.05.2025 інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості. Отже, на регіональну комісію покладався обов'язок не лише формально перелічити коди податкової інформації, а й надати оцінку поданим документам та зазначити, які саме обставини, незважаючи на ці документи, продовжують свідчити про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Водночас спірне рішення такої оцінки не містить. У рішенні зазначені коди « 03» і « 07», однак не наведено конкретного розрахунку або логічного зв'язку між обсягами конкретних операцій, фактичними ресурсами позивача та висновком про їх недостатність. Не вказано, для якої саме операції, за якою податковою накладною чи розрахунком коригування, у якому обсязі та які конкретні ресурси були відсутні. Не зазначено також, за якою методикою контролюючий орган визначив мінімально необхідну кількість працівників, складських площ, транспортних засобів чи іншого обладнання для здійснення відповідних операцій.
Формальне посилання на код « 03» не може замінити встановлення конкретних фактичних обставин, оскільки висновок про відсутність матеріальних ресурсів мав бути підкріплений не загальним припущенням, а аналізом достатності конкретних об'єктів для конкретних операцій, проте такий аналіз у рішенні відсутній.
З аналогічних підстав суд визнає недостатнім саме лише посилання контролюючого органу у спірному рішенні на код « 07», оскільки по суті відповідач обмежився порівнянням кількості працівників із загальними обсягами придбання та постачання, однак не довів, що виконання відповідних операцій потребувало більшої кількості штатних працівників. При цьому Порядок №1165 не виключає можливості здійснення господарської діяльності із залученням орендованих ресурсів, послуг перевізників, підрядників, інших осіб або із застосуванням організаційної моделі, яка не потребує значної кількості штатного персоналу.
Доводи відповідача щодо відсутності у позивача окремих документів, зокрема паспортів тварин, ветеринарних свідоцтв, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, сертифікатів якості чи окремих реквізитів товарно-транспортних накладних, самі по собі не доводять відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. По-перше, ці обставини не конкретизовані у спірному рішенні як самостійна фактична підстава для коду « 03» або « 07». По-друге, процедура прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості не є податковою перевіркою з метою встановлення реальності господарських операцій платника. Ця процедура не може підміняти собою документальну перевірку та не надає контролюючому органу права визнавати операції нереальними без дотримання процедурних гарантій, передбачених Податковим кодексом України.
Суд також звертає увагу на те, що у спірному рішенні наведено господарські операції за період з 16.03.2023 по 03.10.2023, у той час як саме рішення прийнято 30.05.2025.
Водночас, як було вказано вище, пункт 6 Порядок №1165 чітко визначає, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У спірному рішенні контролюючий орган не пояснив, у чому полягає актуальність операцій 2023 року для висновку про ризиковість платника податку станом на 30.05.2025, а також не зазначив конкретних податкових накладних або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у межах релевантного періоду. За таких обставин суд не може визнати спірне рішення прийнятим з дотриманням встановленої процедури.
Додатково суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні як ризикові наведені операції з ТОВ «СУМИ ІНТЕР ПЛЮС», однак у графі щодо дати включення цього платника податку до переліку ризикових зазначено знак «-». Така інформація є неповною і не дозволяє встановити, чи мав відповідний контрагент статус ризикового на дату здійснення спірних операцій, чи був такий статус чинним на дату прийняття рішення, а також чи міг він бути правовою підставою для висновку про ризиковість саме позивача.
Також суд зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №480/6880/24:
- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області від 03.05.2024 року № 16473 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;4
- зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Інтер Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі № 480/6880/24 - без змін.
Також суд зауважує, що сам факт господарських взаємовідносин платника з контрагентом, щодо якого контролюючий орган приймав рішення про відповідність критеріям ризиковості, не є достатньою підставою для автоматичного віднесення такого платника до переліку ризикових. Контролюючий орган має довести не лише факт взаємовідносин, а й те, що конкретні операції мають ознаки ризиковості, що платник був обізнаний або мав бути обізнаний про відповідні ризики, або що операції використовувалися для формування необґрунтованого податкового кредиту чи ухилення від оподаткування. Однак, таких обставин у спірному рішенні не наведено.
Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень “суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).
Водночас, спірне рішення не містить чітких обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено в судовому процесі відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття комісією спірного рішення та чи існувала взагалі.
Означені обставини, на переконання суду, свідчать про безпідставність та протиправність прийняття відповідачем спірного рішення.
Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30 травня 2025 року №22324.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС в Сумській області виключити ТОВ «КРС УКРАЇНА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у Сумській області, як територіального органу ДПС України, в якому позивач перебуває на обліку, відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25 червня 2025 року № 25801, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної податкової служби України від 25 червня 2025 року №25801 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» залишено без задоволення скаргу позивача та залишено без змін рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області від 30 травня 2025 року №22324 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Суд визнає, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків.
За таких обставин, вказане рішення, прийняте відповідачем-2 за наслідками розгляду скарги позивача, саме по собі не є юридично значимим для нього, адже не має безпосереднього впливу на його суб'єктивні права та обов'язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 11.06.2019 року по справі № 826/24656/15 (адміністративне провадження № К/9901/11997/19).
Таким чином, суд приходить до висновку, що скасування рішення Державної податкової служби України від 25 червня 2025 року №25801 за результатами розгляду скарги щодо рішення про віднесення платника податків до ризикових, за умови визнання протиправним та скасування про віднесення платника податків до ризикових, безпосередньо не відновить права та інтереси позивача у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення цієї позовної.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.07.2025 №160.
Водночас, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою цієї ж статті визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня на рівні 3028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір за звернення до суду з позовною заявою у розмірі 6661,60 грн, який може бути повернуто за окремо поданою заявою.
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Сумській області.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Сумській області від 30 травня 2025 року №22324 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» критеріям ризиковості платника податку;
Зобов'язати Головне управління ДПС в Сумській області виключити ТОВ «КРС УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 40718304, місцезнаходження: 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 34, під'їзд 2, офіс 315/3В) судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Сумській області (ідентифікаційний код: 43995469, місцезнаходження: 40009, Україна, Сумська обл., місто Суми, вулиця Іллінська, будинок 13).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.