ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/3366/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"
про стягнення 23 247,50 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (далі - відповідач) про стягнення 23 247,50 грн, з яких: 22 475,33 грн основного боргу, 701,97 грн пені, 70,20 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ згідно з Договором постачання природного газу від 24.10.2025 № 25-11229/25-БО-Т.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3448/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/3366/26.
10.04.2026 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій відповідач вказав, що Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут" добровільно виконало грошове зобов'язання, перерахувавши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" суму основного боргу у розмірі 22 475,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 125 від 10.04.2026, а тому відповідач наголошує, що справа підлягає закриттю за відсутності предмета спору.
16.04.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заперечує проти закриття провадження у справи, у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем сплачено на рахунок позивача лише суму основного боргу, в той час, як позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 23 247,50 грн, з яких: 22 475,33 грн основний борг, 701,97 грн пеня, 70,20 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 закрито провадження у справі № 910/3366/26 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 22 475,33 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут" подало до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Заяву приєднання до Договору постачання природного газу № 2317/48.08 від 21.10.2025.
24.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надало Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу.
Відповідно до Згоди на приєднання до Договору постачання природного газу від 24.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Державним некомерційним підприємством "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (далі - споживач) укладено Договір постачання природного газу від 24.10.2025 № 25-11229/25-БО-Т (далі - Договір), шляхом приєднання споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir-postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в Заяві приєднання до Договору постачання природного газу від 24.10.2025 № 2317/48.02. Дата набрання чинності Договором 24.10.2025. Договір діє в частині постачання природного газу до 31 грудня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх здійснення. Період постачання з 01 листопада 2025 року до 31 грудня 2025 року (включно). Дана Згода на приєднання до Договору постачання природного газу та Заява приєднання до Договору постачання природного газу від 24.10.2025 № 2317/48.02 є невід'ємними частинами Договору.
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ) (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб.
Пунктом 1.5 Договору визначено, що цей Договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України, і може бути укладений лише шляхом приєднання споживача до всіх його умов в цілому. Цей Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п 2.1 Договору, постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період зазначений споживачем у Заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у Заяві, за умови акцепту постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.
Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача (п. 2.2 Договору).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 3.1 Договору, постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу, за формою згідно з Додатком № 3 до Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Підпунктом 3.5.2 Договору встановлено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УВП, електронної печатки (за наявності) та сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання споживачем.
Згідно з п. 4.1 Договору, ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433 всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим Договором становить 17 052,60 грн.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим Договором природного газу та визначається як добуток фактично використаного (переданого, спожитого) за цим Договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.
На виконання умов Договору позивачем у листопаді 2025 року та у грудні 2025 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 48 020,13 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 10.12.2025 (за листопад 2025 року) на суму 25 544,80 грн та Актом приймання-передачі природного газу від 12.01.2026 (за грудень 2025 року) на суму 22 475,33 грн.
Судом встановлено, що Акти приймання-передачі природного газу підписані у сервісі Вчасно постачальником та споживачем.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Разом з тим відповідач частково здійснив оплату вартості поставленого газ у розмірі 25 544,80 грн, що підтверджується інформацією про надходження від Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", наданою АТ "Ощадбанк" за період з 24.10.2025 по 02.03.2026.
Позивач, з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача повну оплату за поставлений відповідачу природний газ у розмірі 22 475,33 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що відповідач сплатив суму основного боргу 10.04.2025, тобто після відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 закрито провадження у справі № 910/3366/26 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 22 475,33 грн.
Суд розглядає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" 701,97 грн пені та 70,20 грн 3% річних.
Відповідно до п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що нарахування пені та 3 % річних здійснено позивачем на суму основного боргу у період з 03.02.2026 по 12.03.2026.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 701,97 грн та 3 % річних у розмірі 70,20 грн є арифметично правильними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведене вище, судовий збір в сумі 2 662,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 81, 86, 165, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут" (Україна, 03058, місто Київ, пр.Гузара Любомира, будинок 1; ідентифікаційний код: 45853942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Україна, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1; ідентифікаційний код: 42399676) 701,97 грн (сімсот одну гривню 97 коп.) пені, 70,20 грн (сімдесят гривень 20 коп.) 3% річних та 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 11.05.2026.
Суддя Оксана ГУМЕГА