вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р. Справа № 911/546/26
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи за позовом Відділу освіти Бучанської міської ради
до Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство «Пегас»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Бучанської міської ради,
про стягнення 240000,00 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
І. Зміст позовних вимог та узагальнені аргументи сторін
Стислий виклад позиції позивача
Відділ освіти Бучанської міської ради (далі - позивач, Відділ освіти) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 26.02.2026 до Приватного підприємства Приватне виробничо-комерційне підприємство «Пегас» (далі - відповідач, ПВКП «Пегас») про стягнення збитків у розмірі 240000,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 25.11.2025 за вхідним № 18-3586 на адресу Відділу освіти надійшов офіційний лист від Рахункової палати України щодо результатів проведеного аудиту ефективності використання коштів у межах реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
До зазначеного листа долучено рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 та Звіт про результати аудиту, якими встановлено порушення вимог бюджетного законодавства при використанні коштів субвенції, що призвели до здійснення незаконних видатків та завдання збитків місцевому бюджету.
Зокрема, за твердженнями позивача, у Звіті встановлено, що Відділ освіти здійснив незаконні видатки на користь ПВКП «Пегас» у вигляді зайвої оплати послуг з технічного нагляду згідно з договором від 06.01.2021 № 06 на загальну суму 240000,00 грн (з ПДВ) у зв'язку із неналежним виконанням виконавцем (відповідачем) своїх обов'язків щодо контролю за якістю та обсягами будівельних робіт під час реалізації об'єкта «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 у м. Буча». Рішенням Рахункової палати позивачу рекомендовано забезпечити відшкодування встановлених збитків та повернення коштів до бюджету територіальної громади у визначений строк.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що зобов'язання за договором про здійснення технічного нагляду виконано належним чином, а надані послуги прийняті позивачем без зауважень та оплачені у повному обсязі.
На думку відповідача, Звіт Рахункової палати України сам по собі не є належним та достатнім доказом порушення умов договору і не підтверджує наявності збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і заявленими вимогами. Відповідач вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення зобов'язань, наявності збитків та їх розміру.
Відповідач також вказав, що у процесі реалізації будівництва було здійснено коригування проєктно-кошторисної документації з урахуванням зауважень Рахункової палати, що підтверджується листом позивача та експертним звітом. Такі коригування обумовлені уточненням обсягів робіт і технічних рішень у процесі будівництва та не свідчать про неналежне виконання обов'язків з технічного нагляду.
Крім того, відповідач зазначив, що за результатами експертизи кошторисна вартість об'єкта зменшена, що пропорційно впливає на вартість послуг технічного нагляду.
З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІ. Рух справи.
Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі
Господарський суд Київської області ухвалою від 04.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі Бучанську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Через підсистему «Електронний суд» 19.03.2026 від ПВКП «Пегас» надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.03.2026).
Через підсистему «Електронний суд» 29.04.2026 від Відділу освіти надійшли заперечення, які за своїм змістом є відповіддю на відзив.
Через підсистему «Електронний суд» 04.05.2026 від ПВКП «Пегас» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Через підсистему «Електронний суд» 06.05.2026 від Відділу освіти надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив, що заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
За приписами статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Справа № 911/546/26 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною другою статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 252 ГПК України).
Провадження у цій справі відкрито ухвалою від 04.03.2026, а отже, на підставі приписів частини другої статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті розпочався з 04.04.2026.
Відділ освіти подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог 06.05.2026 (дата формування документа в системі «Електронний суд»), тобто після спливу строку, визначеного частиною другою статті 252 ГПК України.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, після закінчення встановленого законом строку на її подання, на стадії розгляду справи по суті, суд, керуючись приписами статті 118 ГПК України, дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.
Частиною восьмою статті 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ІІІ. Факти та обставини встановлені судом
31.10.2019 Міністерство фінансів України (далі - Мінфін), Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), Бучанська міська рада Київської області (далі - власник об'єкту) та Відділ освіти Бучанської міської ради Київської області (далі - Кінцевий бенефіціар) уклали Угоду про передачу коштів позики № 13010-05/170 (далі - Угода), відповідно до пункту 2.1 якої Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном надає Кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 132032550,83 грн без ПДВ (далі - Частина коштів Позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї Угоди, Фінансової угоди, Угоди про впровадження та Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі - Порядок та умови надання субвенції).
За умовами пункту 2.2 Угоди, Кінцевий бенефіціар зобов'язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєкту: «Загальносвітня школа І-ІІІ ступеня № 1 по вул. Антонія Михайловського, 74 (вул. Малиновського, 74) в м. Буча - реконструкція з добудововю» із затвердженим до нього проєктом будівництва «Реконструкція з добудовою загальносвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Антонія Михайловського, 74 (вул. Малиновського, 74) в м. Буча Київської області», у сумі до 132032550,83 грн (без ПДВ) (далі - субпроєкт).
Згідно з пунктом 4.2 Угоди Мінфін, відповідно до Фінансової угоди, відкриває та веде рахунок, необхідний для фінансування реалізації субпроєкту (далі - проєктний рахунок) у Акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк»).
Надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєкту (пункт 4.4 Угоди).
За умовами пункту 4.5 Угоди, платіжні документи для зняття частини коштів позики з проєктного рахунку (далі - платіжні документи) повинні містити підписи уповноважених осіб кінцевого бенефіціара, Мінфіну та Мінрегіону.
Відповідно до пункту 17.1 Угоди остання набирає чинності після її підписання уповноваженими представниками сторін.
06.01.2021 Відділ освіти (замовник) і ПВКП «Пегас» (виконавець) уклали договір № 06 про надання послуг технічного нагляду (далі - договір № 06), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов'язується здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єкта (-ів) «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча Київської області. Коригування» далі по тексту - «Об'єкт», який реалізується за договором підряду, укладеним між замовником та підрядником ТОВ «АЛЬТІС КОНСТРАКШН» (договір підряду № 1070 від 29.12.2020). Інженер ТН - Григоренко Костянтин Іванович, кваліфікаційний сертифікат серії АТ № 001910 від 04.07.2013, термін дії - безстроково.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору № 06 вартість послуг, що доручаються виконавцю, визначається цим договором згідно із ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». Склад та обсяг послуг, що надаються виконавцем за цим договором, можуть бути переглянуті сторонами в процесі виконання будівельних робіт.
Пунктом 2.1 договору № 06 обумовлено, що здійснення виконавцем технічного нагляду згідно з цим договором передбачає виконання інженером технічного нагляду, який має кваліфікаційний сертифікат, що дає право здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єктів, таких функцій, зокрема:
2.1.1. проведення перевірок: відповідності виконаних будівельних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов; відповідності обсягів та якості виконаних будівельних робіт, накладних на будівельні матеріали і обладнання, що надаються підрядником до оплати, проектній документації; ведення обліку обсягів прийнятих і оплачених будівельних робіт, а також робіт, виконаних з недоліками, та витрат, пов'язаних з усуненням підрядником дефектів та переробок;
2.1.3. проведення разом з підрядником огляду результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих і конструктивних елементів, забезпечення виконання вимог по забороні наступних робіт до оформлення акту огляду прихованих робіт;
2.1.6 участі у проведенні: перевірки робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; контрольних обмірів, що проводяться, представлення для цього необхідних документів, а також самостійне проведення контрольних обмірів виконаних робіт;
2.1.7. участі спільно з замовником, підрядником та проектною організацією у: виробленні (перегляді) технічних рішень, організації встановленим порядком коригування та, за необхідності, перезатвердження проектної документації, не допускаючи при цьому необґрунтованого підвищення вартості будівельних робіт; розгляді пропозицій підрядників та/або замовника по підвищенню якості, зниженню вартості і скороченню термінів виконуваних робіт.
Пунктом 2.4 договору № 06 визначено, що діяльність виконавця відповідно до цього договору спрямована, в тому числі, на підтримку виконання Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як відповідальною особою (головним розпорядником коштів) своїх функцій в рамках проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» що реалізується на підставі Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом України від 22.04.2015 № 346-VІІІ (далі тут - Фінансова Угода).
Пунктом 3.3 договору № 06 передбачено, що питання, пов'язані зі зміною проектних рішень у процесі будівництва об'єкту, вирішуються замовником за участю виконавця.
Відповідно до пункту 4.1 договору № 06 виконавець зобов'язаний, зокрема: якісно, та у встановлені сторонами строки виконувати зобов'язання, визначені цим договором; після фактичного надання послуг (їх частини) підготувати та направити замовнику акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором.
Водночас замовник, відповідно до умов пункту 4.3 договору № 06, зобов'язаний прийняти належним чином надані послуги та підписати акти приймання-передачі наданих послуг та всі надані виконавцем документи про виконане ним у відповідності з договором.
Замовник має право, зокрема: на власний розсуд, з дотриманням вимог чинного законодавства, організувати процес будівництва об'єкту; контролювати хід надання послуг виконавцем за цим договором (пункт 4.4 договору № 06).
Згідно з пунктом 5.1 договору № 06 джерелом фінансування вартості послуг без ПДВ за цим договором є кошти позики Європейського Інвестиційного Банку з рахунку АТ «Укрексімбанк» за рахунок субвенції спеціального фонду Державного бюджету (кредиту) і суму ПДВ - за рахунок загального фонду Державного бюджету (субвенції) з рахунків замовника в Держказначействі.
Пунктом 5.2 договору № 06 визначено, що загальна вартість наданих послуг за цим договором за згодою сторін складає 1,4758% від підсумку графи 7, глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта та становить: без ПДВ - 1499970,00 грн; ПДВ - 299994,00 грн; разом з ПДВ 20% - 1799964,00 грн.
Поточні розрахунки з оплати наданих послуг виконуються згідно ДСТУ БД.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та листа Держбуду України від 04.10.2000 № 7/7-1010 протягом двадцяти банківських днів після підписання підрядником актів виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки за формою КБ-3 та з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний період (пункт 5.4 договору № 06).
Пунктом 5.5 договору № 06 обумовлено, що зазначені суми вартості послуг будуть уточнюватись в залежності від суми фактично виконаних робіт підрядником та підписаних актів виконаних робіт.
Водночас, за умовами пункту 5.7 договору № 06, зміни та доповнення щодо зміни вартості послуг, а також порядку оплати послуг, оформлюються додатковою угодою.
У розділі 6 договору № 06 сторони погодили порядок приймання і передачі послуг, зокрема:
- приймання і передача послуг з технічного нагляду за цим договором оформлюються актом приймання-передачі наданих послуг (надалі - акт) (пункт 6.1);
- виконавець складає та направляє замовнику належним чином підписаний та завірений печаткою акт у чотирьох примірниках протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Акти вважаються дійсними і такими, що можуть прийматися замовником до оплати, за наявності завірених печатками підписів сертифікованого інженера технічного нагляду та посадової особи виконавця (пункт 6.2);
- замовник в триденний термін з моменту отримання від виконавця акту зобов'язаний розглянути його і, в разі відсутності зауважень (заперечень), підписати, завірити печаткою та повернути один примірник виконавцю. У разі ненадання послуг виконавцем або надання їх неналежним чином замовник у строк, визначений цим пунктом, має скласти і надіслати на адресу виконавця письмову мотивовану відмову у прийнятті послуг (пункт 6.4);
- акт, підписаний у вищевказаний спосіб, є підставою для розрахунків між сторонами за фактично надані за договором послуги. Підтвердженням надання послуг з технічного нагляду вважається підписання замовником відповідних первинних облікових документів у формі № КБ-2в (Акт приймання викопаних підрядних робіт) та № КБ-3 (Довідка про вартість виконаних підрядних робіт) із підписами технічного нагляду (пункт 6.5).
Відповідно до пункту 7.2 договору № 06 (у редакції додаткової угоди № 5 від 05.01.2024) останній укладається на строк, визначений договором підряду, укладеним між замовником та підрядником, та діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з пунктом 11.2 договору № 06 додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Замовник і виконавець підписали додаток 1 до договору № 06 «Технічне завдання (ТЗ)» та додаток 2 до договору № 06 «Щомісячний звіт про виконання Договору».
За умовами пункту 11.8 договору № 06, для виконання зобов'язань виконавця перед ЄІБ щодо цільового використання кредитів, а також для підтвердження того, що його діяльність не містить заборонених практик, підрядник, а також кожен сертифікований інженер технічного нагляду, який буде здійснювати технічний нагляд за об'єктами, зобов'язані підписати та доповнити цей договір «Пактом про згоду» (українською та англійською мовами), стандартна форма якого наведена у Додатку 3 до Посібника із закупівель ЄІБ та додається до цього контракту.
На виконання пункту 11.8 договору № 06 директор ПВКП «Пегас» та інженер технічного нагляду К.І. Григоренко підписали Пакт про згоду українською та англійською мовами, який є додатком 3 до цього договору.
28.12.2021 Відділ освіти та ПВКП «Пегас» уклали додаткову угоду № 3 до договору № 06, відповідно до пункту 1 якої, у зв'язку із збільшенням фінансування на 2021 рік, сторони домовились внести зміни до плану фінансування вартості надання послуг до договору та викласти його в новій редакції з урахуванням внесених змін: на 2021 рік - 950983,76 грн (фінансування вартості послуг без ПДВ (кошти позики Європейського Інвестиційного Банку з рахунку АТ «Укрексімбанк» за рахунок субвенції спеціального фонду Державного бюджету - 792486,48 грн, співфінансування (кошти місцевого бюджету) - 158497,28 грн); на 2022 рік - 848980,24 грн.
Відповідно до пункту 5 додаткової угоди № 3 від 28.12.2021 до договору № 06 остання набирає чинності з моменту їх підписання сторонами і діє до 31.03.2022.
В рамках виконання договору № 06 виконавець надав, а замовник прийняв послуги із здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта (-ів) «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча Київської області» на загальну суму в розмірі 950983,76 грн з ПДВ про що сторони підписали та скріпили печатками акти надання послуг, а саме: № 1 від 22.09.2021 на суму 475969,02 грн з ПДВ; № 4 від 07.12.2021 на суму 214985,23 грн з ПДВ; № 5 від 07.12.2021 на суму 260029,51 грн з ПДВ. В актах зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Мінфін із рахунку, відкритого в АТ «Укрексімбанк», перерахував на рахунок ПВКП «Пегас» 613332,12 грн відповідно до платіжних доручень: № 1 від 06.12.2021 на суму 396640,86 грн із призначенням платежу «Опл. над. посл. за дог.06 від 06.01.2021, зг.акту №1 від 22.09.2021 до Угоди 13010-05/170 від 31.10.2019 Без ПДВ(FI №84.160 SN2014-0532);КПКВ2761600,КЕКВ3220»; № 2 від 07.12.2021 на суму 216691,26 грн із призначенням платежу «Опл.посл.тех.наг. за дог.06 від 06.01.2021, зг.акт.№5 від 07.12.2021 до Угоди 13010-05/170 від 31.10.2019 Без ПДВ(FI №84.160 SN2014-0532);КПКВ2761600,КЕКВ3220».
Зазначені платіжні доручення містять підписи представників Мінфіну, Мінрегіону та Відділу освіти, які скріплені їх печатками.
Відділ освіти перерахував на рахунок ПВКП «Пегас» 158497,28 грн із призначенням платежу «Оплата ПДВ, співфінансування за рахунок МБ, зг. дог. № 06 від 06.01.2021р.; відповідно до вимоги ПКМУ № 1068 від 25.11.2015р.» відповідно до платіжних доручень: № 127 від 28.12.2021 на суму 79328,16 грн; № 128 від 28.12.2021 на суму 43338,25 грн; № 129 від 28.12.2021 на суму 35830,87 грн.
Рахункова палата рішенням від 11.11.2025 № 27-3 «Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад»» затвердила Звіт про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад» (далі - Звіт).
Рішенням від 11.11.2025 № 27-3 Рахункова палата рекомендовала Відділу освіти Бучанської міської ради відшкодувати незаконні видатки, зокрема, на оплату завищеної вартості послуг з технічного нагляду на суму 0,24 млн грн шляхом повернення коштів до бюджету територіальної громади або в інший спосіб реалізації права на відшкодування незаконних видатків (до 01.03.2026).
У Звіті встановлено, що Відділом освіти здійснено незаконні видатки, що призвели до завдання збитків місцевому бюджету, зокрема на користь ПВКП «ПЕГАС» зайво оплачено вартість робіт з технічного нагляду на загальну суму 0,24 млн грн (з ПДВ) у зв'язку з незабезпеченням контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва ЗОШ № 1 у м. Буча.
25.12.2025 Відділ освіти надіслав на адресу ПВКП «Пегас» претензію від 25.12.2025 № 01-20/834 щодо повернення надмірно отриманих коштів, у якій, на виконання рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 та з метою досудового врегулювання спору, вимагав повернути незаконно отримані кошти у сумі 0,24 млн грн, сплачені за договором від 06.01.2021 № 06, протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї претензії.
Із долучених до відзиву доказів суд установив, що в рамках виконання договору № 1070 від 29.12.2020 замовник (Відділ освіти) і підрядник (ТОВ «Альтіс-Констракшн») склали акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в: № 1 за липень 2021 від 06.07.2021; № 2 за липень 2021 року від 06.07.2021; № 3 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 4 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 5 за серпень 2021 року від 02.08.2021; № 2 за вересень 2021 року 01.09.2021; № 7 за вересень 2021 року від 01.12.2021; № 8 за вересень 2021 року від 01.12.2021; № 9 за грудень 2021 року від 06.12.2021; № 10 за грудень 2021 року від 06.12.2021.
Зазначені акти підписані представниками Відділу освіти і ТОВ «Альтіс-Констракшн» без будь-яких зауважень та скріплені печатками сторін, а також містять відмітку за підписом інженера технічного нагляду Григоренка К.І. - «Якість та обсяги робіт підтверджую».
Також Відділ освіти і ТОВ «Альтіс-Констракшн» підписали відповідні Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3): за липень 2021 від 06.07.2021; за серпень 2021 року від 02.08.2021; за вересень 2021 року від 01.09.2021; за вересень 2021 року від 01.12.2021; за грудень 2021 року від 06.12.2021.
Листом від 13.03.2026 № 01-20/137 Відділ освіти надав ПВКП «Пегас» актуальний експертний звіт відкоригованої проєктно-кошторисної документації. У додаток до листа долучено експертний звіт № 1690/е/25 від 15.12.2025, наданий Київською обласною філією ДП «НДІпроектреконструкція», щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча, Київської області. Коригування».
В експертному звіті № 1690/е/25 від 15.12.2025 встановлено, зокрема, що в результаті експертизи кошторисна вартість об'єкта зменшилась на 7 796,112 тис. грн. Зазначено, що коригування проєкту було зумовлене уточненням обсягів робіт та технічних рішень, зокрема щодо демонтажу частини будівлі, обсягів перевезення ґрунту тощо.
У листі від 16.03.2026 № 01-18/139, адресованому голові Рахункової палати, Відділ освіти зазначив, що оскільки на момент проведення аудиту об'єкт не був введений в експлуатацію та потребував коригування проєктно-кошторисної документації у зв'язку з внесенням змін до проєктних рішень у процесі виконання будівельних робіт, із зміною вартості будівельних ресурсів та необхідністю актуалізації кошторисної частини проєкту, в грудні 2025 року було зроблено коригування проєктно-кошторисної документації та в подальшому листом від № 01-20/137 від 13.03.2026 актуальну проєктно-кошторисну документацію з експертним звітом було направлено ПВКП «Пегас».
У цьому ж листі Відділ освіти повідомив про направлення актуальної проєктно-кошторисної документації від 15.12.2025 з експертним звітом № 1690/e/25 та зазначив, що у відкоригованій проектно-кошторисній документації були враховані зауваження відповідно до Плану заходів реагування на рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3 «Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад».
ІV. Норми права, які застосував суд; оцінка та висновки суду
Відповдіно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Суд установив, що укладений між сторонами договір про надання послуг з технічного нагляду № 06 від 06.01.2021 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення якого врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із положеннями статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21).
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) збитки, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, 4) вина боржника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Такі висновки щодо застосування норм права, викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №916/530/23.
Предметом позову в цій справі, як визначено позивачем, є стягнення збитків, виявлених під час аудиту Рахунковою палатою, за наслідками проведення якого складено Звіт від 11.11.2025 про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Надзвичайна кредитна програма: шлях до відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад», затверджений рішенням Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3
Метою аудиту було оцінити ефективність використання коштів Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що реалізується за підтримки Європейського інвестиційного банку, у частині відновлення соціальної та критичної інфраструктури територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» цей орган від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.
Повноваження Рахункової палати визначені статтею 7 Закону України «Про Рахункову палату», відповідно до якої Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо: проведення витрат державного бюджету; надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету; використання коштів, отриманих до державного та/або місцевих бюджетів від іноземних держав, Європейського Союзу, іноземних фінансових установ, міжнародних організацій, донорських установ у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги; здійснення публічних закупівель; виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб'єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету; стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету; інших операцій, пов'язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням тощо.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є висновки та рекомендації (пропозиції).
Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке разом з відповідним звітом у п'ятнадцятиденний строк надсилає об'єкту контролю, Верховній Раді України та за необхідності іншим органам влади. Рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об'єктом контролю.
Посилаючись на рішення Рахункової палати від 11.11.2025 № 27-3, яким затверджено Звіт про результати аудиту, позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував обов'язки щодо технічного нагляду за виконанням будівельних робіт, не забезпечив належного контролю за обсягами та якістю виконаних робіт, що безпосередньо призвело до здійснення Відділом освіти зайвих бюджетних видатків. Враховуючи результати Звіту Рахункової палати, позивач вважає, що наявні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків у сумі 240000,00 грн.
Під час оцінки спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Отже, при розгляді даної справи, встановлення елементів складу цивільного (господарського) правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення позивачем протиправності поведінки заподіювача, факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками; 2) доведення відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків). Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Аналізуючи наведені вище норми Закону України «Про Рахункову палату» у взаємозв'язку із заявленими позовними вимогами про відшкодування збитків, суд зазначає, що звіт Рахункової палати за своєю правовою природою є актом державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), який має інформаційно-аналітичний та рекомендаційний характер.
Він фіксує результати проведеного аудиту чи контрольного заходу, містить встановлені факти, висновки та рекомендації і є підставою для прийняття рішення Рахунковою палатою.
Водночас рішення Рахункової палати є актом реагування органу державного зовнішнього фінансового контролю, який ухвалюється колегіальним органом за результатами розгляду звіту про аудит чи інший контрольний захід.
Особливістю такого рішення є те, що воно не передбачає застосування примусових санкцій, натомість містить рекомендації (пропозиції), вимоги щодо усунення порушень, а також обов'язок повідомити про результати розгляду рішення, врахувати рекомендації тощо.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт, у даному випадку, фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Також, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні правові висновки наведені також у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19.
Так, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами склалися договірні правовідносини з надання послуг технічного нагляду, які були реалізовані шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг без будь-яких зауважень щодо їх обсягу, якості чи строків виконання.
Суд установив, що акти надання послуг № 1 від 22.09.2021, № 4 від 07.12.2021 та № 5 від 07.12.2021 підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплені печатками сторін і містять підтвердження відсутності у замовника претензій щодо обсягу, якості та строків виконання послуг.
Крім того у матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, які, відповідно до їх змісту, складені в рамках виконання договору підряду № 1070 від 29.12.2020, укладеного між Відділом освіти (замовник) та ТОВ «Альтіс-Констракшн» (підрядник).
Вказані акти форми № КБ-2в підписані представниками Відділу освіти і ТОВ «Альтіс-Констракшн» без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягів, вартості та якості виконаних робіт, скріплені печатками сторін та містять відмітку інженера технічного нагляду Григоренка К.І. «Якість та обсяги робіт підтверджую».
Суд враховує, що відповідно до пункту 1.1 договору № 06 від 06.01.2021 предметом договору є здійснення відповідачем технічного нагляду за будівництвом об'єкта, який реалізовується саме в межах виконання договору підряду № 1070 від 29.12.2020, укладеного між позивачем та ТОВ «Альтіс-Констракшн».
Отже підписання актів форми № КБ-2в та довідок форми № КБ-3 із підтвердженням інженером технічного нагляду якості та обсягів виконаних робіт є безпосереднім результатом виконання відповідачем своїх договірних обов'язків за договором № 06.
Відповідно до пунктів 6.4, 6.5 договору № 06 саме підписання замовником актів приймання-передачі послуг та первинних документів за формами КБ-2в і КБ-3 підтверджує факт належного надання послуг технічного нагляду.
При цьому доказів направлення відповідачу у встановленому договором порядку письмових мотивованих зауважень чи відмови від прийняття послуг позивач суду не надав.
Навпаки, наявні у справі докази свідчать про прийняття позивачем результатів наданих послуг та здійснення їх повної оплати, у тому числі за участю Мінфіну та Мінрегіону, уповноважені представники яких погодили відповідні платіжні документи як це передбачено пунктами 4.4 і 4.5 Угоди про передачу коштів позики № 13010-05/170 від 31.10.2019.
Посилання позивача виключно на Звіт Рахункової палати як на підставу для стягнення збитків суд оцінює критично з огляду на таке.
Як зазначено судом вище, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, акт ревізії чи аудиторський звіт є лише носієм доказової інформації та не має преюдиційного характеру для господарського суду. Такий документ сам по собі не підтверджує факту порушення договірних зобов'язань конкретною особою, не змінює умов договору та не звільняє сторону спору від обов'язку доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення належними та допустимими доказами.
Із наданих відповідачем доказів, зокрема з експертного звіту № 1690/е/25 від 15.12.2025, убачається, що у грудні 2025 року було здійснено коригування проєктно-кошторисної документації, яке пройшло експертизу та було зумовлене уточненням проєктних рішень у процесі реалізації будівництва, зокрема щодо демонтажу частини будівлі, обсягів перевезення ґрунту, актуалізації вартості будівельних ресурсів тощо.
Такі обставини свідчать про зміну та уточнення проєктних рішень у процесі будівництва, що прямо передбачено пунктами 2.1.7 та 3.3 договору № 06, а не про неналежне виконання відповідачем функцій технічного нагляду.
Матеріали справи не містять доказів того, що такі коригування були наслідком недбалих чи неправомірних дій інженера технічного нагляду, умисного завищення обсягів робіт або погодження ним робіт, які фактично не виконувалися.
До того ж, листом від 16.03.2026 № 01-18/139 сам позивач підтвердив, що на момент проведення аудиту об'єкт не був введений в експлуатацію та потребував коригування проєктно-кошторисної документації у зв'язку зі змінами проєктних рішень у процесі будівництва.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 5.5 договору № 06 сторони прямо погодили, що суми вартості послуг технічного нагляду підлягають уточненню залежно від суми фактично виконаних робіт підрядником та підписаних актів виконаних робіт.
Отже умовами договору сторони передбачили можливість зміни вартості послуг технічного нагляду у разі зміни фактичних обсягів та вартості будівельних робіт під час реалізації проєкту, що узгоджується зі специфікою будівництва та характером послуг технічного нагляду.
Водночас пунктом 5.7 договору № 06 встановлено, що зміни та доповнення щодо зміни вартості послуг, а також порядку оплати послуг оформлюються додатковою угодою сторін.
Таким чином, навіть у разі зміни кошторисної вартості об'єкта або уточнення обсягів будівельних робіт належним способом врегулювання питання щодо коригування вартості послуг технічного нагляду є внесення відповідних змін до договору шляхом укладення додаткової угоди, а не стягнення збитків.
Суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував, які саме умови договору № 06 були порушені відповідачем, у чому конкретно полягало неналежне здійснення технічного нагляду, які саме роботи були прийняті безпідставно чи з порушенням вимог проектної документації, а також які конкретні дії або бездіяльність інженера технічного нагляду спричинили завдання збитків.
Варто також зауважити, що в позові не наведено обґрунтованого розрахунку збитків у сумі 240000,00 грн та способу їх визначення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами ані факту порушення відповідачем умов договору № 06, ані наявності збитків у заявленому розмірі, ані причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заявленими до стягнення коштами.
Недоведеність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість покладення на особу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділу освіти Бучанської міської ради про стягнення з ПВКП «Пегас» 240000,00 грн збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на висновок суду про відмову в позові, судовий збір покладається на позивача у повному обсязі.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін