ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/4391/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Сташківа Р.Б., розглянувши
заяву Київської міської прокуратури
про забезпечення позову подану в межах справи №910/4391/26
за позовом Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2) Комунального некомерційного підприємства "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "То Тон Груп"
про визнання недійсним договору
Без повідомлення (виклику) учасників процесу.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Київської міської прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1), Комунального некомерційного підприємства "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "То Тон Груп" (далі - відповідач-3) про визнання недійсним Інвестиційного договору від 27.06.2025 №050-13/і/236 "Про реконструкцію будівель/споруд Комунального некомерційного підприємства "СвятоМихайлівська клінічна лікарня м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі", укладеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним некомерційним підприємством "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "То Тон Груп".
Прокуратура зазначає, що оспорюваний договір суперечить ст.ст. 142,143 Конституції України, ст.ст. 78, 83, 90, 116, 120, 122, 127, 128, 131, 134-139 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 316, 317, 319, 373, 375, 377, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 16, 26, 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 9 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 9, 18 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст. ст. 1, 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність", є удаваним договором купівлі-продажу землі та укладений всупереч інтересам територіальної громади.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4391/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.05.2026.
11.05.2026 від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «То Тон Груп» (код ЄДРПОУ 45791263, вул. Нововокзальна, 69, м. Київ, 03038) та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці загальною площею 9,4717 га на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:82:026:0024) до набрання законної сили рішенням у даній справі;
- заборони Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 40224921, вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001), Державній інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133) реєструвати повідомлення та/або декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єктів до експлуатації на земельній ділянці площею 9,4717 га по вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:82:026:0024, які пов'язані з виконанням Інвестиційного договору від 27.06.2025 № 050-13/і/236 «Про реконструкцію будівель/споруд Комунального некомерційного підприємства «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі», до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність звернення прокуратури до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним некомерційним підприємством "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "То Тон Груп" 27.06.2025 укладено інвестиційний договір № 050-13/і/236 «Про реконструкцію будівель/споруд Комунального некомерційного підприємства «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі», за умовами якого об'єктом інвестування є реконструкція будівель/споруд Лікарні з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі та складається із: об'єкта реконструкції нежитлової будівлі літ. «Н-1» загальною площею 18,1 м2, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплена на праві оперативного управління за Замовником, після реконструкції якої передбачається збільшення її площі орієнтовно до 20 м2, об'єкта будівництва - гараж (паркінг) та інші приміщення, передбачені у п. 2.4 розділу 2 Інвестиційного договору загальною площею 13020 м2, які будуть створені в результаті нового будівництва.
При цьому, як стверджує прокуратура, товариство у позаконкурентний спосіб набуває право на забудову земельної ділянки та стає одноосібним власником збудованого майна площею 13020 м2, що не кореспондується з інвестиційною діяльністю, оскільки збудований у подальшому об'єкт буде виключною власністю комерційного товариства без будь-якого прибутку (доходу) чи соціального ефекту для Лікарні чи територіальної громади.
Крім того, земельна ділянка площею 9,4717 га по вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:82:026:0024) в силу вимог закону відноситься до земель історико-культурного призначення, є особливо цінною землею та обмеженою в обороті.
Така ділянка може бути надана в користування іншій особі для цілей забудови виключно після того, як у встановленому законом порядку на цю землю буде припинено право користування Лікарні. Ця процедура обов'язково має погоджуватися Верховною Радою України.
Прокуратура зазначає, що всупереч наведеному, а також поза волею власника землі - територіальної громади столиці, сторони спірного Інвестиційного договору фактично розпорядилися указаною земельною ділянкою в обхід встановленої законодавством процедури, чим безумовно порушили інтереси та права громади столиці на користування цінною землею та збереження об'єктів культурної спадщини, розташованих на цій ділянці. Більше того, земельна ділянка має виняткове суспільне, медичне та правове значення для територіальної громади міста Києва, оскільки Лікарня є одним із найбільш потужних багатопрофільних закладів охорони здоров'я міста Києва, який забезпечує надання медичної допомоги великій кількості населення, а її функціонування є невід'ємною складовою системи охорони здоров'я міста та реалізації конституційного права громадян на медичну допомогу.
Прокуратура зауважує, що за умовами Інвестиційного договору земельну ділянку надано для забудови в очевидно невигідних для держави умовах в неконкурентний спосіб.
Неправомірна побудова приватного об'єкту нерухомості на комунальній земельній ділянці історико-культурного призначення, яка перебуває у постійному користуванні Лікарні, та реєстрація за товариством права власності на це майно, безумовно порушує державні інтереси, оскільки наносить непоправимі наслідки для столиці та позбавляє власника - територіальну громаду столиці вільно володіти, користуватися та розпоряджатись своєю власністю.
Прокуратура вважає, що забудова спірної земельної ділянки історико-культурного призначення, яка потрапляє в: зону регулювання забудови першої категорії; зону регулювання забудови пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра», територію та в охоронну зону пам'ятки архітектури та історії місцевого значення «Комплекс Олександрівської міської лікарні, в якій працювали відомі лікарі та вчені», Центральний історичний ареал міста Києва, під час розгляду справи в суді, суперечить вимогам чинного законодавства України та зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора, а також унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
У даному випадку заходи забезпечення позову спрямовані на збереження земель історико-культурного призначення, охорону пам'ятки архітектури та історії місцевого значення «Комплекс Олександрівської міської лікарні, в якій працювали відомі лікарі та вчені» та території найстарішого і одного із найбільш потужних багатопрофільних закладів охорони здоров'я міста Києва - Свято-Михайлівської клінічної лікарні м. Києва.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Предметом заявленого позову є вимоги про скасування спірного договору, за умовами якого було передано земельну ділянку історико-охоронного значення для будівництва гаража (паркінгу). Тобто спір немайнового характеру.
Отже, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та унеможливлення в майбутньому нових судових процесів, якщо буде здійснено будівництво за оспорюваним договором.
Суд вважає, що заборона вчинення будь-яких дій пов'язаних з будівництвом та заборона реєстрації документації щодо будівництва на земельній ділянці за спірним договором, по суті спрямоване на обмеження у вчиненні дії щодо забудови земельної ділянки за спірним договором.
У випадку забудови земельної ділянки та визнання недійсним спірного договору, прокуратурі чи позивачу доведеться звертатися за захистом своїх прав з позовом про повернення земельної ділянки у першочерговий стан шляхом знесення забудови.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, оскільки, суд дійшов до висновку, що обрані прокуратурою засоби забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
За таких обставин, суд задовольняє заяву прокуратури про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Київська міська прокуратура про забезпечення позову задовольнити.
З метою забезпечення позову у справі №910/4391/25 до набрання рішенням законної сили у справі:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «То Тон Груп» (код ЄДРПОУ 45791263, вул. Нововокзальна, 69, м. Київ, 03038) та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці загальною площею 9,4717 га на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:82:026:0024) до набрання законної сили рішенням у даній справі;
- заборони Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 40224921, вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001), Державній інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133) реєструвати повідомлення та/або декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єктів до експлуатації на земельній ділянці площею 9,4717 га по вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:82:026:0024, які пов'язані з виконанням Інвестиційного договору від 27.06.2025 № 050-13/і/236 «Про реконструкцію будівель/споруд Комунального некомерційного підприємства «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі», до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Стягувач: Київська міська прокуратура (ЄДРПОУ 02910019, вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150).
Боржники: Товариство з обмеженою відповідальністю «То Тон Груп» (код ЄДРПОУ 45791263, вул. Нововокзальна, 69, м. Київ, 03038);
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044);
Комунальне некомерційне підприємство «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 01994095, вул. Шовковична, 39/1, м. Київ, 01001);
Департамент з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 40224921, вул Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001);
Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бул. Л. Українки, 26, м. Київ, 01133).
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її підписання незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 11.05.2026
Суддя Р.Б. Сташків