Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2026 року Справа№200/1205/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Національної поліції України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління національної поліції в Донецькій області, зазначене у листі від 02 лютого 2026 року № 0-8/12/02-2026, щодо відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при визначенні інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в поліції;
- зобов'язання Головне Управління національної поліції в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як особі, якій визначено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням нею служби в поліції у відповідності та розмірі, передбаченому Законом України «Про Національну поліцію» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою КМУ № 646 від 04.06.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно рішення МСЕК від 14.11.2024 отримала ІІ групу інвалідності строком на один рік.
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 67/СНП від 10.02.2025 був встановлений, діагноз: Сг лівої молочної залози сT1c N0 M0 G3 стадія 1А, ур То ур NO (0/4) Мо, після 4 курсів НПХТ, оперативного лікування (03.10.2024 - квадрантектомія, аксилярна лімфадернектомія зліва) 2 клінічна група. Вторинна аменорея. Захворювання пов'язане зі службою в поліції. Також встановлено, що на підставі статті: 8 «а» графи 1 Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, пункту Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 - не придатна до служби в поліції.
14.02.2025 наказом НПУ ГУНП в Донецькій області № 79 о/с по особовому складу, позивач була звільнена з лав Національної поліції України за пунктом 2 частини першої статті 77 ( за станом здоров'я (через хворобу).
Згідно рішення ЕКОПФО встановлена III (третя) група, "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції" (Свідоцтво про хворобу № 67/СНП від 10 лютого 2025), визначено, що у позивача наявне захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції, у зв'язку із чим ОСОБА_1 визнано непридатною до служби в поліції.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради 6/25/3910/B прийнято рішення 6/25/3910/P від 01.10.2025 про встановлення позивачу II групи інвалідності, захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. НПУ - Національна поліція України/органи МВС: Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. Тому згідно з Постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 р. встановлена 3 група інвалідності на 1 рік.
На скаргу стосовно встановлення відсотків втрати працездатності, подану 29.10.2025 року, було прийнято витяг 73/25/5975/ВП, та повідомлено про рішення 73/25/5975 від 01.12.2025 року. Зазначено, що детальний аналіз наданої документації показав, що структурно - функціональні порушення та наявність коморбідної патології в помірному ступені обмежують життєдіяльність людини, що є підставою для встановлення третьої групи інвалідності. Таким чином, рішення ЕКОПФО III (третя) група, "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції" (Свідоцтво про хворобу № 67/СНП від 10 лютого 2025 року, терміном на 1 рік. обґрунтовано та відповідає чинному законодавству.
07 січня 2026 року позивач звернулась із заявою до відповідача про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку з тим, що їй встановлено III групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в Національній поліції. Відповідач листом 02 лютого 2026 року № 0-8/12/02-2026 відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням останній інвалідності під час проходження служби в поліції, а не протягом шести місяців після звільнення.
Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надав до суду відзив, у якому зазначив щодо передчасності позовних вимог.
Право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги виникає виключно у випадках, прямо передбачених законом, а саме - якщо інвалідність настала протягом шести місяців після звільнення поліцейського зі служби з підстав, визначених у ч. 1 ст. 97 Закону № 580.
Законодавець свідомо обмежив реалізацію цього права часовим проміжком після звільнення, оскільки зазначена виплата має цільове соціальне спрямування компенсувати втрату можливості отримувати грошове забезпечення після припинення служби та забезпечити матеріальну підтримку колишнього поліцейського. Разом з тим, положення ст. 94 Закону № 580 встановлюють, що за час проходження служби поліцейському гарантується отримання грошового забезпечення, яке включає посадовий оклад, доплати, надбавки, премії та інші виплати.
Тобто під час фактичного перебування на службі держава забезпечує належний рівень матеріальної підтримки поліцейського.
Це прямо відрізняє його правове становище від звільнених осіб, яким й призначається одноразова допомога за ст. 97 Закону № 580. У випадку позивача встановлення групи інвалідності відбулося у період, коли остання продовжувала проходити службу в органах Національної поліції та отримувала грошове забезпечення у передбаченому законом обсязі.
Відтак, відсутня визначальна умова для застосування положень ст. 97 Закону № 580, а саме факт звільнення зі служби.
Отже, факт наявності встановленої інвалідності сам по собі не є достатньою та самостійною підставою для призначення одноразової грошової допомоги. Право на таку виплату виникає лише після звільнення зі служби та у визначені законом строки.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В період з 20.03.2026 по 30.03.2026 та з 01.05.2026 по 04.05.2026 головуюча по справі суддя перебувала у відпустці.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААД № 095688, позивачу встановлена 2 група інвалідності з 14.11.2024 терміном на 1 рік.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 10.02.2025 № 67/СНП медичної (військово-лікарської) комісії, виданого Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» позивачу встановлений, діагноз: Сг лівої молочної залози сT1c N0 M0 G3 стадія 1А, ур То ур NO (0/4) Мо, після 4 курсів НПХТ, оперативного лікування (03.10.2024 - квадрантектомія, аксилярна лімфадернектомія зліва) 2 клінічна група. Вторинна аменорея. Захворювання пов'язане зі службою в поліції. Також встановлено, що на підставі статті: 8 «а» графи 1 Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, пункту Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 позивач не придатна до служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 14.02.2025 № 79 о/с (по особовому складу), позивач звільнена зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за станом здоров'я (через хворобу) на підставі рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.10.2025 № 6/25/3910/В позивачу встановлена 3 група інвалідності з 01.10.2025.
07 січня 2026 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звА'язку із встановленою інвалідністю, яку отримано внаслідок проходження служби в поліції.
Листом від 02.02.2026 № О-8/12/02-2026 відповідач повідомив, щодо необхідності подання заяви (рапорту) про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку із встановленням втрати працездатності чи інвалідності встановленого зразка та повного пакету документів згідно Порядку № 646, оформлених належним чином, після чого буде прийнято рішення про надання вказаної допомоги (відмови у її наданні).
Окремо відповідач повідомив, що виходячи за наданих позивачем документів, позивач продовжувала працювати після встановлення їй другої групи інвалідності, що не відповідає п.п. 4 п. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСОВУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ВИСНОВКИ СУДУ.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Питання призначення та виплати одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтею 97 Закону № 580-VIII.
Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Згідно з частиною третьою статті 97 Закону № 580-VIII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
За положеннями частини п'ятої статті 97 Закону № 580-VIII у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають відповідні поліцейські.
Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
За приписами частини другої статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили (частина друга.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, який набрав чинності з 11 червня 2024 року (далі - Порядок № 646).
Разом з тим, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 04 червня 2024 року, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29 березня 2024 року.
Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку № 646).
Пунктом 12 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).
Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.
У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.
Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646).
Як встановлено судом позивач 07 січня 2026 року звернулась до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у звА'язку із встановленою інвалідністю, яку отримано внаслідок проходження служби в поліції. Разом з заявою позивачем надано певний перелік документів, визначених п. 12 Порядку 646.
Розглянувши вищезазначену заяву позивача, відповідачем листом від 02.02.2026 № О-8/12/02-2026 повідомив позивача, щодо необхідності подання заяви (рапорту) про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку із встановленням втрати працездатності чи інвалідності встановленого зразка та повного пакету документів згідно Порядку № 646, оформлених належним чином, після чого буде прийнято рішення про надання вказаної допомоги (відмови у її наданні), без зазначення, які конкретні недоліки заяви позивача позбавляють уповноважений орган об'єктивної можливості розглянути заяву позивача по суті та які саме документи не надані.
Таким, чином, суд зазначає, що розглядаючи заяву позивача про призначення спірної допомоги відповідач вдався до надмірного формалізму, та не прийняв відповідне рішення про надання/відмову у наданні вказаної допомоги, роз'яснень недоліків заяви.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Лист відповідача від 02 лютого 2026 року № 0-8/12/02-2026 за своєю природою не є актом суб'єкта владних повноважень та не породжує для позивача правових наслідків.
Разом з тим, як вже зазначалось раніше, заява позивача про призначення спірної у цій справі допомоги не розглянута відповідачем у належний спосіб.
Таким чином, відповідачем прийнято не рішення про відмову позивачу у виплаті спірної допомоги, а допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивача по суті та не прийнято відповідного рішення.
Отже, саме бездіяльністю відповідача безпосередньо порушені права позивача, а не оскаржуваним у цій справі листом, як зазначає позивач.
Окремо суд зазначає наступне.
Аналіз наведених норм права щодо порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського свідчить про те, що воно (право на отримання одноразової грошової допомоги) виникає виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Суд враховує також рішення Конституційного Суду України від 22.10.2020 у справі № 12-р/2020, яким визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII зі змінами.
У пункті 2.8 зазначеного вище рішення від 22.10.2020 у справі № 12-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
Визначений оспорюваними положеннями Закону №580-VIII шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв'язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580-VIII вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
Отже, встановлений у пункті 4 частини 1 статті 97 Закону №580-VIII строк за характером визначеності є абсолютним, оскільки вказує на конкретний період часу (шість місяців з дня звільнення зі служби для встановлення інвалідності), з яким пов'язано виникнення в особи права на отримання одноразової грошової допомоги і після спливу такого строку право на отримання зазначеної соціальної виплати особа втрачає.
Таким чином, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та їх задоволення задоволення шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності;
- зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити спірну допомогу є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем заява позивача не була розглянута по суті.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Донецькій області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 07.01.2026 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7, ЄДРПОУ 40109058) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 07.01.2026 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Повний текст рішення складено та підписано 11 травня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська