Справа № 183/8916/25
№ 2/183/2771/26
06 травня 2026 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
У серпні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, ОСОБА_2 у якому просить визнати за нею право власності на 3/4 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який доводився позивачці батьком. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.11.1995 належала на праві спільної сумісної власності батьку позивачки та його дружині ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що після смерті дружини ОСОБА_4 її батько ОСОБА_3 успадкував 1/4 частину квартири, у зв'язку з тим, що у ОСОБА_4 був син - ОСОБА_2 . Позивачці не відомо чи звертався ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини. Вказує, що до складу спадщини після смерті батька увійшло 3/4 частини квартири. Позивачка, будучи єдиним спадкоємцем після смерті батька, звернулася до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, проте постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з неможливістю перевірити зареєстроване до 01.01.2013 право власності, оскільки архівні паперові документи КП "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації" залишилися на тимчасово окупованій території. Тому, позивачка змушена звертатися до суду та просить задовольнити її позов.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 04.11.2025 витребувано з нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.11.2026 ухвалою суду закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача - Сіверськодонецької міської військової адміністрації у судове засідання не з'явився, через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, у якій просив вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства; процесуальна позиція щодо позовних вимог - на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом публікації оголошення на сайті судової влади. Причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не подавав.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки учасників процесу по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, копією свідоцтва про народження позивачки, а також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадин про державну реєстрацію шлюбу, згідно якого позивачка змінила прізвище " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ".
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 23.10.2023 у справі №761/19621/23 визначено ОСОБА_1 додатковий строк терміном 3 місяці дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На підставі заяви ОСОБА_1 . Шістнадцятою київською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №839/2023 (номер у спадковому реєстрі 717660107). Позивачці видано свідоцтва про право на спадщину на майно, яке не є предметом спору у даній справі.
Постановою нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Трапезнікової З.О. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з неможливістю підтвердити зареєстроване право власності на спадкове майно.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, яка в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про наявність інших спадкоємців у ОСОБА_3 у матеріалах спадкової справи відсутні.
Отже, зважаючи на таку відмову нотаріуса у позивачки ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи також те що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстроване право власності спадкодавця на частку спадкової квартири.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стосовно належності спадкодавцю спадкового майна, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
17 листопада 1995 року Сєвєродонецьким ДПП об'єднання "АЗОТ" видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Свідоцтво видане на підставі розпорядження (наказу) №667 від 13.11.1995.
На підставі зазначеного свідоцтва право спільної сумісної власності на вищезазначену квартиру зареєстровано у БТІ м.Сєвєродонецька Луганської області, записано у реєстрову книгу за реєстровим №98 від 04.12.1995, що підтверджується відміткою на правовстановлюючому документі.
Копією Технічного паспорту на квартиру, у якому наявні посилання на державну реєстрацію права власності, також підтверджується, що співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Співвласниками квартири право власності набуте у 1995 році. Надане позивачкою свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру, посвідчені та зареєстровані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м.Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Отримати відомості про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яку було здійснено до 01.01.2013, у позивача та у нотаріуса немає можливості, оскільки м.Сіверськодонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Архівні документи КП Сєвєродонецьке БТІ. на підконтрольну Україні територію вивезені не були, що підтверджується листом від 07.04.2025 Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1-3 ст. 370 ЦПК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.364 ЦК України установлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Як установлено судом, спірна квартина належала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Даних про існування домовленості між ними щодо відступлення від рівності часток у праві спільної сумісної власності судом не встановлено.
Спадкодавець ОСОБА_3 був одружений із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини, що підтверджується копією свідоцтва про смерті та копією свідоцтва про шлюб, у якому дошлюбне прізвище дружини зазначено " ОСОБА_7 ".
Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем, який прийняв спадщину після її смерті був є чоловік ОСОБА_3 , оскільки проживав з нею на час її смерті, що підтверджується довідками про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №83310665 від 19.11.2025, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася
Відповідач ОСОБА_2 , який за твердженням позивачки є сином ОСОБА_4 , з 13.09.2013 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 був її чоловік ОСОБА_3 .
Установлені судом обставини свідчать про те, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшли не 3/4 частини квартири, а ціла частина квартири.
Разом з тим, позивачкою заявлено вимоги про визнання права власності лише на 3/4 частини квартири.
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленому у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому суд звертає увагу, що інтереси позивачки у даній справі представляв фахівець у галузі права, адвокат. Права позивачки у реалізації процесуальних прав, у тому числі збільшення позовних вимог не були обмежені.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що позивачка ОСОБА_8 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, якому належала спірна квартира, даних про наявність інших спадкоємців у ОСОБА_3 судом не встановлено, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири загальною площею 41,3 кв.м, житловою площею 26,20 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, 32;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено і підписано 06 травня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.