Ухвала від 11.05.2026 по справі 927/184/13-г

УХВАЛА

11 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/184/13-г(927/314/26)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали спільної заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, поданої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: арбітражний керуючий Лященко Павло Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 )) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення 53 286 грн 73 коп., поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: фізичної особи - підприємця Коленченка Олександра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_5 ) АДРЕСА_1

БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (код 32750668) 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Глібова, 1

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі».

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, виконуючим обов'язки ліквідатора банкрута призначено арбітражного керуючого Лященка П.В.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 постанову Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 скасовано, справу передано для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

На підставі розпорядження від 04.05.2022 №02-01/76/22 керівника апарату Господарського суду Чернігівської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/184/13-г» був призначений повторний автоматичний розподіл справи №927/184/13-г, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

03.04.2026 до Господарського суду Чернігівської області, в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі», надійшла позовна заява від 31.03.2026 № 01-07/573 Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно 53 286,73 грн (присвоєно єдиний унікальний номер 927/314/26).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2026 постановлено, зокрема:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/184/13-г (927/314/26);

розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/184/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановити процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановити процесуальний строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 08.04.2026 була отримана відповідачами 18.04.2026, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № № R0 671 4407 2933, R0 671 4407 0680, R0 671 4407 5517.

27.04.2026, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшов спільний відзив від 24.04.2026 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідачі вважають позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними.

Додатком до вказаної заяви по суті справи є спільна заява від 24.04.2026 відповідачів із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в якій вони просять здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування даної заяви відповідачі зазначають, що на їх думку, дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме: розмежування поняття «строк зобов'язання» та строк договору, якщо такий є; належного формування позиції з приводу формування судової практики.

Також відповідачі вважають, що в межах даної справи необхідним є вирішення питання призначення судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, відповідачі переконані, що відповідний позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності (в матеріалах справи відсутній статут товариства, який би передбачав право ОСОБА_4 звертатися до суду); також позивачем не надано примірник ліцензії на підтвердження права товариства здійснювати господарську діяльність з постачання теплової енергії.

Отже, волевиявлення приймати участь в судовому засіданні відповідачі мотивують наміром обгрунтовувати та відстоювати власну позицію у справі, надавати пояснення з приводу предмета та підстав позову, наводити доводи, які мають важливе значення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

05.05.2026, у встановлений судом процесуальний строк (здана для відправки до відділення поштового зв'язку 30.04.2026), до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 30.04.2026 № 01-07/758 на відзив зі змісту якої вбачається, що позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Додатком до даної заяви по суті справи є заперечення від 30.04.2026 № 01-07/760 на клопотання відповідачів про розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження, яке позивач вважає необгрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши дану спільну заяву відповідачів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне:

статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2026 постановлено, зокрема, розгляд позовної заяви ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно 53 286,73 грн здійснювати в межах справи про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачами ж була подана заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5, ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (ст. 7) установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.

Оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду виключно у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже спільна заява відповідачів про розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження не може бути задоволена судом.

При цьому, суд звертає увагу відповідачів на положення ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, яка вказує, що частини друга - шоста цієї статті (які визначають порядок розгляду заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження) не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін суд зазначає наступне:

відповідно до ч. 5, 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У даній справі позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 53 286,73 грн заборгованості (основного боргу) по оплаті теплової енергії, поставленої у період з 01.03.2021 по 31.01.2026.

Таким чином, обставинами, які підлягають доказуванню у даній справі є факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань по поставці теплової енергії та факт належного виконання відповідачами своїх зобов'язань по оплаті поставленої теплової енергії.

Зазвичай відповідні обставини підтверджуються поданими сторонами письмовими доказами (договорами, актами прийняття в комерційну експулатацію теплового лічильника, рішеннями органу місцевого самоврядування про початок/закінчення опалювального сезону, актами про підключення теплової енергії для опалення до житлового будинку, виписками з банківського рахунку, платіжними документами, тощо).

У відповідності з ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи для відповідачів є: відзив на позовну заяву; заперечення.

До відзиву додаються, зокрема, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, суд звертає увагу відповідачів на те, що у відповідності з ч. 1, 8, 9 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Таким чином, відповідачі не обмежені у праві викласти свої заперечення проти позову у заявах по суті справи та подати необхідні клопотання, а на суд покладено обов'язок дослідити докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, і вирішити подані клопотання.

Питання про призначення експертизи може бути розглянуто судом і поза межами судового засідання.

Таким чином, незалежно від порядку розгляду справи (загального чи спрощеного провадження), суд виконує завдання господарського судочинства: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд зазначає, що ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме: тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 18 лютого 2019 року у справі № 756/5081/14-ц.

З огляду на викладене, суд створив учасникам процесу у справі № 927/184/13-г (927/314/26) належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи суд не виявив, а відповідачі у заявах посилаються лише на істотність значення справи для сторін та на необхідність всебічного та повного встановлення всіх обставин і не наводить обґрунтованих доводів у підтвердження того, що питання, які потребують вирішення при розгляді цієї справи, є значними та досить складними в контексті тлумачення норм матеріального та процесуального права, та не надають переконливих доказів у підтвердження цього, суд не вбачає підстав для задоволення спільної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Постановляючи дану ухвалу суд враховує факт перебування судді А.С. Сидоренка у щорічній відпустці у період з 04.05.2026 по 08.05.2026 включно.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Спільну заяву від 24.04.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін залишити без задоволення.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам та третій особі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Дата набрання ухвалою законної сили - 11.05.2026.

Суддя А.С. Сидоренко