Справа № 635/4570/26
Провадження № 2/635/5858/2026
11 травня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Держаної іпотечної установи про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності,
В провадження Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Держаної іпотечної установи про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності.
Предметом спору є наступне майно:
квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;
квартира за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ;
квартира за адресою: АДРЕСА_4 ;
нежитлове приміщення 7-го поверху № 14 у житловому будинку літ. "А-9", за адресою АДРЕСА_5 ;
земельна ділянка (кадастровий номер 6322083001:00:000:1838) за адресою: АДРЕСА_6 ;
транспортний засіб Nissan Leaf, держ.номер НОМЕР_1 , рік випуску 2013 р., VIN код НОМЕР_2 ;
нежитлове приміщення 3-го поверху № 6 в житловому будинку літ. «А-9», що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , площа 2,7 кв. м.;
житловий будинок, літ. "А-1" з надвірними спорудами, кадастровий номер 6322083001:00:000:1838, за адресою: АДРЕСА_6 .
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що позовні вимоги стосуються об'єктів нерухомого майна, які мають різне місцезнаходження та вартість. Беручи до уваги той факт, що серед заявленого списку нерухомого майна вартість житлового будинку є найбільшою, що підтверджується Звітом про оцінку майна станом на 14.04.2026 р., тому позов подано за місцем знаходження будинку.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що справа не підсудна Харківському районному суду Харківської області, оскільки жоден з перелічених об'єктів нерухомого майна не знаходиться на території Харківського району Харківської області.
Згідно положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до правил виключної підсудності, які встановлені в ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність встановлена ст. 30 ЦПК України і означає імперативне правило, відповідно до якого справи, віднесені до цього виду підсудності, можуть розглядатися винятково за вказаним у законі місцем. До цього виду підсудності законом віднесено такі категорії справ: 1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна (пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини); 2) позови про зняття арешту з майна (пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини); 3) позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями (пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини); 4) позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти (пред'являються за місцезнаходженням перевізника); 5) справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги (розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (п. 7.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19). Аналогічні позиції викладені і в постановах Верховного Суду від 02.02.2022 року у справі №185/8191/16-ц, від 13.04.2022 року у справі №373/118/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення».
Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Позивач звернувся до суду за місцезнаходженням житлового будинку з надвірними спорудами, кадастровий номер 6322083001:00:000:1838, за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено в Харківській області: Харківський район (з адміністративним центром у місті Харків) у складі територій Безлюдівської селищної, Височанської селищної, Вільхівської сільської, Дергачівської міської, Липецької сільської, Люботинської міської, Малоданилівської селищної, Мереф'янської міської, Нововодолазької селищної, Південноміської міської, Пісочинської селищної, Роганської селищної, Солоницівської селищної, Харківської міської, Циркунівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
У ст. 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Відповідно до п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
На даний час не змінено систему місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів, водночас, до ухвалення Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX с. Черкаська Лозова відносилось до Дергачівського району Харківської області.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи, що місцезнаходженням будинку є с. Черкаська Лозова, тобто будинок розташований на території, на яку не поширюється юрисдикція Харківського районного суду Харківської області, приходжу до висновку, що вказана справа не підсудна цьому суду та повинна бути передана за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області.
Крім того, таке рішення суду буде повністю відповідати положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 27, 28, 30, 31, 32, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Держаної іпотечної установи про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності передати за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Якішина