Справа № 465/4827/25
Провадження 2-а/465/186/25
Іменем України
11.05.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Гулієвої М. І.
секретаря судових засідань Янковської С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області майора поліції Сорокіна Михайла Юрійовича серії ЕНА №486738 від 01 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП. Позовні вимоги мотивує тим, що 01 червня 2025 року об 11 год. 22 хв. він рухався на автомобілі BMW 7401 по вулиці Угорській 10 у м.Львові, номерний знак 14CB1101 та був зупинений патрульною поліцією за використання червоних покажчиків поворотів. В результаті зупинки на нього було складено постанову серії ЕНА №4865738 від 01 червня 2025 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Вказує, що на момент встановлення задніх фар на автомобіль BMW 7401, їх використання відповідає стандартам, за якими автомобіль був виготовлений/імпортований. Наявність таких поворотників є заводською конструкцією і не є самовільним втручанням у технічний стан автомобіля, жодного переобладнання транспортного засобу ним не здійснювалось, автомобіль знаходиться у заводській комплектації. Ним отримано сертифікат експертної установи на автомобіль BMW 740I, яким підтверджено відповідність усіх пристроїв автомобіля діючим стандартам та нормам України . Згідно Сертифікату відповідності встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації та їх маркування на автомобілі відповідає Правилам ЄEK OOH R48-03. В постанові не вказано того, що використання саме червоних поворотників задніх фар створювало небезпеку чи вводило в оману інших учасників дорожнього руху, крім того, відсутнє відео- або фотопідтвердження, на якому було б видно колір поворотного сигналу в момент порушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції не було складено жодних актів перевірок технічного стану автомобіля в частині його переобладнання, не враховані його пояснення та підтверджуючі документи. Крім того, Україна ратифікувала Женевську конвенцію, в додатку до якої чітко написано (ЄЕК ООН №48-02), що автомобіль на дорогах України може мати покажчики поворотів червоного кольору. В свою чергу норми частини 1 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" свідчать, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Таким чином, він не погоджується із вказаним рішенням інспектора, оскільки жодним чином не порушив чинного законодавства та вважає постанову від 01.06.2025 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на позовну заяву представниця відповідача просить відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову у зв"язку з його безпідставністю. Зазначає, що наявні беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення правил дорожнього руху, а тому як посадова особа зобов"язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Позивач на місці зупинки транспортного засобу підтвердив факт керування транспортним засобом із покажчиками повороту червоного кольору, що є заборонено в Україні. У відповідності до п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України "Колісні транспортні засоби", "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 №630, кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема, колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - "Автожовтий". Відтак, інспектор обгрунтовано притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Також положеннями п.7.1.1 ДСТУ 3649:2010 передбачено, що відповідність вимогам 6.1.1. - 6.1.5, 6.1.6.1-6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально. На місці події працівник поліції жодних актів перевірок технічного стану автомобіля не складає, оскільки відповідність вимогам перевіряється візуально. Відтак, є доведеним факт керування позивачем автомобілем у якого світлові покажчики повороту червоного кольору, що забороняється в Україні, а наявність сертифікату відповідності ДСТУ жодним чином не спростовує факту вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача дала аналогічні пояснення, викладені в позовній заяві,доповнивши, що 2.10.25 позивач отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та державні номери, що свідчить про відповідність автомобіля діючим стандартам та нормам України.
У судове засідання ,призначене на 11.05.26 позивач та його представник не з"явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити.
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, разом з тим у відзиві на позовну заяву просять розглянути справи за відсутності управління.
Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 01 червня 2025 року інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області майором поліції Сорокіним Михайлом Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА №4865738 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно постанови, 01.06.2025 об 11 год. 22 хв. у місті Львові по вулиці Угорська 10 водій ОСОБА_1 експлуатував транспортний засіб BMW 740I р.н. НОМЕР_1 з порушенням вимог стандартів і правил, що стосуються безпеки дорожнього руху, використовував попереджувальний сигнал світлового покажчика повороту червоного кольору, чим порушив вимогу п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п.п.31.1, 31.3а ПДР України, п.9 ПДР України, а саме використання приладів (зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів) та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Даною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 (п"ятсот десять) гривень 00 коп.
Згідно копії договору №05/02/2025/03 купівлі - продажу від 05 лютого 2025 року, ОСОБА_1 придбав у ТОВ "АВТО ШОП" легковий автомобіль б/в марки BMW 740I, рік випуску - 2019.
З долученого акту прийому - передачі транспортного засобу від 05 лютого 2025 року вбачається, що в вищезазначеного автомобіля наявний номерний знак "Транзит" 14св1101.
В підтвердження обгрунтування своїх позовних вимог щодо відсутності складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, позивачем долучено копії сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 04.02.2025, акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 05.02.2025, акт огляду реалізованого транспортного засобу від 05.02.2025.
Судом встановлено, що 2.10.25 позивач отримав свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки BMW 740I та номерні знаки - НОМЕР_2 ,що вбачається із копії свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених Законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху, зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
П.1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 31.1 ПДР передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно - технічної документації.
В свою чергу п.31.3.а Правил забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 28.12.2010 № 630, зокрема, затвердив національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", який чинний на момент притягнення позивача до відповідальності та на момент розгляду справи.
Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України "Колісні транспорті засоби", "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 № 630 закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси тролейбуси).
Кількість, розташування, колір, тип і режим роботи світлових приладів визначаються державними і міжнародними стандартами та "Конвенцією про дорожній рух», якими визначено, що на кожному транспортному засобі повинні бути такі світлосигнальні прилади: фари дальнього і ближнього світла, покажчики поворотів, габаритні ліхтарі, сигнали гальмування, ліхтар заднього ходу, ліхтар освітлення номерного знака, світловідбивачі.
Відповідно до Конвенції "Про дорожній рух", прийнятої 08.11.1968 Організацією Об'єднаних Націй (ООН), ратифікованої Указом Президії ВР Української РСР від 12.12.2013, реєстраційний код акта: 70656/2013, кожен автомобіль повинен мати нерухомі покажчики повороту з вогнями автожовтого кольору. Водночас за законами окремої країни дозволяються відхилення від вказаної норми, передбачаючи червоний колір покажчиків поворотів позаду транспортного засобу.
Ч.1 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" установлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
З доданого відповідачем до відзиву на адміністративний позов відеозапису вбачається, що покажчики повороту транспортного засобу марки BMW 740I ,яким керував позивач,мають червоний колір.Вказане не заперечив сам позивач,вказавши,що має намір поміняти фари.
Наведеним підтверджено, що позивач використовував попереджувальні сигнали ТЗ червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010.
Стосовно доводів позивача щодо наявності сертифіката відповідності транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, суд зазначає, що відповідальність за порушення п.31.1 ПДР настає за керування транспортним засобом технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації, а тому наявність сертифіката та свідоцтва про реєстрацію не спростовує факту вчиненого порушення щодо користування позивачем автомобілем із попереджувальними сигналами червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010.
Отже, факт адміністративного порушення за ч.2 ст.122 КУпАП ,якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, наявний та доведений, так як покажчики повороту в червоному кольорі є порушенням вимог стандартів (ДСТУ 3649:2010).
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписучи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.
Ч.1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач наводить заперечення проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем доведено правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та вина позивача є доведеною,рішення відповідача слід залишити без змін,а позов без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Постанову, серії ЕНА №4865738 від 01 червня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Львів, вул. Перфецького, буд.19, код ЄДРПОУ 40108833;
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя М. І. Гулієва