1Справа № 335/4802/26 2-з/335/35/2026
06 травня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А. В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання припиненими зобов'язань за договором позики, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження,
04.05.2026 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Яценка Дмитра Валерійовича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання припиненими зобов'язань за договором позики від 20 березня 2020 року, позикодавцем за яким є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позичальником - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої за законом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором від 20 березня 2020 року, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої за законом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а іпотекодержателем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною, зареєстрованим у реєстрі за № 459, предметом якого є нежиле (нежитлове) приміщення підвалу літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 84 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3112337123060; скасування заборони відчуження нежилого (нежитлового) приміщення підвалу літ. А-5 загальною площею 84 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладеної на підставі іпотечного договору від 20 березня 2020 року № 459, зареєстрованої 20.03.2020 о 15:12:29 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець Ольгою Олександрівною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2020 15:18:33 № 51723630, номер запису про обтяження 36036266.
04.05.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Яценком Д. В. подано заяву про забезпечення позову, в якій, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне позивачеві нежитлове приміщення підвалу літ. А-5 загальною площею 84 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження (у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, а також шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем) вищезазначеного нежитлового приміщення.
Вивчивши заяву представника позивача та додані до неї документи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть быть порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, за якої може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказано, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертав увагу, що вимога надання доказів щодо очевидних речей свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо визнання припиненими зобов'язань за договором позики від 20 березня 2020 року, визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором (реєстровий № 459) від 20 березня 2020 року, предметом якої є вищезазначене нежитлове приміщення, та скасування заборони відчуження вказаного майна (номер запису про обтяження 36036266).
Запропонований представником позивача спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, має тимчасовий характер та спрямований на унеможливлення зміни власника майна до вирішення спору судом. З огляду на викладене суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суддею не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачеві, а також обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких обов'язком суду є застосування зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Дмитра Валерійовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання припиненими зобов'язань за договором позики, визнання припиненою іпотеки, скасування заборони відчуження - задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення підвалу літ. А-5 загальною площею 84 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3112337123060.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження (зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем) нежитлового приміщення підвалу літ. А-5 загальною площею 84 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3112337123060.
Роз'яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 06 травня 2029 року.
Повний текст ухвали складено 11 травня 2026 року.
Суддя А. В. Стеценко