79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.05.2026 Справа № 914/2154/21
За позовом: Комунального підприємства «Дрогобичводоканал», м. Дрогобич,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Хоркавціва Ярослава Петровича, м. Дрогобич,
про: стягнення 136 512,62 грн заборгованості.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Р.Волошин
Представники сторін:
Від позивач: Федис Л.І.
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичводоканал до Фізичної особи-підприємця Хоркавціва Ярослава Петровича про стягнення 136 512,62 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2021.
Ухвалою суду від 26.10.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Хоркавців Ярослава Петровича про призначення судової експертизи задоволено, призначено у справі №914/2154/21 судову експертизу, проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
08.05.2024 на адресу суду повернулась справа №914/2154/21 із долученим клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 08.05.2024 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 21.05.2024.
Ухвалою від 30.07.2024 зупинено провадження у справі № 914/2154/21 для продовження проведення судової експертизи; проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.
09.03.2026 на адресу суду повернулась справа №914/2154/21 із долученим актом про неможливість надання висновку експерта.
Ухвалою суду від 10.03.2026 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.03.2026.
Ухвалою суду від 24.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.04.2026. В подальшому розгляд справи було відкладено на 05.05.2026.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 05.05.2026 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю із підстав наведених у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснено оплату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з грудня 2018 року по червень 2021 року на загальну суму 120 413,80 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 4743,95 грн 3% річних; 11354,87 грн інфляційне збільшення, а разом 136 512,62 грн.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
- 2270 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 05.05.2026 не з'явився, відзиву на позов не подавав.
Обставини справи.
28 липня 2009 року між КП «Дрогобичводоканал» Дрогобичької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Хоркавців Ярославом Петровичем укладено договір №1762 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення.
25 травня 2018 року Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» рекомендованим листом №2455 направило Фізичній особі-підприємцю Хоркавціву Ярославу Петровичу два примірники нового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для ознайомлення та підписання.
Однак відповідач не з'явився на пошту для отримання листа і останній був повернутий позивачу по причині закінчення встановленого строку для зберігання.
Листом №3125 від 22 червня 2018 року позивач повідомив відповідача про розірвання з 27 липня 2018 року Договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення № 1762 від 28.07.2009.
Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вказує позивач, новий Договір не є підписаний Відповідачем, як того вимагає пункт 11.2. Договору однак набрав чинності на підставі ч. 2 статті 642 Цивільного кодексу України.
На виконання умов цього Договору за період з грудня 2018 року по 25 червня 2021 року включно позивачем були надані відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 120 413,80 грн згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та актів про водоспоживання та водовідведення за березень 2019 року.
Однак, оплата наданих послуг відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок у нього виникла заборгованість в розмірі 120 413,80 грн.
24.06.2021 року позивач направив лист відповідачу за № 3429 із рахунками на оплату за 2018 - 2021 роки і актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за 2018 - 2021 роки для проведення оплати протягом 3-х календарних днів, з дня їх отримання, але не пізніше 10 числа поточного місяця та поінформував про наявність заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 120 413,80 грн.
Однак відповіді не отримав.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.
Оцінка суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Як встановлено судом, як договір №1762 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 19.07.2018 як письмовий документ підписаний лише позивачем, а відповідачем підписаний не був, що визнається позивачем відповідно до змісту позовної заяви.
Водночас, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.207 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2 ст.207 ЦК України).
За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч.1 ст.641 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2 ст.642 ЦК України).
Судом приймається до уваги, що відповідач частково проводив оплату отриманих послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме згідно виписок банку на рахунок позивача надійшли кошти:
27.03.2019 в сумі 1742 грн;
20.05.2019 в сумі 600 грн;
12.11.2019 в сумі 500 грн;
04.06.2020 в сумі 4534 грн;
20.07.2020 в сумі 415 грн;
18.08.2020 в сумі 300 грн;
09.11.2020 в сумі 800 грн;
18.01.2021 в сумі 180 грн;
01.03.2021 в сумі 343 грн;
12.04.2021 в сумі 309 грн;
18.05.2021 в сумі 350 грн.
Враховуючи викладене, дії відповідача по частковій оплаті отриманих послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, свідчать про прийняття пропозиції позивача щодо укладення договору №1762 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 19.07.2018.
З урахуванням обставин, встановлених судом, спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з укладенням та виконанням договору надання послуг.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З врахуванням встановлених судом обставин, наведених учасниками справи доводів та поданих доказів суд дійшов висновків про доведеність факту укладення між сторонами Договору, належного виконання його умов позивачем, порушення відповідачем порядку оплати наданих послуг за Договором, встановлення факту наявності заборгованості, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми заборгованості суд встановив, що позовні вимоги про стягнення 120 413,80 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Докази оплати наданих послуг у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, вимога про стягнення 120 413,80 грн заборгованості грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення підлягає до задоволення у повному обсязі.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 4743,95 грн 3% річних; 11 354,87 грн інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 4743,95 грн 3% річних; 11 354,87 грн інфляційних втрат у межах визначеного позивачем періоду.
Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хоркавціва Ярослава Петровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» (адреса: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вулиця Федьковича, будинок 11; ідентифікаційний код: 03348910) 120 413,80 грн основного боргу, 4743,95 грн 3% річних, 11 354,87 грн інфляційного збільшення та 2270 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 11.05.2026.
Суддя Козак І.Б.