465/385/23
6/465/140/26
Іменем України
06.05.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Адвокатського об'єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Адвокатського об'єднання «Автопоміч» про визнання договору недійсним, -
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 року позовну заяву Адвокатського об'єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об'єднання «Автопоміч» 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. в якості відшкодування вартості навчальних послуг за договором № 11-20 від 29.07.2020 року та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. - на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви. Цим же рішенням у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Адвокатського об'єднання «Автопоміч» про визнання договору недійсним відмовлено.
Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24.10.2025 року заяву представника позивача Адвокатського об'єднання «Автопоміч» - адвоката Найди Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на правову допомогу задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_1 на користь Адвокатського об'єднання «Автопоміч» понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Згідно постанови Львівського апеляційного суду від 03.03.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 року та додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 24.10.2025 року - без змін.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 року. Зазначає, що на даний час у нього склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з безробіттям та тимчасовим перебуванням за кордоном у Республіці Словенія. Крім цього, відповідач вказує, що має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим в нього відсутня можливість погасити суму боргу.
А тому, просить розстрочити виконання рішення Франківського районного суд м. Львова у справі №465/385/23 від 03.10.2025 року рівними частинами, щомісячно, періодом з дня постановлення рішення на 12 платежів.
В судове засідання заявник та представник АО «Автопоміч» не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду. При цьому, про наявність поважних причин неприбуття до суду не інформували.
Неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення та за відсутності сторін заяву розглянуто в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно із ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). При цьому, у вищевказаній постанові констатується, що суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними і такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, оскільки законодавцем не надано їх вичерпного переліку.
За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.ст.10, 81 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.
Суд враховує, що посилання заявника на складне матеріальне становище та перебування за межами України не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому, не можуть бути підставою для розстрочення виконання такого рішення. Крім цього, наявність на утриманні у заявника дітей є поширеною життєвою умовою, яка сама по собі не є винятковою та не свідчить про надмірну складність виконання рішення суду.
Окремо суд вважає за необхідне наголосити, що заявником взагалі не долучено до матеріалів заяви жодних належних та допустимих доказів, якими останній підтверджує зазначені в заяві обставини або ж існування інших виняткових умов.
Тобто, заявником не надано суду належних доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 352, 353, 432 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 року у цивільній справі №465/385/23 за позовом Адвокатського об'єднання «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Адвокатського об'єднання «Автопоміч» про визнання договору недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Величко О.В.