Справа № 646/5214/26
№ провадження 2/646/3919/2026
11 травня 2026 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Білінська О.В. розглянувши матеріали за позовною заявою адвоката Ігнатова Д.І., подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник ОСОБА_1 - адвокат Іггатов Д.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України, виходячи з наступного .
Відповідно до положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви представником позивача надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно до ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Так, частиною 1 статті передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Саме наявність цих умов підлягає доведенню при зверненні до суду з відповідним клопотанням.
При цьому, положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В обґрунтування клопотання представник позивача вказав, що позивач має скрутне матеріальне становище та не має можливості сплатити судовий збір.
Разом з тим, до суду доказів на підтвердження майнового стану позивача не надано.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року зазначено, що вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Враховуючи неведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору, тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного клопотання.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу вимогу (ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн). Враховуючи, що позовна заява подається до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд», відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», до ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8, у зв'язку з чим розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 1064,96 грн.
Згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 43 ЦПК України, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету, такі документи направляються йому у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, позивачем не надано суду доказів направлення позову з додатками відповідачу у один з передбачених ЦПК України способів - направлення до електронного кабінету чи у паперовій формі листом з описом вкладення за адресою реєстрації відповідача.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву адвоката Ігнатова Д.І., подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Білінська