465/978/26
3/465/1142/26
Іменем України
08.05.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.01.2026 о 19:48, м.Львів, вул. Сулими 39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda СХ-3 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у закладі охорони здоров'я відмовився, також на місці зупинки транспортного засобу відмовився, правопорушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідльності за ч. 1 ст. 130 КУпАП 26.05.2025, згідно рішення Залізничного районного суду м.Львова у справі № 462/2041/25. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що стверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №577019 від 27.01.2026;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції з участю водія ОСОБА_1 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2026;
- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 28.01.2026 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 26.05.2025 Залізничним районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 14.03.2025 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також судом було досліджено відео з засобів технічної відеофіксації відзняте 27.01.2026. З даного відеозапису встановлено, що 27.01.2026 працівниками патрульної поліції, було виявлено автомобіль Mazda СХ-3 д.н.з. НОМЕР_1 , у якому перебував ОСОБА_1 . При подальшій розмові з працівниками поліції водій не заперечує що керував транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 роз'яснюються його права, встановлено та оголошено ознаки алкогольного сп'яніння, а останній відмовляється від проходження огляду на місці і у мед. закладі, також роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. Тобто, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій.
Згідно з матеріалами справи, суд вважає, що поліцейськими було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена повністю ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягається до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний