ЄУН: 336/4305/26
Провадження №: 2-н/336/379/2026
іменем України
11 травня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УК ВІРА» дільниця №6» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 ,
Представник ТОВ «УК ВІРА» дільниця №6» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, суддя дійшов висновку, про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу.
Згідно із ч.1 ст.164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу долучено платіжну інструкцію №9 від 03.03.2026 року, платник якого УК ВІРА ДІЛЬНИЦЯ №6 та на сума судового збору в розмірі 332,80 грн. сплачена на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В пункті 26 постанови Пленуму ВССУ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеним постановою Пленуму №10 від 25.09.2015 року, суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Крім того, згідно з п. 26 вказаної постанови суди повинні перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, використовуючи способи, передбачені ЦПК України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування такого фонду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №826/2429/18, від 20.02.2019 року у справі №823/1940/18, від 04.11.2020 року у справі №609/538/19, від 27.01.2021 року у справі 754/6573/13.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до АСДС, при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
В результаті перевірки інформації щодо зарахування судового збору через АСДС підтвердження щодо зарахування судового збору судом не отримано.
Доказів сплати судового збору на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя матеріали заяви не містять.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
За ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Оскільки судом встановлено, що заявником в порушення вимог п.1.ч.1 ст.165 ЦПК України не долучено до матеріалів заяви документу, що підтверджує сплату судового збору на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст.163,164,165,353 ЦПК України ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УК ВІРА» дільниця №6» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 .
Направити Товариству з обмеженою відповідальністю «УК ВІРА» дільниця №6» копію ухвали та повернути заяву про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвалу надіслати заявнику не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Л.В.Петренко