ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/5560/26
Суддя Сташків Р.Б. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄСТМ-БУД»
про забезпечення позову (до подання позову)
особа, яка може отримати статус відповідача Акціонерне товариство «Укрнафта»
третя особа Акціонерне товариство «ВСТ Банк»
До Господарського суду міста Києва надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄСТМ-БУД» (далі - заявник) про забезпечення позову, яка подана через систему електронний суд 11.05.2026.
У своїй заяві заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом заборони АТ «ВСТ БАНК» (код ЄДРПОУ 26237202, адреса: 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, SWIFT: ACJCUA2N) здійснювати будь-які виплати за банківською гарантією № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 на користь АТ «Укрнафта» або будь яких інших осіб до вирішення справи за позовом ТОВ «ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄСТМ-БУД» до АТ «УКРНАФТА» про визнання банківської гарантії такої, що не підлягає виконанню.
За загальним правилом, встановленим ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Свою заяву про забезпечення позову (до подання позову) заявник мотивує наступним.
Між АТ «Укрнафта» (замовник) та ТОВ «ЄСТМ-БУД» (Підрядник) укладено Договір підряду № 13/3793-Р від 19.09.2024 (далі - Договір) за результатами процедури закупівлі ID UA-2024-06-21-003399-a. Предмет Договору - «Реконструкція автоматичної системи пожежогасіння резервуарного парку ц.ППН НГВУ «Долинанафтогаз» в с. Яворів, Долинського р-ну, Івано-Франківської обл.» Загальна вартість Договору: 29 197 197,73 грн з ПДВ.
На підставі п. 18.1 Договору та Генерального договору про надання гарантій № КГ2024-0108 від 18.09.2024 з АТ «ВСТ БАНК», Позивачем надано безвідкличну банківську гарантію виконання Договору № КГ2024-0108-01 від 18.09.2024 на суму 1 459 859,89 грн. Початок виконання Робіт - 23.10.2024 (дата підписання Акту-допуску). За Додатковою угодою № 1 від 30.06.2025 - кінцевий строк продовжено до 30.03.2026.
Заявник стверджує, що зі сторони відповідача наявні суттєві порушення умов Договору, що суттєво вплинуло на строки виконання позивачем зобов'язань за даним Договором.
В свою чергу відповідач направив до АТ «ВСТ БАНК» вимогу № 01/01/13/04/03/1443 від 04.05.2026 про виплату 1459859,89 грн за банківською гарантією.
На думку заявника ця вимога є недобросовісною та порушує ст. 3 Цивільного кодексу України. АТ «ВСТ БАНК» листом від 06.05.2026 повідомило заявника про намір здійснити виплату до 12.05.2026.
Заявник вважає, що прострочення виконання робіт виникло виключно внаслідок систематичних порушень самого замовника (ст. 617 Цивільного кодексу України). Вимога, подана на підставі неправомірно розірваного договору, є недобросовісною (ст. 3 ЦК України) та підлягає визнанню такою судом.
Необхідність вжиття таких заходів обумовлено тим, що після повідомлення від Банку про намір здійснити виплату 1459859,89 грн до 12.05.2026, це завдасть заявнику негайних збитків та існує реальна загроза, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду буде неможливим або суттєво ускладненим.
Окрім того, АТ «ВСТ БАНК» в порядку регресу пред'явить заявнику вимогу про відшкодування виплаченої суми, що означає одночасне вилучення 1459859,89 грн з обігових коштів заявника ще до вирішення спору по суті. Позивач суб'єкт малого та середнього підприємництва, втрата зазначених коштів суттєво ускладнить або унеможливить його поточну господарську діяльність.
Заявник вказує, що предметом майбутніх позовних вимог буде визнання банківської гарантії № КГ2024-0108-01 на суму 1 459 859,89 грн такою, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21, від 21.04.2022 у справі № 922/3109/21, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20 та від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наведених ним вище обставин, а саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання у подальшому майбутнього рішення у даній справі, без доказування не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника. Суд не може приймати рішення на основі припущень без доказів.
Натомість, заявником не долучено жодних доказів на підтвердження викладених ним у своїй заяві тверджень.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРО-САНТЕХНІЧНО-МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄСТМ-БУД» про забезпечення позову (до подання позову).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 11.05.2026.
Суддя Р.Б. Сташків