Справа №760/10594/26 1-кс/760/6240/26
30 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду справи № 760/10594/26, провадження № 1-кс/760/6240/2026, -
У провадженні слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність органів досудового розслідування.
29.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_3 (760_10594_26-1-кс_760_5426_26-ОСОБА_18-Samovidvid-SRS-VYH-10160420-04-01-057 від 20.04.2026) про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду справи № 760/10594/26, провадження № 1-кс/760/6240/2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 вказана заява про відвід передана на розгляд судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Учасники розгляду справи в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, додаткових заяв чи клопотань до суду не надходило.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 81 КПК України суддя проводить розгляд справи за відсутності учасників на підставі наявних матеріалів справи.
Фіксування судового процесу відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.
Дослідивши заяву про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , суддя дійшов наступного.
Як убачається зі змісту поданої заяви, відвід обґрунтовується тим, що скарга ОСОБА_3 , була зареєстрована та розподілена з порушенням вимог п.1 ч.1 ст.35 КПК України щодо дотримання принципів черговості та хронологічності автоматизованого розподілу судових справ, при цьому слідчий суддя ОСОБА_4 не скористалася своїм правом на заявлення самовідводу за наявності, відповідних підстав.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Враховуючи наведені у заяві про відвід підстави, яка обґрунтована твердженнями про недотримання об'єктивного і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду шляхом неправильного визначення складу суду і його упередженості, що на думку заявника виразилося зокрема в не заявленні суддею самовідводу від розгляду справи, що й має бути предметом перевірки під час розгляду питання про відвід.
Згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Згідно з чинною частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
З 01.04.2025 набрало чинності нове Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України (РСУ) від 11.11.2024 №39 (до якого згодом внесено зміни рішеннями РСУ від 26.03.2025 №15, від 22.08.2025 № 40, від 13.11.2025 №50) та відповідно втратили чинність Положення про АСДС у редакціях затверджених рішеннями РСУ від 26.11.2010 №30 і від 02.04.2015 №25 із змінами і доповненнями.
В підпункті 1.2.1 нового Положення про АСДС визначено, що засади використання АСДС - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Пунктом 2.3.2 нового Положення про АСДС визначено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Пунктом 2.3.4. нового Положення про АСДС визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Також пунктом 2.3.39.1 нового Положення про АСДС, визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів, й пунктом 2.3.42 визначено, що результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.
Частинами 7, 8 статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 КПК визначено, що головуючий - суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи, та згідно з пунктом 18 того ж, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до абз.2 п.3.10. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженого рішенням зборів суддів Солом'янського районного суду м. Києва № 7/2015 від 04 вересня 2015 року (зі змінами, внесеними рішеннями зборів: №8/2015 від 02 листопада 2015 року; №9/2015 від 16 листопада 2015 року; №10/2015 від 25 грудня 2015 року; №1/2016 від 19 лютого 2016 року;№2/2016 від 04 березня 2016 року; №3/2016 від 29 березня 2016 року; №4/2016 від 11 травня 2016 року; №6/2016 від 22 червня 2016 року;№7/2016 від 10 жовтня 2016 року; №8/2016 від 30 листопада 2016 року; №2/2017 від 03 березня 2017 року; №3/2017 від 14 липня 2017 року; №4/2017 від 17 листопада 2017 року; №1/2018 від 04 січня 2018 року; №2/2018 від 11 січня 2018 року; №3/2018 від 24 січня 2018 року; №4/2018 від 04 квітня 2018 року; №5/2018 від 12 червня 2018 року; №6/2018 від 11 липня 2018 року; №7/2018 від 23 липня 2018 року; №8/2018 від 05 вересня 2018 року; №9/2018 від 03 жовтня 2018 року; №10/2018 від 27 грудня 2018 року; №1/2019 від 21 січня 2019 року; №2/2019 від 15 березня 2019 року; №4/2019 від 30 серпня 2019 року; №5/2019 від 18 вересня 2019 року; №6/2019 від 15 жовтня 2019 року; №7/2019 від 28 жовтня 2019 року; №1/2020 від 22 січня 2020 року; №3/2020 від 17 березня 2020 року; №5/2020 від 01 грудня 2020 року; №6/2020 від 21 грудня 2020 року; №4/2021 від 23 червня 2021 року; №5/2021 від 31 серпня 2021 року; №6/2021 від 23 листопада 2021 року; №1/2022 від 24 січня 2022 року; №4/2022 від 23 травня 2022 року; № 5/2022 від 10 червня 2022 року; №2/2023 від 21 лютого 2023 року; №3/2023 від 06 березня 2023 року, №5/2023 від 18 квітня 2023 року, №8/23 від 26 травня 2023 року, №10/2023 від 15 вересня 2023 року, №11/2023 від 24 листопада 2023 року; №1/2024 від 23 лютого 2024, №2/2024 від 19 квітня 2024 року, №3/2024 від 14 травня 2024 року, №5 від 25 жовтня 2024 року, №6 від 12 грудня 2024 року, № 1/2025 від 31 січня 2025 року, № 2/2025 від 03 квітня 2025 року, №3/2025 від 13 червня 2025 року, №4/2025 від 21 листопада 2025 року, №5/2025 від 03 грудня 2025 року, №1/2026 від 12 січня 2026 року, №2/2026 від 20 лютого 2026 року), розподіл клопотань про здійснення приводу, накладення (скасування) грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом та продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення (продовження та скасування строку відсторонення) від посади, тимчасове вилучення майна, залучення експерта, призначення експертизи, арешт майна та скасування арешту майна, скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора та інших матеріалів, які розглядаються суддями з метою реалізації судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування здійснюється, на суддів: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Відповідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 13.04.2026 справа за № 760/10594/26, провадження 1-кс/760/6240/2026 передана на розгляд слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_4 .
З матеріалів вбачається, що визначення слідчого судді для розгляду скарги ОСОБА_3 здійснено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до вимог ч.3 ст.35 КПК України та положень, що регулюють функціонування АСДС. Доказів втручання в автоматизований розподіл, порушення принципів випадковості, черговості чи хронологічності заявником не надано, а наведені доводи мають характер припущень.
Разом з тим суддя зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність обставин, передбачених ст. 75 КПК України, які б зобов'язували слідчого суддю ОСОБА_4 заявити самовідвід, зокрема відсутні дані про її участь у цьому кримінальному провадженні в іншому процесуальному статусі, особисту чи опосередковану заінтересованість у результатах розгляду, родинні зв'язки з учасниками провадження або інші обставини, що могли б викликати обґрунтований сумнів у її неупередженості, а також не встановлено порушення порядку її визначення для розгляду справи, у зв'язку з чим підстави для самовідводу були відсутні.
За таких обставин, заява про відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення, доводи викладені в заяві про відвід не знайшли свого підтвердження, а тому слід відмовити у його задоволенні.
Керуючись ст. ст. 1-29, 75, 76, 80, 81, 369-372, 376, 416 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду справи № 760/10594/26, провадження № 1-кс/760/6240/2026- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1