Іменем України
(заочне)
Справа №133/4927/25
11.05.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді - Дем'янової Ж.М.,
за участі секретаря судового засідання - Бірюкової Т.П.,
прокурора Бридька А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою керівника Хмільницької окружної прокуратури Степана Клітченко в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарський виробничий кооператив «МАЯК», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, -
30.12.2025 позивач, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 ,третя особа: Сільськогосподарський виробничий кооператив «МАЯК», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом їх конфіскації на користь держави. Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що відповідач є громадянином російської федерації та документований паспортом громадянина російської федерації, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 14.03.2000 відділом внутрішніх справ м. Радянська Гавань Хабаровський край.
Відповідач успадкував після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/5 земельної частки (паю) площею 4,02 га (тобто 0,7101 га), що розташована на території Глуховецької селищної ОТГ Хмільницького району. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку 03.09.2013.
У подальшому у зв'язку з переходом права власності на спадкодавця, між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «МАЯК» 22.04.2014 укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку з кадастровим номером 0521455500:02:002:0103 з правом пролонгації.
Таким чином, право власності на земельну ділянку у відповідача виникло з моменту державної реєстрації цього права, а саме з 03.09.2013. Відповідач успадкував спірну земельну ділянку будучи громадянином російської федерації та протягом року не відчужив її.
Як наслідок, окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв'язку із перебуванням у приватній власності відповідача вищезазначеної земельної ділянки.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.04.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Прокурор у судовому засіданні просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
24.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держагеокадастру у Вінницькій області надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він позовні вимоги підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади України. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Заслухавши прокурора, дослідивши докази у справі, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.03.2000, видавник: відділ внутрішніх справ м. Радянська Гавань Хабаровський край.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.05.2011 Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області 29.03.2012 за №165 видано Розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та видачу державного акта на право власності на земельну ділянку на території Глуховецької селищної ради гр. ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Згідно з вищезазначеним розпорядженням на відповідача 31.07.2012 видано Державний акт ЯК №040772 на земельну ділянку площею 0,7101 га з кадастровим номером 0521455500:02:002:0103, що розташована на території Глуховецької селищної ОТГ Хмільницького району (бувшої - Глуховецької селищної ради Козятинського району) Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборів відчуження об'єктів нерухомого майна до об'єкта нерухомого майна державним реєстратором Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області Явною С.Г. прийнято рішення за №5836113 від 12.09.2013 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 0521455500:02:002:0103, площею 0,7101 га (номер відомостей про речове право 2476455).
Відповідно до Витягу № НВ-9984670122025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 0521455500:02:002:0103, грошова оцінка даної земельної ділянки становить 29982,77 гривень.
У подальшому у зв'язку з переходом права власності до спадкоємця, між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «МАЯК» 22.04.2014 укладено договір оренди землі б/н на земельну ділянку з кадастровим номером 0521455500:02:002:0103 з правом пролонгації.
Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Згідно із частиною третьою статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертою статті 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із статтею 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною п'ятою статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Пунктом 7 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.
Частиною 2 ст. 412 ЦК України визначено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.
Приписами абз. б ст. 141 ЗК України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.
Абзацом в ст. 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Згідно ч.1, ч.2 ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може належати їй на праві власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Водночас, ч. 5 ст. 148-1 ЗК України встановлено, що вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.
У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Отже, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору, сплаченому позивачем за звернення до суду з позовом в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 268, 280, 281 ЦПК України,
Позов керівника Хмільницької окружної прокуратури Степана Клітченко в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа: Сільськогосподарський виробничий кооператив «МАЯК», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 0521455500:02:002:0103, площею 0,7101 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Глуховецької селищної ОТГ (бувшої - Глуховецької селищноїї ради Козятинського району) Вінницької області, шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з позовом у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Козятинським міськрайонним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач - Хмільницька окружна прокуратура Вінницької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ЄДРПОУ 02909909, адреса: м. Хмільник, вул. Чорновола В'ячеслава, 34, Хмільницького району, Вінницької області.
В інтересах: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 14.03.2000, видавник: відділ внутрішніх справ м. Радянська Гавань Хабаровський край; адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: СТОВ "Маяк" вул. Верхня-Садова, 1 смт. Глухівці, Хмільницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ 03732070.
Суддя Жанна ДЕМ'ЯНОВА