Справа № 349/239/26
Провадження № 2/349/436/26
іменем України
11 травня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» ( далі - ТОВ «Цикл Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 27 липня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладено кредитний договір № 22030000138507, згідно якого він отримав у кредит в розмірі 25 048,00 грн, на строк 24 місяці, зі сплатою відсотків, а також комісії за обслуговування кредиту.
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за договором № 22030000138507, боржником в якому виступає відповідач по справі ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників додоговору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № 22030000138507 від 27 липня 2019 року становить 31 708,98 грн, з яких: 22 784,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 157,32 грн - заборгованість за відсотками, 8 766,80 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ «Банк Кредит Дніпро» документів, що становлять банківську таємницю.
12 березня 2026 року на виконання ухвали суду з АТ «Банк Кредит Дніпро» надійшли витребувані документи.
У судове засідання представник позивача Жабченко Т.М. не з'явилася, просила справу розглядати за її відсутності, про що зазначила у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання, про дату, час та місце рзгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
27 липня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22030000138507 (далі -Договір) (а.с.30).
Своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав від банку всю необхідну інформацію про умови кредитування, банк надав у повному обсязі інформацію, що передбачена ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно п.1.1. - 1.4. Договору сума кредиту 25 048,00 грн; строк кредитування 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту - 27 липня 2021 року; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 27 липня 2019 року по 26 лютого 2020 року -5% від суми кредиту, з 27 лютого 2020 року по 26 серпня 2020 року - 4% від суми кредиту, з 27 серпня 2020 року по 26 лютого 2021 року - 3% від суми кредиту, з 27 лютого 2021 року по 27 липня 2021 року - 1,95% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0% річних. Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.
Відповідно до умов п.2.1. Договору платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних рівномірних платежів.
Факт перерахування кредитором 29 липня 2019 року кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 25 048,00 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 27 липня 2019 року по 14 грудня 2021 року, надану суду АТ «Банк Кредит Дніпро» на виконання ухвали судді про витребування доказів ( а.с. 63- 112 ).
15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 15-20).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників додоговору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором № 22030000138507 від 27 липня 2019 року становить 31 708,98 грн, з яких: 22 784,86 грн - заборгованість за тілом кредиту, 157,32 грн - заборгованість за відсотками, 8 766,80 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту (а.с. 10).
Розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, в розрізі її складових частин, відображений також у розрахунку заборгованості, наданому суду АТ «Банк Кредит Дніпро» на виконання ухвали судді про витребування доказівта відповідає витягу з Реєстру боржників додоговору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року ( а.с. 113).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Умови договорів приєднання розробляються фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
27 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Банк Кредит Дніпро»з метою отримання послуги - отримання в кредит коштів, у зв'язку з чим підписав Паспорт споживчого кредиту та кредитний договір № 22030000138507.
Після підписання цих документів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у АТ «Банк Кредит Дніпро» виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням 27 липня 2019 року кредитного договору № 22030000138507, перерахування кредитних коштів відповідачу та наявності з його сторони невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
За матеріалами справи встановлено, що відповідач не дотримався своїх зобов'язань щодо повернення коштів, наданих у кредит у визначені розділом 4 Договору та має заборгованість за тілом кредиту.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитом
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов договору строк кредитування 24 місяці, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0% річних.
Доказів сплати повної заборгованості за відсотками відповідачем суду не надано.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом теж не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 157,32 грн.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У п. 1.1. Договору (а.с. 30) зазначено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 27 липня 2019 року по 26 лютого 2020 року -5% від суми кредиту, з 27 лютого 2020 року по 26 серпня 2020 року - 4% від суми кредиту, з 27 серпня 2020 року по 26 лютого 2021 року - 3% від суми кредиту, з 27 лютого 2021 року по 27 липня 2021 року - 1,95% від суми кредиту.
Враховуючи, що позивач не надав доказів надання відповідачу послуг, зазначених у п. 1.1. Договору то заявлена позивачем вимога по стягнення 8 766,80 грн комісії за обслуговування кредиту не підлягає до задоволення.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22030000138507 від 27 липня 2019 року (а.с. 113 звор.) судом встановлено, що первісним кредитором зароховано в рахунок сплати комісії за користування кредитними коштами, а саме: 27 серпня 2019 року - 1 252,40 грн, 27 вересня 2019 року - 1 252,40 грн, 29 жовтня 2019 року - 1 252,40 грн, всього 3 757,20 грн. Вказану суму суд з власної ініціативи зараховує в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином загальний розмір заборгованості за кредитним договором №22030000138507 від 27 липня 2019 року, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача складає 19 184,98 грн, з яких: основний борг - 19 027,66 грн (22 784,86 грн - 3 757,20 грн) та відсотки за користування кредитом - 157,32 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЗ-124 від 28 січня 2026 року ( а.с. 1-9, 48).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на суму 19 184,98 грн, що становить 60,50 % від ціни позову ( 19 184,98 грнх 100% :31 708,98 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 610,75 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 60,50% ).
Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правовох допомоги №43453613/1 від 25 серпня 2025 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом №22030000138507 від 26 січня 2026 року, згідно яких загальна вартість наданої позивачу правової допомоги адвокатом Гулієвою С.А. складає 3 500,00 грн ( а.с. 8, 12 -14, 22).
Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 117,50грн судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, які розраховано в такий спосіб: 3 500,00 грн х 60,50 %.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22030000138507 від 27 липня 2019 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 027,66 грн гривеньта заборгованості за відсотками в розмірі 157,32 гривень, всього на загальну суму 19 184,98 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати в розмірі 3 728,25 гривень, які складаються із 1 610,75 гривень судового збору та 2 117,50гривень витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8 м. Київ, код ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 11 травня 2026 року.
Суддя Р.Г. Могила