11 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 910/1611/26
За позивом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОГ УКРАЇНА» м. Чернівці
про стягнення штрафних санкцій - 173139,41 грн
Суддя Гончарук О.В.
секретар судового засідання Медвідчук І.В.
Без виклику представників сторін.
Обставини справи: Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віадук Комплекс» (нова назва «ТРАНСЛОНГ УКРАЇНА») про стягнення штрафних санкцій у сумі 173139,41 грн за Договором №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025 про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору, а саме: 128675,52 грн - сума штрафу за порушення термінів поставки товару, 41066,05 грн - сума пені з 19.11.2025-16.01.2026 та 3397,84 грн сума пені з 27.12.2025-16.01.2026.
Позов обґрунтований тим, що 27.06.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІАДУК КОМПЛЕКС» укладено Договір № ДОН/НХ-25116/НЮ-В про закупівлю матеріально - технічних ресурсів.
Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації № 1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивачем 03.11.2025 та 11.12.2025 на адресу відповідача направлені листи (письмові рознарядки) на постачання товару у кількості 75 одиниць на загальну суму 696034,70 грн та 89 одиниць на загальну суму 161802 грн.
Свої зобов'язання щодо поставки матеріально-технічних ресурсів за договором відповідач не виконав.
У зв'язку з тією обставиною, що встановлений строк поставки товару згідно з п. 4.2 договору - 15 календарних днів з дати надання письмової рознарядки сплив 18.11.2025 та 26.12.2025 відповідно, поставка товару не виконана, що призвело до порушень умов договору.
В подальшому ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» змінив назву та юридичну адресу на товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОГ УКРАЇНА», вул. Кобилиці Лук'яна № 15, м. Чернівці, Чернівецька обл, 58000.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 вирішено позовну заяву передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідач у даній справі згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 58000, місто Чернівці, вулиця Лук'яна Кобилиці, будинок 15.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зазначену ухвалу сторонам надіслано через систему «Електронний суд» до їхнього електронного кабінету, яка позивачем та відповідачем отримана 11.03.2026.
Згідно частин п'ятої та сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення про ЄСІТС) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників про розгляд справи.
18.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про вступ у справу представника (вх. №1232).
Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Пунктом 1 протоколу №1906202528060015/2/ТМЦ розгляду тендерних пропозицій щодо прийняття рішення уповноваженою особою регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.06.2025 вирішено визначити ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС», переможцем процедури закупівлі №UA-2025-05-28-009786-а (деталі контактної мережі ДК 021:2015-31220000-4 елементи електричних схем), та прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю.
27.06.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІАДУК КОМПЛЕКС» (нова назва «ТРАНСЛОНГ УКРАЇНА») (постачальником) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ДОН/НХ-25116/НЮ-В (далі - договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів).
Цей договір укладено за результатами проведеної закупівлі №UA-2025-05028-009786-а.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації №1 (додаток 1) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів, найменування товару: деталі контактної мережі.
Пунктом 1.3 розділу 1 визначено, що кількість, асортимент, марка, рік/ дата виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації №1(додаток1) до цього договору.
Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним специфікації №1 (додаток 1) та додаток 2 до цього договору.
Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (поставка з оплатою мита) відповідно до «Інкотермс» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами договору та правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови цього договору мають перевагу.
Пунктом 4.2 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів визначено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партію товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: Слов'янськ. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Відповідно до пункту 4.5 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів, сторони домовилися, що рознарядка покупця на товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Згідно з пунктом 4.6 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.
Пунктом 4.7 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів визначено, що акт прийому-передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені пунктом 4.3 цього договору. Видаткова накладна підписується особами, відповідальними за приймання товару. Інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього договору, підписуються особами, відповідальними за приймання товару.
Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації №1 (додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Згідно з пунктом 6.2 розділу 6 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів ціни в цьому договорі та первинних документах вказуються в національній валюті України - гривні.
Пунктом 6.3 розділу 6 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів встановлено, що ціна договору становить 787430,00 грн (сімсот вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 157 486,20 грн (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 00 копійок, усього становить з ПДВ 944 916 (дев'ятсот сорок чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок (п.6.1, 6.3 Договору).
Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів оплата за товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з пунктом 7.7 розділу 7 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів у разі прострочення постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення поставки товару на 1 (один) робочий день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах відповідно до пункту 4.2 цього договору та датою фактичної поставки товару.
Відповідно до пункту 8.2.3 пункту 8.2 розділу 8 покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це останнього за 5 (п'ять) робочих днів до дати розірвання договору.
Підпунктом 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3 розділу 8 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього договору.
Відповідно до пункту 9.1 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством України.
Згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Відповідно до пункту 9.6 розділу 9 сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно з пунктом 11.7 розділу 11 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів у разі порушення постачальником умов цього договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі не поставки товару у строк, встановлений п.4.2. цього договору, покупець має право стягнути забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це постачальника в порядку згідно п. 8.2.3 цього договору.
15.09.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІАДУК КОМПЛЕКС» (нова назва «ТРАНСЛОНГ УКРАЇНА») (постачальником) укладено додаткову угоду №1 до договору №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025 (далі - додаткова угода), яка підписана та скріплена печатками сторін.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони дійшли зголи змінити умови договору №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025 за рахунок зниження ціни по позиції №2, №7 специфікації №1 (додаток 1) згідно листа ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» від 29.08.2025 №100/Б-75.
Згідно з пунктом 1.3 загальна сума договору зменшується на суму 87079,20 грн (вісімдесят сім тисяч сімдесят дев'ять) гривень 20 копійок з урахуванням ПДВ 20%.
У пункті 2 сторони дійшли згоди внести зміни до чинного договору в тому числі до пунктів 1.1, 2.1, 4.2, 6.1, 6.3, 17.1 та інших.
Відповідно до пункту 1.1 додаткової угоди постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації №2 (додатку 3) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Пунктом 2.2 додаткової угоди визначено, що постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації №2 (додаток 3) та додатку 2 до цього договору.
Відповідно до пункту 4.2 додаткової угоди поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниці товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.
Строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.
Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Згідно з пунктом 6.1 додаткової угоди покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації №2 (додаток №3) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Пунктом 6.3 додаткової угоди визначено, що загальна ціна договору становить 714864 грн (сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок, крім того ПДВ 20% 142972,80 грн (сто сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок, усього з ПДВ 857836,80 грн (вісімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять шість( гривень 80 копійок. Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору.
Згідно з пунктом 17.1 строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2025.
Пунктом 1 протоколу №0809202528060015/1/ТМЦ від 08.09.2025 щодо прийняття рішення уповноваженою особою регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» вирішено погодити внесення змін до договору №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025, укладеного з ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» за результатами відкритих торгів з особливостями, проведених за кодом код ДК 31220000-4 елементи електричних схем/деталі контактної мережі, номер закупівлі в електронній системі закупівель №UA-2025-05-28-009786-а, шляхом укладення додаткової угоди, згідно з підпунктом 5 пункту 19 постанови та пункту 5 частини 5 статті 41 Закону (погодження змін в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
13.11.2025 регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулася до ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» із заявкою на поставку деталей контактної мережі з 1-8 позицію специфікації №2 (додаток 3) у повному обсязі, 9 позицію специфікації №2 (додаток 3) 75 шт, загальна сума поставки 696034,80 грн з ПДВ., згідно додаткової угоди №1 до договору від 27.06.2025 року №ДОН/НХ-25116/НЮ-В, укладеного між регіональною філією «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС».
11.12.2025 регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» звернулася до ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» із заявкою на поставку деталей контактної мережі згідно специфікації №2 (додаток 3) позиція 9-89 шт, загальна сума поставки 161802,00 грн з ПДВ, згідно додаткової угоди №1 до договору від 27.06.2025 року № ДОН/НХ-25116/НЮ-В, укладеного між регіональною філією «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС».
10.01.2026 регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» сформовано звернення до ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» згідно з яким регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» повідомляє, що у зв'язку з невиконанням постачальником своєчасно п.4.2. договору №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025р, а саме поставки товару, так згідно п.8.2.3 вказаного договору яким передбачено, що покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі не виконання або неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це останнього за 5 (п'ять) робочих днів до дати розірвання договору. Крім того повідомляє, що договір №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025 року згідно додаткової угоди №1 на суму 857836, 80 грн., з ПДВ слід вважати розірваним 16.01.2026.
16.01.2026 регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» сформовано претензію №1 до ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» відповідно до якої виходячи з приписів п. 9.3.1 договору, при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець. Зазначає, що, сума не виконання по договору 857836,80*15% = 128675,52 грн. (№НХ-06/306н від 03.11.2025 та №НХ-06/360н від 11.12.2025), сума штрафу за порушення термінів поставки товару складає 128675,52 грн з ПДВ; сума пені за 59 днів, а саме з 19.11.2025 по 16.01.2026 складає 41 066,05 грн, облікова ставка НБУ 15,000%, розрахункова ставка 0,1%: 696 034,80*0,1*59= 41 066,05 грн; сума пені за 21 день, а саме з 27.12.2025 по 16.01.2025 складає 3397,84 грн, облікова ставка НБУ 15,000%, розрахункова ставка 0,1%: 161 802,00*0,1*21= 3397,84 грн; загальна сума штрафу 173 139,41 грн з ПДВ.
У цій претензії позивач вимагає сплатити штраф у 5 денний термін з моменту отримання цього листа у розмірі 173139,41 грн з ПДВ та зазначає, що у разі не сплати штрафу у 5 денний термін документи стосовно стягнення заборгованості будуть передані до суду.
Судом встановлено, що 13.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 696034,80 грн з ПДВ, а 11.12.2025 із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 161802,00 грн з ПДВ.
Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п.4.2 цього договору.
У матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем позивачу товару, відтак відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо спростування зазначених позивачем відомостей.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що сторони уклали договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Частинами першою, третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що сторони уклали договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Частинами першою, третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 128675,52 грн з ПДВ (сто двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять грн 52 ком) штрафу за порушення термінів поставки товару (857 836,80 (вартість непоставленого товару) х 15% (п.9.3.1 Договору) = 128675,52 грн).
Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення термінів поставки товару у сумі 128675,52 грн.
Згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Пунктом 4.2 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів визначено, що строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.
Відповідно до пункту 8.2.3 пункту 8.2 розділу 8 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це останнього за 5 (п'ять) робочих днів до дати розірвання договору.
13.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 696034,80 грн з ПДВ, а 11.12.2025 із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 161802,00 грн з ПДВ.
10.01.2026 регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» сформовано звернення до ТОВ «ВІАДУК КОМПЛЕКС» відповідно до якого позивач повідомляє відповідача про те, що договір №ДОН/НХ-25116/НЮ-В від 27.06.2025 року згідно додаткової угоди №1 на суму 857836, 80 грн, з ПДВ слід вважати розірваним 16.01.2026, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи те, що 10.01.2026 позивач повідомив відповідача про розірвання договору через неналежне виконання останнім взятих на себе зобов'язань із поставки та умови пункту 8.2.3 пункту 8.2 розділу 8 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно з яким покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань постачальником, повідомивши про це останнього за 5 (п'ять) робочих днів до дати розірвання договору, то останній день дії договору 16.01.2026.
13.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 696034,80 грн з ПДВ, згідно з пунктом 4.2 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Відтак, останнім днем поставки товарів слід вважати 28.11.2025.
Умовами підпункту 9.3.1 пункту 9.3 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору).
Разом з цим, 28.11.2025 відповідачем не здійснено поставку товару позивачу, а в матеріалах справи відсутні докази такої поставки, у зв'язку з чим з 29.11.2025 розпочалося прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до умов підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів пеня підлягає нарахуванню лише у разі прострочення понад 15 календарних днів, тобто з 16-го дня прострочення, що у даному випадку припадає на 14.12.2025.
Таким чином, період нарахування пені становить з 14.12.2025 до останнього дня строку дії цього договору 16.01.2026, що складає 34 календарні дні.
Суд, зробивши власний розрахунок встановив, що з відповідача на користь позивача слід стягнути: 23665,18 грн (696034,80 (сума заявки) х 0,1% пені (0,1/100=0,001) х 34 (дні прострочення) = 23665,18 грн).
Таким чином, розрахунок пені за заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 696034,80 грн з ПДВ зроблений позивачем є арифметично не вірним, а саме позивачем неправильно пораховано кількість днів та не вірно встановлено дату виникнення зобов'язання.
11.12.2025 позивач звернувся до відповідача із заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 161802,00 грн з ПДВ, згідно з пунктом 4.2 розділу 4 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів строк поставки товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Відтак, останнім днем поставки товарів слід вважати 26.12.2025.
Умовами підпункту 9.3.1 пункту 9.3 розділу 9 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору).
Разом з цим, 26.12.2025 відповідачем не здійснено поставку товару позивачу, у зв'язку з чим з 27.12.2025 розпочалося прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до умов підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів пеня підлягає нарахуванню лише у разі прострочення понад 15 календарних днів, тобто з 16-го дня прострочення, що у даному випадку припадає на 11.01.2026.
Таким чином, період нарахування пені становить з 11.01.2026 до останнього дня строку дії цього договору 16.01.2026, що складає 6 днів.
Суд, зробивши власний розрахунок встановив, що з відповідача на користь позивача слід стягнути: 970,81 грн (161802,00 (сума заявки) х 0,1% пені (0,1/100=0,001) х 6 (дні прострочення) = 970,81 грн).
Таким чином, розрахунок пені за заявкою на поставку деталей контактної мережі на суму 161802,00 грн з ПДВ зроблений позивачем є арифметично не вірним, а саме позивачем неправильно пораховано кількість днів та не вірно встановлено дату виникнення зобов'язання.
За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Згідно частини 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Згідно положень статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України, Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку що позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОГ УКРАЇНА» про стягнення штрафних санкцій у сумі 173139,41 грн, з яких: 128675,52 грн штрафу та пені 44463,89 грн підлягає частковому задоволенню у суму 153331,51 грн з яких: 128675,52 грн штрафу та пені 24635,99 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОГ УКРАЇНА» (58000, Чернівецька обл, Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Лук'яна Кобилиці, буд. 15, код 42019312) про стягнення штрафних санкцій у сумі 173139,41 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЛОГ УКРАЇНА» (58000, Чернівецька обл, Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Лук'яна Кобилиці, буд. 15, код 42019312) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» » (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код 40075815) - 153331,51 грн штрафних санкцій з яких: 128675,52 грн штрафу, 24635,99 грн пені та 2357,70 грн судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.05.2026.
Суддя О.В. Гончарук