Справа № 646/5276/26
№ провадження 2-о/646/132/2026
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області Полтавська Катерина Сергіївна, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова з заявою встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, в якій просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199172, Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199174, Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199175, видані 17 жовтня 1997 року державним нотаріусом Куп?янської державної нотаріальної контори Гречук Євдокією Опанасівною на ім?я ОСОБА_1 , належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ШН НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Шиховцова А.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Разом з тим, всупереч п. 2 ч. 1, ст.318ЦПК України заявник не зазначає доказів про те, що організація, яка видавала правовстановлюючий документ, не має можливості внести до них відповідні виправлення або довідку про неможливість виправлення правовстановлюючих документів.
Так у своїй заяві заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199172, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199174, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НБ № 0199175, видані 17 жовтня 1997 року державним нотаріусом Куп?янської державної нотаріальної контори, при цьому зазначає, що нотаріусом відмовлено у внесенні виправлень до свідоцтв про право на спадщину за заповітом.
Разом з тим, доказів звернення з даного приводу до державного нотаріусу Куп?янської державної нотаріальної контори, для вирішення поставленого питання з приводу належності правовстановлюючого документу, відмови у виправленні розбіжностей у ньому, заявник не надає.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177,185, 294 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області Полтавська Катерина Сергіївна, про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
Роз'яснити заявнику, що заява буде вважатися неподаною та буде повернута, якщо він у зазначений строк не усуне недоліки відповідно до цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Шиховцова