Справа № 138/1542/26
Провадження №:3/138/363/26
08 травня 2026 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , ном. тел. НОМЕР_3 -
за ч.1 ст.204-1 КУпАП, -
До Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшов протокол серії ПдРУ № 334483 від 05.05.2026, відносно ОСОБА_1 , згідно якого 05.05.2026, о 13 год. 15 хв. на напрямку н.п. Серебрія (Україна) - н.п. Волчинець (Р.Молдова), в районі прикордонного знаку №0122, 4000 м. від лінії державного кордону України, виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску, а саме, рухався безпосередньо до річки Дністер для незаконного перетину кордону вплав, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Згідно довідки про доставку SMS-повідомлення, сформованої згідно вимог Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 №73 в матеріалах справи, завчасно повідомлений про місце, день та час розгляду справи.
В підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, надано та досліджено в судовому засіданні: протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №334483 від 05.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких останній прямував з м. Києва до м. Одеси, був зупинений прикордонниками в м. Могилів-Подільський. Документів, які б давали право перетину кордону не мав; рапорти військовослужбовців Державної прикордонної служби України про обставини вказаного правопорушення; план-схему до протоколу; фототаблицю.
Дослідивши зміст протоколу з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 4 частин третьої статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №334483 від 05.05.2026, ОСОБА_1 05.05.2026, о 13 год. 15 хв. на напрямку н.п. Серебрія (Україна) - н.п. Волчинець (Р.Молдова), в районі прикордонного знаку №0122, 4000 м. від лінії державного кордону України, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску, а саме, рухався безпосередньо до річки Дністер для незаконного перетину кордону вплав.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для висновку про винуватість особи, якщо не підтверджений іншими доказами.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано, як доказ на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, рапорти старшого сержанта В.Вознюка та майора В.Рибачок .
Разом з тим, дані рапорти, за своєю природою є внутрішніми документами. У розумінні ст. 251 КУпАП такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, без підтвердження іншими доказами.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а.
Письмові пояснення ОСОБА_1 не підтверджують зміст рапортів в частині спроби перетину державного кордону вплав через річку Дністер.
Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що у справі відсутні докази, які у своїй сукупності доводять спробу ОСОБА_1 , беручи до уваги місце виявлення останнього, на незаконний перетин кордону за зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Інших доказів в підтвердження наявності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , а саме спроби незаконного перетину державного кордону України, будь- яким способом поза пунктами пропуску, суду не надано.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У відповідності до ст.62 Конституції України, ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У п.43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), сформовано висновок згідно з яким «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст.204-1, п.1 ч. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП, (протокол серії ПдРУ №334483 від 05.05.2026) закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Савкова