11 травня 2026 року
м. Київ
справа № 274/9304/24
провадження № 51-1717 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 вересня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року стосовно засудженої ОСОБА_6 ,
установив:
Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 вересня 2025 року, визнано винуватою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено їй основне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років та додаткове у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджену від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю три роки та покладено обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Також цим вироком суд вирішив цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 та, частково задовольняючи вимоги останнього, стягнув із засудженої на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 500 000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, за результатами розгляду апеляційної скарги представника потерпілого, вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі представник потерпілого порушує питання про зміну вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в частині призначеного покарання без застосування ст. 75 КК України та в частині суми відшкодування моральної шкоди, стягнувши із засудженої моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн і стягнути з засудженої на користь потерпілого 8 320 грн витрат на правову допомогу, надану при касаційному оскарженні.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху, встановивши представнику потерпілого строк для усунення недоліків, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Проте, представник потерпілого подала касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.
У касаційній скарзі вона зазначає про необґрунтоване, на її думку, звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням та, зокрема, не погоджується із визначеною сумою стягнення за результатами розгляду цивільного позову.
Тобто фактично представник потерпілого вказує аналогічні доводи, наведені в апеляційній скарзі, які були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
Однак, у касаційній скарзі вона не зазначає підстави перегляду ухвали апеляційного суду та не вказує, які порушення допустив суд апеляційної інстанції під час перевірки законності вироку в апеляційному порядку.
Крім того, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Вимоги представника потерпілого не узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими ст. 437 КПК України.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, установивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу представника потерпілого належить залишити без руху, установивши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції необхідно підтвердити, що не пропущено цей строк.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 8 вересня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року стосовно засудженої ОСОБА_6 - залишити без руху, установивши десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3