Справа № 134/405/26
2/134/407/2026
Іменем України
07 травня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
10 березня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 17 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 17.10.2023-100003177, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 56 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 1,3 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредитування.
Крім того, за умовами кредитного договору сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов'язаної із наданням кредиту, у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 900,00 грн.
Сторони також погодили, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка в сумі 60,00 грн.
Відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію, однак належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 268,07 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 368,07 грн - заборгованість за процентами, 900,00 грн - заборгованість за комісією.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 18 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 16 квітня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з першою неявкою належним чином повідомленої відповідачки.
У судове засідання 07 травня 2026 року учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
У позовній заяві представник позивача - Балюх Є.О. просив розглянути справу за відсутності сторони позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у порядку, визначеному п. 2 ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини її неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 07 травня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2023 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 17.10.2023-100003177, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти і комісію відповідно до графіку платежів.
За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 56 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 11.12.2023. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачено.
Сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Крім того, сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов'язаної із наданням кредиту, у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 900,00 грн, яка нараховується та обліковується кредитором в день видачі кредиту.
Також за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка у розмірі 60,00 грн.
Отже, сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо суми кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т216», а ТОВ «Споживчий центр» 17 жовтня 2023 року перерахувало суму кредиту в розмірі 6 000,00 грн на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LiqPay (ID операції: 2380134280).
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 17.10.2023-100003177 від 17.10.2023, утворилася заборгованість у розмірі 11 268,07 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 368,07 грн - заборгованість за процентами, 900,00 грн - заборгованість за комісією.
Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Досліджені судом докази вказують на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір, який підписаний сторонами електронними підписами. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем «Т216»), направленим товариством на фінансовий номер телефону відповідачки. При укладанні кредитного договору відповідачкою вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти (6 000,00 грн) на банківський рахунок ОСОБА_1 , яка самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної картки.
ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами кредитного договору, однак не виконала грошове зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, а тому заборгованість за договором підлягає стягненню за рішенням суду.
Проценти за користування кредитом нараховані позивачем відповідно до умов кредитного договору, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки 1,3 % за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування, а їх розмір підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Відтак суд дійшов висновку, що нарахована позивачем сума заборгованості за процентами у розмірі 4 368,07 грн є обґрунтованою та підтверджується умовами кредитного договору.
Комісія за надання кредиту передбачена умовами кредитного договору, погоджена сторонами при його укладенні та є складовою загальної вартості кредиту.
Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 17.10.2023-100003177 від 17.10.2023 у розмірі 11 268,07 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 368,07 грн - заборгованість за процентами, 900,00 грн - заборгованість за комісією.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Питання щодо витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, оскільки представником позивача заявлено про їх попередній (орієнтовний) розмір у сумі 6 000,00 грн із зазначенням про подання доказів їх фактичного понесення протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.10.2023-100003177 від 17.10.2023 у розмірі 11 268,07 грн (одинадцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень, 07 копійок), з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 368,07 грн - заборгованість за процентами, 900,00 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 11 травня 2026 року.
Суддя: