Справа № 346/2034/26
Провадження № 3/346/574/26
11 травня 2026 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого ТОВ "МінБуд",
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
ОСОБА_1 допустив невиконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини.
Правопорушення вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_1 неналажним чином виконує батьківські обовязки, передбачені ст. 150 СК України відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , який 26.03.2026 р. в приміщенні Коломийського ліцею № 1 ім. В.Стефаника вчинив бійку із своїм однокласником ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В силу ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується: протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 від 27.03.2026 року; її письмовими поясненнями, в яких зазначила, що 26.03.2026 року приблизно о 12:30 год їй подзвонив однокласник сина ОСОБА_5 та повідомив, що її сина побили однокласники, ОСОБА_6 дуже погану та важко дихати. Вона приїхала до школи та побачила на обличчі сина почервоніння і він був заплаканий, а також повідомив, що хтось із хлопців наніс йому удар по геніталіях. Після перегляду відеозапису, наданого класним керівником щодо даної події, вважає, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_9 систематично вчиняють щодо її сина фізичне та психологічне насильство, що є булінгом, а їхні батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03 квітня 2026 року, в яких останній зазначив, що 27.03.2026 року в Коломийському ліцеї № 1, після першого уроку близько 09:15 год. учень 6-А класу, а саме ОСОБА_8 запечився руками мені за спину та повис на портфелі. Після того як я його скинув з себе він почав його штовхати до нього приєднався ще один учень ОСОБА_7 і також штовхав його. Між ними виникла бійка, де ОСОБА_7 почав штовхати ОСОБА_6 в плечі, а ОСОБА_8 почав бити, після чого хлопець, захищаючись почав бити у відповідь; скриншот із групи 6-А класу, де класним керівником повідомлено про бійку, яка трапилася у класі; довідкою з Коломийської дитячої лікарні від 26.03.2026 року, в якій вказано, що ОСОБА_3 , 2013 р.н. звернувся на приймальний покій о 20 год. 00 хв. 26.03.2026. Зі слів хлопця, його побили у школі. Скарги на момент огляду: біль у лівій кисті та запястку; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.04.2026 року в яких вказав, що являється батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , який розказав про конфлікт, який виник 26.03.2026 року в 6-А класі Коломийського ліцею № 1. Пояснив, що дана ситуація виникла внаслідок попередніх конфліктів, в яких ОСОБА_3 чіплявся до його сина та друга: ОСОБА_10 , внаслідок чого син став на захист друга.
Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737201 від 15 квітня 2026 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Проаналізувавши вказані документи, суд дійшов переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Cуд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у виді штрафу.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 26, 33, 184, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Сольський В. В.