про повернення позовної заяви
м. Вінниця
11 травня 2026 р. Справа №120/5577/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 27.04.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків шляхом:
- уточнення суб'єктного складу за даним позовом та приведення у відповідність до нього змісту прохальної частини позову;
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
28.04.2026 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2026 року. До поданої заяви ОСОБА_1 долучила уточнену позовну заяву та окрім іншого, повторно зазначила аналогічні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", які були нею вказані у позовній заяві.
З приводу заявленого клопотання, варто зазначити наступне.
Відповідно до приписів п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Суть вищенаведеної норми зводиться до гарантій захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у частині сплати судового збору, що нерозривно пов'язані зі специфічним статусом малолітньої чи неповнолітньої особи, а не всіх без виключення прав, свобод та інтересів лише в силу віку особи, яку представляє її законний представник. В інакшому випадку матиме місце надання невиправданих переваг особі в частині оплати судового збору перед іншими особами, які претендують на судовий захист порушеного права у подібних правовідносинах.
Про правильність такого висновку свідчить та обставина, що за змістом аналізованої норми Закону мова йде лише про заяву, апеляційну та касаційну скаргу, тоді як в даному випадку законний представник звернувся до суду з позовною заявою.
В той же час, судове провадження за заявою здійснюється за правилами визначеними розділом IV (Окреме провадження) Цивільного процесуального кодексу України, яким врегульовано порядок розгляду судом лише деяких справ, що пов'язані із захистом прав дітей та неповнолітніх.
Виходячи з викладеного, твердження ОСОБА_1 про відсутність у неї обов'язку сплачувати судовий збір з огляду на положення п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", є необґрунтованими.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29.05.2019 у справі №640/109/19.
З огляду на викладене, в ухвалі суду від 27.04.2026 роз'яснено позивачу, про відсутність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
28.04.2026 позивачем подано заяву, в якій остання повторно зазначила про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір". Тобто, мотиви для звільнення від сплати судового збору у заяві від 28.04.2026 року є ідентичними тим, що були викладені позивачем у позовній заяві.
Із наведеного вище слідує, що позивачем не враховані викладені судом в ухвалі від 27.04.2026 роз'яснення щодо необхідності надання доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, позивач фактично відмовилася від виконання вимог ухвали суду від 27.04.2026, адже повторно вказала ті ж самі підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 27.04.2026 залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна