вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"08" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1240/26
Суддя господарського суду Київської області Рябцева О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлендпарк» (03142, місто Київ, проспект Академіка Палладіна, будинок 44-Б, код 38205784) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» (08352, Київська обл., Бориспільський р-н, село Вороньків, вулиця Центральна, будинок 1к, код 41822457) 113710,95 грн. заборгованості за договором оренди землі від 17.12.2020 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Санлендпарк» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» 113710,95 грн. заборгованості за договором оренди землі від 17.12.2020 р.
За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
Згідно з п. 2 ч. 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
В заяві про видачу судового наказу місцезнаходження заявника вказано як: 03142, місто Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44-В. Однак як вбачається з відомостей, що містяться у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Санлендпарк» є: 03142, місто Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 44-Б.
Отже заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу зазначено неправильну адресу заявника.
Таким чином, заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя також відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Судом встановлено, що заявник не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 34486525 від 08.05.2026 р. про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
З огляду на наведене, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. п. 1, 2-1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).
Керуючись ст. 148, п. п. 1, 2-1 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Санлендпарк» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» 113710,95 грн. заборгованості за договором оренди землі від 17.12.2020 р.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева