1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5014/26 1-кс/335/1710/2026
11 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення,-
08.05.2026 в провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 06.05.2026 заявник подав до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області заяву про правопорушення, передбачене ст.28, ст.364 КК України, вчинене стосовно нього службовими особами Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. В порушення приписів ст.214 КПК України повідомлені заявником у вищезазначеній заяві відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на викладене заявник просив зобов'язати уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, повідомлені ним у вищезазначеній заяві, та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 08.05.2026 відкрито провадження за скаргою, призначено судове засідання для її розгляду на 16 год. 10 хв. 11.05.2025, витребувано з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області копію заяви (повідомлення) ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.28, ст.364 КК України від 06.05.2026, яка зареєстрована 07.05.2026 за №Ч-2483ез та інформацію щодо рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_3
11.05.2026 з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшли витребуванні слідчим суддею відомості.
В судове засідання, призначене на 16 год. 10 хв. 11.05.2025 заявник та уповноважена особа Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не з'явилися.
У скарзі заявник просив провести судовий розгляд за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до імперативних вимог частини третьої статті 306 КПК участь у судовому засіданні заявника чи його захисника, представника (принаймні однієї із зазначених осіб) є обов'язковою. Водночас згідно із частиною другою цієї ж статті слідчий суддя зобов'язаний розглянути скаргу не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження.
Слідчий суддя створив необхідні умови для реалізації заявником його процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, вжив передбачені законом заходи для забезпечення участі заявника в судовому засіданні з розгляду поданої ним скарги.
Закон не встановлює жодних заходів процесуального примусу для забезпечення участі в судовому засіданні особи, яка оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора.
Відкладення розгляду скарги призводить до порушення строку, встановленого частиною другою статті 306 зазначеного Кодексу, а також не гарантує прибуття в наступне судове заявника, який не бажає приймати в ньому участь.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчий суддя може постановити ухвалу про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене та те, що в матеріалах провадження наявні всі матеріали, необхідні для розгляду скарги по суті, з метою забезпечення розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності особи, яка її подала та уповноваженої особи ГУНП в Запорізькій області.
У відповідності до ч. 4 ст.107 КПК України розгляд скарги проведено без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вивчивши скаргу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
07.05.2026 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшла заява (повідомлення) ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.28, ст.364 КК України, відносно нього службовими особами Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно відомостей, наданих 11.05.2026 СУ ГУНП в Запорізькій області на виконання ухвали слідчого судді від 08.05.2026, вищезазначена заява була скерована до відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства за вих.№Ч2483/ез/1147556 від 07.05.2026.
Частиною 1 статті 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року (в редакції наказу Генерального прокурора від 17 серпня 2023 року № 231) відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Зазначене є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Якщо зі змісту заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу її занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 зазначив, що Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) дізнавачем, слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_3 від 06.05.2026, яка надійшла до ГУНП в Запорізькій області 07.05.2026 та зареєстрована за вх. №Ч2483/ез/1147556, слідчий суддя доходить висновку, що викладені у заяві обставини не є такими, які зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Натомість, викладені у заяві ОСОБА_3 відомості про кримінальне правопорушення, поданої до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, дозволяють дійти висновку про те, що викладені в ній обставини свідчать про незгоду заявника з рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо відмови у розгляді заяви про призначення адвоката. Жодних обставин, які б вказували на наявність в діях службових осіб Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.28, ст. 364 КК України, або будь-якого іншого кримінального правопорушення, заява ОСОБА_3 не містить.
В свою чергу, розділом V Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», передбачено, що рішення, дії чи бездіяльності посадових і службових осіб щодо надання безоплатної правничої допомоги можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Отже, право заявника на отримання безоплатної правничої допомоги підлягає захисту не у кримінальному провадженні, а в порядку адміністративного судочинства.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана, в тому числі, для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Крім того, необхідно додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві по злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області виконати вимоги ст.214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 06.05.2026, зареєстрованої за вх.№Ч-2483/ез від 07.05.2026, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Отже, у діях уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання вищезазначеної заяви ОСОБА_3 , а відтак скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 206, 303, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 11.05.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1