1Справа № 335/9592/25 2/335/84/2026
11 травня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьмич Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
Концерн «МТМ», через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.01.2013 року по 30.11.2024 року відповідачам було надано послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 30 481 грн. 66 коп.
Позивач посилаючись на те, що за вказаний період відповідачами не здійснено оплату за надані послуги, просить стягнути солідарно з відповідачів у судовому порядку суму заборгованості за надані послуги за період з 01.01.2013 року по 30.11.2024 року, що складає 30 481 грн. 66 коп., а також оплачений при подачі позовної заяви судовий збір.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
28.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій представник зазначив, що жоден з відповідачів не зареєстрований в спірній квартирі, а є власниками квартири.
Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_5 в розмірі частки 14/25, ОСОБА_4 в розмірі частки 11/600, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (який помер) в розмірі 77/200 часток на праві спільної сумісної власності.
Відповідач не заперечує обов'язку з оплати послуг позивача, проте лише за умови розуміння, що цей борг існує відносно належної їй частки квартири.
Одночасно з наданого з боку позивача розрахунку суми позову вбачається оплата, один раз в 2019 році на суму 898,88 грн. Відповідач заперечує таку оплату та вважає, що позивачем умисно вказано в розрахунку оплату з єдиною метою - збільшенням строку стягнення у випадку заявлення відповідачем про застосування строку позовної давності. Тому відповідач вважає, що позивач повинен надати докази такої оплати.
Крім того, вважає безпідставним нарахування позивачем абонплати за гаряче водопостачання після липня 2022 року, оскільки згідно з рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2022 року централізоване гаряче водопостачання у Запоріжжі було взагалі припинено. Можливе посилання позивача, що це борг попередніх періодів не заслуговує на увагу, оскільки тоді ці нарахування повинні бути відображені саме за таким періодом.
Оскільки позивачем заявлено до стягнення період з 01.01.2013 по 30.11.2024, а позов сформований в системі «Електронний суд» - 26.09.2025, то останнім періодом до стягнення може бути лише вересень 2022 року.
Позивачем не зазначено які саме обставини унеможливили подання ним позовної заяви в передбачений законодавством процесуальний строк. Поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання Позивачем відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Сам факт запровадження карантину та воєнного стану в Україні, без обґрунтування причин неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки, у зв'язку із існуванням таких обставин - не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Оскільки позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 257 ЦК України строку, то в задоволенні стягнення до серпня 2022 року слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Посилаючись на викладене, просить застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності.
В судове засідання представник відповідача Гуленко І.А. не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, на застосування строку позовної давності наполягає.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо.
Позивачем надавались послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Особовий рахунок за вказаною адресою № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , з 02.07.1996 року по теперішній час.
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , з 26.12.2000 року по теперішній час.
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , з 07.10.2010 року по теперішній час.
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання відповідача ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 , з 10.10.2008 року по теперішній час.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 405625628 від 27.11.2024 року квартира АДРЕСА_2 , належить:
ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 14/25;
ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 11/600;
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (особа померла) в розмірі 77/200 часток на праві приватної спільної сумісної власності.
02.10.2021 року Концерн «МТМ» оприлюднив на офіційному веб - сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
01.11.2021 року між позивачем та відповідачами був укладений Типовий індивідуальний договір № 135502730 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Згідно з розрахунком Концерну «МТМ» за період з 01.01.2013 року по 30.11.2024 року включно за адресою: АДРЕСА_1 , надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на суму 30 481 грн. 66 коп. з урахування оплати у розмірі 895 грн. 88 коп., що також підтверджується довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексі України (ст. ст. 64, 67, 68).
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630 (надалі-Правила), які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.01.2013 року по 30.11.2024 року, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.
Правилами та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ГУ від 24.06.2004 року передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закону) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 року по справі 6-59цс13).
Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров'я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, Позивач здійснював та продовжує надавати Відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Відповідно до статті 1 Закону України від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VІІІ) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Одним із різновидів комунальних послуг є послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (ст. 5 Закону №2189-VІІІ).
Відповідно до статті 6 Закону №2189-VІІІ учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг (суб'єкти господарювання, що надають комунальні послуги споживачу відповідно до умов договору).
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
В силу ст. 9 Закону №2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-ІV «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обов'язок споживача оплачувати послуги передбачений також пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 07.07.2020 року.
Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачі не спростували належними доказами неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги.
При цьому, представником відповідача Гуленко І.А. заявлено про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із приписами ст.ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
З матеріалів справи видно, що відповідачі не були повідомлені про день та час слухання справи під час ухвалення заочного рішення, оскільки повістки про виклик до суду повернуті не врученими за закінченням терміну зберігання. Вказана обставина унеможливила подати заяву про застосування строків позовної давності.
За обставинами справи Концерн «МТМ» звернувся до суду із вказаним позовом 26.09.2025, при цьому позовні вимоги заявлені ОСОБА_7 за період 01.01.2013 по 30.11.2024 включно.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 року до 28.02.2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та наступними постановами КМУ з цього ж питання.
В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31.03.2022 року шляхом внесення змін до постанови № 1236 від 09.12.2020 року.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Представник Концерну «МТМ» звернувся до суду з позовом 26.09.2025 року. Період стягнення заборгованості визначено у межах з 01.01.2013 року по 30.11.2024 року включно. За період нарахування заборгованості здійснено невелику часткову оплату у розмірі 895,88 грн. у червні 2019 року, що є незначною, з урахуванням загальної суми заборгованості, та не свідчить про вчинення дій щодо перериванню строку позовної давності, жодних інших оплат послуг не відбулося, що вказує на відсутність підстав для стягнення заборгованості за період з 01.01.2013 року до березня 2017 року, при цьому в цей період оплата не здійснювалась.
Відтак, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів, має рахуватись із 01.04.2017 року по 30.11.2024 року, що становить 23 456 грн. 55 коп.
Згідно вимог позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у солідарному порядку.
Відповідно дост.322 ЦК України власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.
Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України).
Отже, власник несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у власності.
Таким чином, зважаючи на те, що квартира належить кожному з відповідачів у нерівних долях кожен співвласник повинен відповідати за зобов'язаннями відповідно до своєї частки у належному відповідачам житлі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 405625628 від 27.11.2024 року квартира АДРЕСА_2 , належить:
ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 14/25;
ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності в розмірі частки 11/600;
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (особа померла) в розмірі 77/200 часток на праві приватної спільної сумісної власності.
Між відповідачами як співвласниками квартири встановлений договором певний порядок розрахунків з постачальником послуг за надані послуги, а тому їх відповідальність за надані послуги має розраховуватись у відповідності до частки кожного у спільному майні.
Таким чином, з ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість за надані послуги у розмірі 188 грн. 87 коп., з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за надані послуги у розмірі 10 132 грн. 01 коп. солідарно.
Крім того, в силу вимог ч.ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України при частково задоволенні позову при вищевикладених обставинах, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог виходячи з кількості відповідачів з кожного окремо відповідача.
Розрахунок:
Позивач має право на стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у цій справі судового збору за подачу позову до суду першої інстанції пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 820,20 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову, сплачений позивачем, у розмірі 2422,40 грн. * сума задоволених позовних вимог позивача 23 456,55 грн./сума заявлених позовних вимог позивача 30481,66 грн.) з кожного окремо 273,40 грн. (820,20/3).
Позивач має право на стягнення з відповідача ОСОБА_4 у цій справі судового збору за подачу позову до суду першої інстанції пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 15,00 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову, сплачений позивачем, у розмірі 2422,40 грн. * сума задоволених позовних вимог позивача 188,87 грн./сума заявлених позовних вимог позивача 30481,66 грн.).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року, у розмірі 10 132 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.04.2017 року по 30.11.2024 року, у розмірі 188 грн. 87 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 273 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 273 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 273 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 15 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458), адреса місцезнаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.
Суддя Ю.В.Геєць