79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.05.2026 Справа № 914/720/26
За позовом: Державного підприємства «Інфотех», м. Київ,
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 ,
про: стягнення 119 833,25 грн.
Суддя І. Б. КОЗАК
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Державного підприємства «Інфотех» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 119 833,25 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за спожитий електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 119 833,25 грн, що складається з 118 276,22 грн основного боргу, 827,93 грн інфляційних втрат та 729,10 грн трьох відсотків річних.
Попередній розрахунок судових витрат:
- 2662,4 грн - сума сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача.
Відповідач визнав позовні вимоги у відзиві на позовну заяву (вх.№8880/26 від 30.03.2026), однак просить не стягувати з нього судових витрат.
Обставини справи.
20.10.2025 між Державним підприємством «Інфотех» як постачальником і Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України як споживачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 145/КЕС/515, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу.
Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу за кодом ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» за для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Очікуваний обсяг електричної енергії визначено в обсязі 366 100 кВт*год відповідно до Додатку 2 до Договору - «Комерційна пропозиція», в якому визначень обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що ціна договору становить 3 668 322,00 грн в тому числі ПДВ - 611 387,00 грн.
Відповідно до умов Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору):
1. Ціна (тариф) у грн на момент укладання Договору складає 10,02 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
2. Розрахунковий період складає один розрахунковий місяць.
3. Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: постачальник до 15 числа місяця, наступного за звітним, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та Акт постачання електричної енергії, і в цей же строк надає їх споживачу.
Оплата здійснюється за фактично спожиту електричну енергію за умови наявності бюджетного фінансування не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (п. 5.14 Договору).
Відповідно до п. 5.27 Договору, у разі незгоди підписати Акт, споживач зобов'язаний у цей же строк направити постачальнику письмову мотивовану відмову, з вказівкою конкретно визначених обставин та причин незгоди з Актом.
Відповідно до Додатку до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідач надав позивачу перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку:
1. 62Z6301065757949.
2. 62Z6568611709519.
3. 62Z2868387602110.
4. 62Z5676932083125.
5. 62Z4027579928242.
6. 62Z3895664168897.
Згідно умов зазначених в Комерційній пропозиції (Додаток 2 до Договору), постачальник по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та Акт постачання електричної енергії, і в цей же строк надає їх Споживачу.
На виконання умов Договору Постачальник виставив Споживачу:
1. Акт купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0044-11 за листопад 2025 року по обсягу 147 102,635 кВт*год на суму 1 740 333,02 грн - на суму залишку коштів за Договором.
2. Акт купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0044-11/1 за листопад 2025 року по обсягу 9 997,365 кВт*год на суму 118 276,22 грн - на суму перевищення вартості електричної енергії понад передбачений Договором обсяг фінансування.
Акт №25-Е-0044-11/1, був направлений Споживачу 14.12.2025 засобами поштового зв'язку та, згідно відомостей АТ «Укрпошта», був отриманий відповідачем 30.12.2025. Однак відповідач не повернув позивачу підписаний примірник Акту №25-Е-0044-11/1 на суму 118 276,22 грн. Будь яких заперечень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії відповідач не надав, заборгованість за вказаним актом в розмірі 118 276,22 грн не сплатив.
Листом № 151-07-1421 від 20.02.2026 ПАТ «Львівобленерго» (ОСР) повідомило повивача, що загальний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за листопад 2025 року становить 157 100 кВт*год. Даний обсяг відповідає обсягам вказаним в Актах купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0044-11, № 25-Е-0044-11/1.
На суму основної заборгованості позивачем було нараховано 827,93 грн інфляційних втрат та 729,10 грн 3% річних.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Як визначено у п. 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до встановлених обставин справи відповідач підписав заяву приєднання до договору про постачання електричної енергії 20.10.2025.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у листопаді 2025 року позивач, серед іншого, поставив, а відповідач спожив електричну енергію на загальну суму 118 276,22 грн, що підтверджується актом купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0044-11/1 та визнається відповідачем.
Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять
Як вже зазналось, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість за цим позовом перед ДП «Інфотех» в розмірі 118 276,22 грн, що виникла у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії від 20.10.2025.
Як передбачено положеннями частин 1, 4 статті 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам статті 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відтак суд дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 118 276,22 грн основного боргу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Здійснивши перерахунок, суд встановив правомірність до стягнення з 827,93 грн інфляційних втрат та 729,10 грн трьох відсотків річних за період з 21.12.2025 по 05.03.2026. Таким чином вимога про стягнення 827,93 грн інфляційних втрат та 729,10 грн трьох відсотків річних підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, 50 % судового збору покладається на відповідача в розмірі 1331,2 грн.
Для повернення з державного бюджету решти 50% судового збору позивачу слід звернутися до суду із відповідною заявою про повернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 129, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь Державного підприємства «Інфотех» (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 15 Б, ідентифікаційний код: 34239034) 118 276,22 грн основного боргу, 827,93 грн інфляційних, 729,10 грн три відсотки річних та 1331,2 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Суддя Козак І.Б.