Справа № 461/9170/25
Провадження № 2-п/461/44/26
07.05.2026 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Чубей К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/9170/25 від 12.12.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
30.03.2026 відповідачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за №461/9170/25 від 12.12.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
В обгрунтування поданої заяви заочним рішенням Галицького районного суду м.Львова від 12.12.2025 у справі №461/9170/25, провадження №2/461/4271 задоволено позов Акціонерного товариства “Ідея Банк» до ОСОБА_1 , стягнуто на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №М32.33961.011520268 від 07.01.2025 у розмірі 122313,23 грн та 2422,40 грн судового збору. Про існування такої справи відповідачка дізналася із додатку “Дія», електронного кабінету ЄСІТС не має. Позов було подано в електронному вигляді, втім позивачем не було надіслано відповідачці копії позовної заяви із додатками в порушення вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України. Окрім цього, зазначає, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду судом не було надіслано ані на її адресу зареєстровану проживання, ані на адресу фактичного проживання. Більше того, судом було відмовлено у задоволенні її клопотання про передачу справи за підсудністю до належного суду за зареєстрованим місцем її проживання. Звертає увагу, що копію заочного рішення не отримувала до того моменту, поки 01.04.2026 не звернулася із письмовою заявою на адресу суду про видачу копії заочного рішення у справі. Окрім цього, відповідачка вважає вимоги позовної заяви безпідставними зважаючи на наступне. Не погоджуючись із правилами територіальної підсудності, застосованими при розгляді даної справи, зазначає, що пункт 15 договору кредиту №М32.33961.011520268 від 07.01.2025, яким передбачено, що договір кредиту виконується за місцем знаходження банку: 79008, м.Львів, вул.Валова,11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання кредитного договору. Окрім цього, відповідно до ст.532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі, - є нікчемним. Вважає належним судом для розгляду даної справи - Володимирський міський суд Волинської області. Також відповідчка заперечує, що ДКБОФО, який нею не підписаний і знаходиться в електронному вигляді на сайті позивача є нікчемним в силу ч.2ст.207 ЦК України, і не може її ні до чого зобов'язувати. Окрім цього, відповідачка вважає, що стороною позивача не надано жодних доказів її заборгованості, оскільки виписка, яка міститься в матеріалах справи, не є первинним документом, адже не містить обов'язкових реквізитів. Також не погоджується відповідачка із черговістю списання коштів за договром, яка вбачається із наданої виписки. Звертає увагу, що згідно довідки-розрахунку заборгованості, розмір заборгованості за тілом кредиту є більшим (85428,08 грн), за фактично наданий кредит (85000 грн). На підставі навденого заяву просить задоволити та скасувати заочне рішення у цивільній справі №461/9170/25 від 12.12.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою суду від 20.04.2026 поновлено відповідачці ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до розгляду заяву, призначено судове засідання.
16.04.2026 представником позивача Жовтонецьким В.М. через систему Електронний суд подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Не погоджуючись із доводами відповідачки, представник позивача зазначив, що АТ «Ідея Банк» заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.12.2025 у справі №461/9170/25, вважає обґрунтованим, законним та таким, що ухвалене судом на підставі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а заяву про перегляд заочного рішення вважає такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що у даному випадку були підстави для проведення заочного розгляду справи, оскільки, по-перше, у зазначений відповідачці строк в ухвалі від 13.11.2025 про відкриття провадження у справі, остання не надала суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з'явилася повторно; по-друге, відповідачка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи надсиланням поштової кореспонденції на зареєстровану адресу її проживання, про факт її обізнаності із тим, що у суді перебуває вказана справа, свідчить і те, що вона 26.11.2025 надсилала до суду клопотання про передачу справи за підсудністю. Вважає, що судом та позивачем вжито усіх заходів для щодо повідомлення відповідача про розгляд цієї справи. Також зазначає, що всупереч вимогам ст.285 ЦПК України стороною відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення цієї справи. Щодо посилання відповідачки про порушення правил територіальної підсудності позову зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Пунктом 15 Кредитного договору № M32.33961.011520268 від 07.01.2025 визначено, що Договір кредиту виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н., вул. Валова, 11, та у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання Кредитного Договору. Окрім цього, відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання проводиться за грошовим зобов'язанням, якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Місцезнаходження Позивача на момент виникнення зобов'язання, і яке не змінилось - 79008, м. Львів, вул. Валова, 11. Відтак, враховуючи вищезазначене, Позивачем було пред'явлено позов до Галицького районного суду м. Львова. Щодо посилань відповідчаки на неналежність доказів її заборговансті зазначає, що вимоги діючого законодавства не визначають форму/вигляд розрахунку, який би належним чином визначав, показував заборгованість боржника по Кредитному договору, і повинен був би бути обов'язково долучений Банком до матеріалів позовної заяви, а відтак, Позивачем разом з позовною заявою було надано до суду відповідні докази у підтвердження заборгованості Відповідача, зокрема, Виписку по рахунку Відповідача за цим Кредитним договором, довідку-розрахунок цієї заборгованості. Щодо доводів відповідачки про нікчемність ДКБФО зазначив наступне. З метою отримання послуг АТ «Ідея Банк», 07.01.2025 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № M32.33961.011520268. Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід'ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі-Додаток №1) є невід'ємними складовими цього Договору та зобов'язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також такі розміщені на офіційному веб-сайті Банку(в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів. Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Також відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Разом з тим, враховуючи вказану норму права, ОСОБА_1 не відмовилась від укладення такого Кредитного договору. Тобто, ОСОБА_1 погодилась з усіма умовами Кредитного договору та з власної волі, на власний розсуд взяв на себе зобов'язання їх виконувати Зважаючи на наведене, просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, 29.04.2026 подала заяву, в якій просить розгляд справи за її заявою про перегляд заочного рішення здійснювати без її участі, просила задоволити таку.
Представник позивача - Жовтонецький В.М. у запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення від 16.04.2026 просив здійснювати розгляд вказаної заяви у його відсутності, у задоволенні заяви просив відмовити.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2025 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №М32.33961.011520268 від 07.01.2025 у розмірі 122313,23 грн, а також 2422,40 грн судового збору.
Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, згідно відповіді Єдиного державного демографічного реєстру від 13.11.2025 №2008195, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повістки та інша судова кореспонденція направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачці ОСОБА_1 на адресу її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із копією ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в судове засідання на 28.11.2025, згідно трекінгу повернулося до суду із відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.76).
Судова повістка про виклик відповідачки в судове засідання на 12.12.2025 згідно трекінгу повернулося до суду із відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.74).
Крім цього, виклик відповідачки ОСОБА_1 в судове засідання 12.12.2025 здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідачка іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси її місця реєстрації, суду не повідомила.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Більше того, 08.12.2025 від відповідачки ОСОБА_1 на адресу Галицького районного суду надійшла заява про передачу справи №461/9170/25 за підсудністю, що свідчить, зокрема, про те, що останній було відомо про факт перебування такої справи у суді.
Отже, відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, поважних причин неявки суду не повідомила, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надала, як і заяв по суті справи.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Крім цього, сам по собі факт неприбуття відповідача в судове засідання не дає підстав для скасування заочного рішення.
Оцінюючи доводи відповідачки, наведені нею у заяві про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що заявником не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.
Суд вважає безпідставними твердження відповідачки щодо відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів заборгованості, з огляду на наступне.
Виписка по рахунку у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу ОСОБА_1 кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 затверджено «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (надалі - Положення від 04.07.2018 № 75), пунктом 63 якого встановлені вимоги до виписки з клієнтського рахунку та зазначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Також у пункті 62 Положення від 04.07.2018 № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка по рахунку ОСОБА_1 за Кредитним договором містить всі необхідні реквізити, встановлені законодавством, є первинним бухгалтерським документом у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 62, 63 Положення від 04.07.2018 № 75 та підтверджує видачу відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданим банком, представником відповідача на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Щодо порушеного відповідачкою питання територіальної підсудності спору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Пунктом 15 Кредитного договору № M32.33961.011520268 від 07.01.2025 визначено, що Договір кредиту виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н., вул. Валова, 11, та у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання Кредитного Договору. Окрім цього, відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання проводиться за грошовим зобов'язанням, якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Місцезнаходження позивача на момент виникнення зобов'язання, і яке не змінилось - 79008, м.Львів, вул. Валова, 11.
Згідно з ч. 16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.
Верховний Суд в ухвалі від 02.07.2018 у справі №552/9770/14-ц (провадження №61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Відтак, враховуючи вищезазначене, позивачем вірно було пред'явлено позов до Галицького районного суду м. Львова.
Щодо незгоди відповідачки із сумою заборгованості, зокрема, із розміром тіла кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідачка вказує, що їй було видано 85000грн, втім як вбачається із Договору кредиту №М32.33961.011520268, у п.1.2. сума кредиту вказана як 85500грн. Факт видачі банком вказаної суми підтверджується платіжними інструкціями №2098940 від 07.01.2025, №2098938 від 07.01.2025, №209368 від 07.01.2025, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ).
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідачки ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст. 247, 259-261, 280-289, 353 ЦПК України, суд, -
заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/9170/25 від 12.12.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 11.05.2026.
Суддя Ольга КРОТОВА