58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
05 травня 2026 року Справа № 926/3968/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
треті особи: не з'явилися
за позовом ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Чернівецька міська рада
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Райс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) компанія «Caserta Trading Limited» (Касерта Трейдінг Лімітед), 2) компанія «Crutimax Development Limited» (Крутімакс Дівелопмент Лімітед), 3) компанія «Gomart Consulting Limited» (Гомарт Консалтінг Лімітед), 4) компанія «Halliwel Commercial Limited» (Холлівелл Комершіал Лімпед), 5) компанія «Lonar Enterprises Limited» (Лонар Ентерпрайзес Лімітед);
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
ОСОБА_1 , директор Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс», звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс», в якій просить суд визнати трудові відносини із відповідачем припиненими в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України та виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу №1/09 від 10.09.2020 та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс», оформленого протоколом №02/09-1 від 02.09.2020, з 11.09.2020 ОСОБА_1 призначений на посаду директора товариства, про що внесено до ЄДР відповідний запис щодо керівника юридичної особи.
В подальшому, товариство тривалий час не здійснювало господарську діяльність, в результаті чого ОСОБА_1 прийняв рішення про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс» та повідомив про свій намір засновників (учасників) товариства шляхом направлення засобами поштового зв'язку та на їх електронні адреси листа-повідомлення від 26.06.2025 про ініціювання позачергових загальних зборів 08.08.2025, до порядку денного якого виніс питання щодо звільнення з посади директора на підставі його заяви про звільнення за власним бажанням.
У визначений день засновники (учасники) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс» на збори не з'явилися, не забезпечили явку уповноважених представників. А відтак, позачергові загальні збори не відбулися, про що було складено відповідний акт. У зв'язку із цим, 08.08.2025 видано наказ №1/08 про припинення повноважень директора товариства.
Позивач вважає, що ним було вжито всіх передбачених законом заходів щодо звільнення, однак питання щодо припинення трудових правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Райс» залишається відкритим, що й зумовило звернення до суду з даним позовом.
Чернівецька міська рада в письмових поясненнях звернула увагу суду, що в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, які повинні міститись відповідно до вимог та положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Також, 07.09.2023 у відомостях ЄДР було зареєстровано рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, а саме - арешт корпоративних прав згідно із Постановою про арешт майна Національного антикорупційного бюро України.
Чернівецька міська рада просила розглянути справу без участі її представника.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Треті особи на стороні відповідача, які є засновниками та учасниками ТОВ ВКФ «Райс», своїм правом на подання письмових пояснень щодо суті спору також не скористались.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів для усунення недоліків, а саме надання суду доказів зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 грн.
27.11.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23.12.2025.
У підготовче судове засідання представник відповідача не з'явився.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чернівецької міської ради, оскільки за змістом ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вона є суб'єктом державної реєстрації та реєстраційна справа юридичної особи знаходиться в Чернівецькій міській раді, а відтак рішення у даній справи може вплинути на її права та обов'язки.
Крім того, позивач просив залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - засновників товариства згідно статуту, а саме:
- Компанію «Caserta Trading Limited» (Касерта Трейдінг Лімітед);
- Компанію «Crutimax Development Limited» (Крутімакс Дівелопмент Лімітед);
- Компанію «Gomart Consulting Limited» (Гомарт Консалтінг Лімітед);
- Компанію «Halliwel Commercial Limited» (Холлівелл Комершіал Лімпед);.
- Компанію «Lonar Enterprises Limited» (Лонар Ентерпрайзес Лімітед).
Ухвалою суду від 23.12.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Чернівецьку міську раду; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Компанію «Caserta Trading Limited» (Касерта Трейдінг Лімітед), Компанію «Crutimax Development Limited» (Крутімакс Дівелопмент Лімітед), Компанію «Gomart Consulting Limited» (Гомарт Консалтінг Лімітед), Компанію «Halliwel Commercial Limited» (Холлівелл Комершіал Лімпед)та Компанію «Lonar Enterprises Limited» (Лонар Ентерпрайзес Лімітед); підготовче засідання відкладено на 12.02.2026.
У судовому засіданні 12.02.2026 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 21.04.2026 та попередив сторони, що у разі, якщо виклик (повідомлення) не буде вручений своєчасно третім особам, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 05.05.2026.
05.05.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Відповідач та треті сторони, які належним чином повідомлені про день та час судового засідання, явку своїх представників у судове засідання 05.05.2026 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалами суду, які направлялись на зазначену у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Пилипа Олика 2 А, м. Чернівці, проте поштові конверти з ухвалами суду повернулися з відмітками «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Третіх осіб на стороні відповідача було повідомлено про розгляд справи шляхом направлення ухвал суду на їх юридичні адреси.
Згідно з даними трекінгу АТ «Уркпошта» відправлення компанії - Компанію «Caserta Trading Limited» (Касерта Трейдінг Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165/68, та має зареєстрований офіс за адресою: Стравонос, 2, Омоної, ПІ.С. 3052, Лімассол, Кіпр, «Lonar Enterprises Limited» (Лонар Ентерпрайзес Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165/66, та має зареєстрований офіс за адресою: Жанні Пападопулу, Ніа Екалі, Лімассол, Кіпр, компанії «Halliwel Commercial Limited» (Холлівелл Комершіал Лімпед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165194, та має зареєстрований офіс за адресою: Юпатіс, б, Агос Афанасіос, П.С. 4108, Лімассол, Кіпр та компанії «Gomart Consulting Limited» (Гомарт Консалтінг Лімітед), що створена та зареєстрована на території. Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165167, та має зареєстрований офіс за адресою: Атталу, 5, П.С. 3090, Лімассол, - повернуті відправнику, а відправлення компанії «Crutimax Development Limited» (Крутімакс Дівелопмент Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр. 8 вересня 2005р., за номером 165103, та має зареєстрований офіс за адресою: Ерефіу, 10 А, П.С. 3075, Лімассол, Кіпр - затримується «одержувач оповіщений).
Відповідно до статті 232 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) видами судових рішень є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Пунктом 1 частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У справі Осіпов проти України, зазначено, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача та третіх осіб (засновників товариства) про дату, час та місце розгляду справи, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання представника відповідача та третіх осіб на не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі означених учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.07.1995 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Райс" (Товариство), номер запису у реєстрі: 10381200000002254. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Пилипа Орлика (колишня Гайдара Аркадія) 2-А. Керівник: ОСОБА_1 .
Згідно п. 1.2 статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства та зареєстрованого 20.01.2007 за №10381050002602254, учасниками товариства є:
- компанія «Caserta Trading Limited» (Касерта Трейдінг Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165/68, та має зареєстрований офіс за адресою: Стравонос, 2, Омоної, ПІ.С. 3052, Лімассол, Кіпр. Розмір частки засновника (учасника): 12 520, 00 що складає 20% статутного капіталу.
- компанія «Crutimax Development Limited» (Крутімакс Дівелопмент Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр. 8 вересня 2005р., за номером 165103, та має заресстрований офіс за адресою: Ерефіу, 10 А, П.С. 3075, Лімассол, Кіпр. Розмір частки засновника (учасника): 12 520, 00 що складає 20% статутного капіталу.
- компанія «Gomart Consulting Limited» (Гомарт Консалтінг Лімітед). що створена та зареєстрована на території. Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165167, та має зареєстрований офіс за адресою: Атталу, 5, П.С. 3090, Лімассол, Кіпр. Розмір частки засновника (учасника): 12 520, 00 що складає 20% статутного капіталу.
- компанія «Halliwel Commercial Limited» (Холлівелл Комершіал Лімпед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165194, та має зареєстрований офіс за адресою: Юпатіс, б, Агос Афанасіос, П.С. 4108, Лімассол, Кіпр. Розмір частки засновника (учасника): 12 520, 00 що складає 20% статутного капіталу.
- компанія «Lonar Enterprises Limited» (Лонар Ентерпрайзес Лімітед), що створена та зареєстрована на території Республіки Кіпр, 8 вересня 2005р., за номером 165/66, та має зареєстрований офіс за адресою: Жанні Пападопулу, Ніа Екалі, Лімассол, Кіпр. Розмір частки засновника (учасника): 12 520, 00 що складає 20% статутного капіталу.
Згідно п. 7.1 статуту товариства вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначатися на певний термін. Учасник має право у будь-який час змінити свого представника на загальних зборах учасників, повідомивши про це інших учасників. Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.
Згідно пункту 7.4 статуту з питань прийняття до складу товариства нових учасників, внесення змін до статуту, визначення головних напрямків діяльності товариства, затвердження планів та звітів щодо їх виконання, виключення учасника з товариства, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Пунктом 7.5 статуту передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більше 60 відсотків голосів. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у загальних зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Голова загальних зборів учасників товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. За їх вимогою повинні видаватися посвідчення витягу з книги протоколів (пункт 7.6. статуту)
Загальні збори учасників скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори учасників скликаються директором товариства, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому, в разі неплатоспроможності товариства, а також якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Збори учасників мають скликатися також за вимогою виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють в сукупності більше 20 відсотків голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів директор не виконав цю вимогу, вони мають право на самостійне скликання загальних зборів учасників (пункт 7.7 статуту).
Про проведення загальних зборів учасники товариства повідомляються персонально, шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, а також електронними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта), з зазначенням часу і місця проведення зборів, а також порядку денного. Повідомлення повинно буті зроблено не менш як за 30 календарних днів до скликання загальних зборів (пункт 7.8 статуту).
Пунктом 8.1 статуту передбачено, що виконавчим орган товариства - директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передання частини повноважень, що їм належить, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.
Пунктом 8.2 статуту передбачено, що директор обирається загальними зборами учасників на підставі пропозиції учасників. Він може бути достроково відкликаний Загальними зборами Учасників з цієї посади, а також призначений на новий строк.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ ВКФ "Райс", оформленим протоколом № 02/09-1 від 02.09.2020, вирішено у зв'язку з смертю 24.03.2020 директора товариства Хлябича Сергія Борисовича відкликати його з посади та призначити на посаду директора - ОСОБА_1 .
Згідно наказу №1/09 від 10.09.2020 позивач приступив до виконання обов'язків директора ТОВ ВКФ "Райс" з 11.09.2020 за сумісництвом на 0,25 посадового окладу, з оплатою згідно штатного розпису.
26.06.2025 директор ТОВ ВКФ "Райс" ОСОБА_1 повідомив учасників товариства про скликання 08.08.2025 об 10 год. позачергових загальних зборів щодо його звільнення з посади директора, шляхом направлення на їх поштові адреси 27.06.2025 листа-повідомлення.
У вищевказаному листі - повідомленні ОСОБА_1 запропонував наступний порядок денний загальних зборів учасників товариства:
1. Розгляд питання про звільнення директора ТОВ ВКФ "Райс" ОСОБА_1 з займаної посади, припинення його повноважень та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про те, що ОСОБА_1 є директором ТОВ ВКФ "Райс".
2. Розгляд питання про призначення директора ТОВ ВКФ "Райс".
3. Розгляд питання про вжиття невідкладних заходів направлених на виплату заборгованості ТОВ ВКФ "Райс".
До листа додано заяву ОСОБА_1 про звільнення з займаної посади за власним бажанням та повідомлення про порядок денний.
08.08.2025 складено акт про те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ ВКФ "Райс", призначені на 08.08.2025, не відбулися у зв'язку із неприбуттям учасників товариства.
Акт складений за участі ОСОБА_1 та залученої особи для організації проведення позачергових загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_3 , що засвідчується підписами вищевказаних осіб.
В матеріалах справи наявний наказ від 08.08.2025 про припинення повноважень директора ТОВ ВКФ "Райс" 08.08.2025 у зв'язку зі звільненням за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Позивачем до матеріалів справи долучено лист Міністерства юстиції України №44324/8.4.3/32-24 від 21.03.2024, в якому повідомляється, що Державним підприємством Національні інформаційні системи за рекомендаціями Міністерства юстиції України доопрацьовано програмне забезпечення Єдиного державного реєстру в частині технічної можливості вилучення відомостей про керівника юридичної особи. Доопрацювання дає можливість у блоці керівник проставити відмітку керівник відсутній та у полі причина відсутності керівника зазначити необхідну інформацію. Однак, вказана функція може застосовуватися лише за наявності відповідного рішення суду, тобто підставою для вилучення відомостей про керівника юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи з Єдиного державного реєстру може бути виключно рішення суду, що тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Оскільки, учасники ТОВ ВКФ "Райс" не забезпечили явку належних представників на позачергові загальні збори та не здійснили дії, спрямовані на вирішення питання щодо звільнення позивача з посади директора товариства, останній звернувся з позовом до суду.
IV. Позиція суду по суті спору
Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 №14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Згідно з частиною 1 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Судом встановлено, що пунктом 7.1. статуту передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори учасників, які складаються із учасників або призначених ними представників.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариство з додатковою та обмеженою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (частина 12 статті 39 Закону України "Про товариство з додатковою та обмеженою відповідальністю").
Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 8.15. постанови від 06 вересня 2023 року у справі №127/27466/20 вказала, що корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку (частина 12 стаття 39 Закону України "Про товариство з додатковою та обмеженою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Матеріалами справи підтверджено, що учасники (засновники) товариства протоколом №02/09-1 від 02.09.2020 прийняли рішення про прийняття на посаду директора - ОСОБА_1 .
Позивач приступив до виконання обов'язків директора ТОВ ВКФ "Райс" з 11.09.2020 за сумісництвом на 0,25 посадового окладу, з оплатою згідно штатного розпису, що підтверджується наказом №1/09 від 10.09.2020.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як на момент звернення до суду із цим позовом, так і на момент розгляду справи судом, позивач є директором ТОВ ВКФ "Райс".
Пунктом 8.1 статуту передбачено, що виконавчим органом товариства є одноособовий орган - директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передання частини повноважень, що їм належить, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства..
За умовами трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням (стаття 38 Кодексу законів про працю України), попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.
Конституційний Суд України в абзацах 2 та 4 пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину 1 статті 98 та частину 1 статті 99 Цивільного кодексу України, а також чинні на той час частину 1 статті 23, пункт "г" частини 5 статті 41, частину 1 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину 5 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Загальні збори учасників товариства, у відповідності до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України, мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (частини 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України).
Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, зокрема, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Тобто, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Означене вище узгоджується також із викладеною правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2020 року по справі № 462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог Кодексу законів про працю України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Судом встановлено, що директор обирається (призначається на посаду загальними зборами учасників товариства. Він може бути достроково відкликаний (звільнений) загальними зборами учасників з цієї посади (пункт 8.2 статуту).
Таким чином позивач, як директор ТОВ ВКФ "Райс", не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора, оскільки таке рішення відноситься до виключної компетенції зборів учасників товариства.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі № 462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог Кодексу законів про працю України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Позивач скористався своїм правом та з дотриманням частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" направив кожному учаснику ТОВ ВКФ "Райс" заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням від 26.06.2025. Про проведення позачергових загальних зборів учасники товариства повідомлялись шляхом направлення поштовою кореспонденцією листа-повідомлення із зазначенням часу і місця проведення зборів, а також порядку денного. Означене підтверджується описами вкладень та фіскальними чеками (квитанціями).
Однак, загальні збори учасників ТОВ ВКФ "Райс" 08.08.2025 не відбулися внаслідок відсутності представників учасників товариства, про що було складено акт від 08.08.2025.
Відтак, ОСОБА_1 вчинив усі необхідні дії та дотримався встановленого законом порядку припинення трудових відносин з ТОВ ВКФ "Райс". Однак, на момент розгляду справи, заява позивача про звільнення зборами учасників товариства у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято, а повідомлені судом засновники (учасники) ТОВ ВКФ "Райс" утримались від направлення до суду письмових пояснень щодо предмету спору.
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 448/362/22).
Невирішення зборами учасників товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Райс" припиненими підлягають задоволенню.
Щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Райс", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається.
Наявність повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Райс" у встановлений законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених статтею 17 Закону про реєстрацію.
Водночас, відповідно до частин 1 - 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Судом встановлено, що у даній справі існує спір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою "Райс".
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).
Суд звертає увагу позивача, що внесення змін до відомостей Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Райс" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни директора є виключно дискрецією державного реєстратора, порядок реалізації якої визначено статтею 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
У той час, як рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.03.2025 у справі № 922/2226/24.
Виключення рішенням суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Райс" є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії. Остання вчиняється будь-яким державним реєстратором. Із набранням законної сили відповідним судовим рішенням виникає юридичний факт, з яким законодавство пов'язує юридичні наслідки, зокрема, обов'язок реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України)).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України). Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких умов, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд виснує, що позов слід задовільнити частково.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 27.11.2025.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Райс» (58000, вул. Орлика Пилипа, 2 а, м. Чернівці, ЄДРПОУ 22851543) з дня набрання рішенням законної сили, у зв'язку зі звільненням із займаної посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
3.Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс» (58000, вул. Орлика Пилипа, 2 а, м. Чернівці, ЄДРПОУ 22851543).
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Райс» (58000, вул. Орлика Пилипа, 2 а, м. Чернівці, ЄДРПОУ 22851543) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв