ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/14982/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-Сервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобікейс»
про стягнення 216 695,22 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «ІС-Сервіс») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобікейс» (далі - відповідач, ТОВ «Мобікейс») про стягнення 216 695,22 грн основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 19-23 суборенди нерухомого майна від 01.04.2023 в частині оплати орендних платежів у встановлений цим правочином строк.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/14982/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду була отримана відповідачем 17.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням Укрпошта про вручення поштового відправлення № R067055559004.
05.01.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що через пошкодження, які сталися в наслідок ворожих обстрілів 17.06.2025 та повторно 21.07.2025, орендоване приміщення втратило своє функціональне призначення саме як виробниче, у зв'язку чим з 21.07.2025 у відповідача була відсутня фактична можливість користування об'єктом оренди за його цільовим призначенням, про що позивачу достеменно відомо.
Відповідач також зазначав, що відповідно до п. 4.3. Договору, не має права без письмової згоди проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкту оренди, вести будівельні роботи на прибудинкові території, а позивач, з моменту пошкодження майна внаслідок ворожого обстрілу у відповідності з пп. 5.1.2. та пп. 5.1.3. п. 5.1. Договору не приступив до усунення наслідків аварії, не надав жодних заперечень щодо дострокового припинення Договору оренди, Актів наданих послуг відповідачу не надавалися, у зв'язку чим, станом на 13.08.2025, відповідач повторно направив електронного листа до позивача з повідомленням неможливості використання приміщення за цільовим призначенням. Однак, жодної відповіді на вищезазначені листи відповідача від позивача не надійшло, але на електронну пошту відповідача 06.08.2025 надійшов рахунок на оплату орендної плати за серпень з урахуванням 50% за 9 днів коли не було світла, після 06.08.2025 жодних рахунків на сплату орендної плати позивач не виставляв та не надсилав відповідачу (так само як і актів наданих послуг), на об'єкт оренди приводив нових орендарів (суборендарів), яким мав намір передати приміщення в оренду, та запевняв відповідача, що той може спокійно з'їжджати з об'єкту оренди, а документи підпише потім.
На думку відповідача, через істотну зміну обставин, які існували на момент укладення Договору, враховуючи стан Об'єкта оренди, безпеку перебування працівників у такому приміщенні відповідач неодноразово повідомляв позивача про бажання достроково розірвати Договір та або звільнити його від сплати орендної плати за період, коли він не використовував приміщення, та вживав всіх розумних заходів щодо повернення Об'єкту оренди та підписання відповідних документів, однак позивач ігнорував всі повідомлення відповідача, а 09.10.2025 остаточно відмовився підписувати будь-які акти та не приймати його, поклавши на відповідача обов'язок відновити Об'єкт оренди до стану, в якому йому його було передано, що є недобросовісною поведінкою позивача, представник якого відразу після події зустрічався з представником відповідача без будь-яких зауважень чи додаткових вимог погодився на дострокове звільнення приміщення та припинення Договору.
Таким чином, відповідач заперечував щодо вимог позивача про стягнення орендної плати за період з серпня 2025 року (01.08.2025) по листопад (31.11.2025) та компенсації комунальних платежів у загальній сумі 216 695,22 грн, у зв'язку з фактичним достроковим припиненням договору суборенди та поверненням Об'єкту оренди з 26.09.2025, що підтверджується Актом повернення Об'єкту оренди від 26.09.2025.
Крім того, у позивача залишився забезпечувальний платіж у розмірі 71 932,00 грн, який він не повернув відповідачу, що підтверджується листом-відповіддю від 04.11.2025 та довідкою розрахунком відповідно, та який, відповідно до п. 3.19 Договору, мав бути зарахований як орендна плата за серпень 2025 року, та, як наслідок, між сторонами взагалі не залишилося будь-яких зобов'язань за Договором, який фактично припинив свою дію у вересні 2025 року після фактичного звільнення Об'єкту оренди від майна Суборендаря.
Також, відповідач у відзиві на позовну заяву, у відповідності до ст. 126, п. 8 частини другої ст. 165 ГПК України, зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс в зв'язку із розглядом справи становить 10 000,00 грн, на підтвердження чого надані копії Договору про надання правової (правничої) допомоги № 12-12/25 від 12.12.2025, копія акту № 21 від 15.12.2025 та платіжної інструкції № 257 від 15.12.2025, у зв'язку з чим просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Правом на подання відповіді на відзив у встановлений строк позивач не скористався.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
01.04.2023 між ТОВ «ІС-Сервіс» (далі - Орендар) та ТОВ «Мобікейс» (далі - Суборендар) було укладено Договір № 19-23 суборенди нерухомого майна (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне зворотне користування приміщення загальною площею 719,6 кв.м (надалі - Об'єкт оренди), що розташоване за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61.
З 01.05.2025 Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне зворотне користування приміщення загальною площею 695,6 кв.м (надалі - Об'єкт оренди), що розташоване за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61 (п. 1.1. Договору, у редакції Додаткової угоди № 3 від 01.04.2025).
Об'єкт оренди належить Орендарю на підставі договору оренди нерухомого майна № 07-21 від 01.02.2021 (п. 1.3. Договору).
Згідно з п. 1.4. Договору, стан об'єкта, що орендується на момент передання в оренду - задовільний.
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що Об'єкт оренди може використовуватися Суборендарем виключно для здійснення видів діяльності, перелік яких зазначений у цьому Договорі, а саме: використання Об'єкта оренди як складського, офісного та виробничого приміщення з метою задоволення потреб для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Суборендар вступає у строкове платне зворотне користування Об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди, що складається представниками сторін. Обов'язок по складанню актів приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Об'єкт оренди іншій стороні Договору (п. 2.4. Договору).
Умовами п. 3.1. Договору передбачено, що розмір орендної плати за користування Об'єктом оренди площею 719,6 кв.м по 84,15 грн за 1 мкв. становить 60 554,34 грн на місяць, в тому числі ПДВ 20% - 10 092,39 грн. Орендна плата сплачується Суборендарем, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди (п. 3.2. Договору).
З 01.12.2024 розмір орендної плати за користування Об'єктом оренди площею 719,6 кв.м становить 90,00 грн за 1 кв.м та складає 64 794,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 10 794,00 грн (п. 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 21.10.2024).
З 01.05.2025 розмір орендної плати за користування Об'єктом оренди площею 695,6 кв.м становить 103,41 грн за 1 кв.м та складає 71 932,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 11 988,67 грн (п. 3.1. Договору, у редакції Додаткової угоди № 3 від 01.04.2025).
Оренда плата сплачується Суборендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 3.5. Договору, Суборендар сплачує Орендарю оренду плату у вигляді попередньої оплати за поточний місяць, щомісяця до 5-го числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендаря.
Суборендар не пізніше 5-го числа поточного місяця відшкодовує Орендарю вартість витрат по водопостачанню, електропостачанню, теплопостачанню та експлуатаційні витрати за попередній місяць за ціною постачальників (відповідно до показників приборів обліку) (п. 3.7. Договору).
Пунктом 3.8. Договору передбачено, що Орендар не пізніше 5-го числа поточного місяця надає Суборендареві два примірники акту наданих послуг за попередній місяць, які Суборендар має підписати та передати один екземпляр Орендареві. При відсутності письмових зауважень Суборендаря щодо акту наданих послуг за попередній місяць протягом 10 днів з моменту його підписання, даний акт вважається ним погодженим і обов'язковим без підписання (п. 3.9. Договору).
Відповідно до п. 3.16. Договору, Суборендар, якщо йому необхідні рахунки для сплати орендної плати, рахунки на відшкодування інших витрат, акти звіряння, акти виконаних робіт, що передбачені цим Договором, отримує їх на ел. адресу __ та або самостійно отримує їх у відділі орендаря. Суборендар зобов'язаний отримати рахунки до настання дати оплати, а за умови їх неотримання проводить оплату відповідно до умов цього Договору в сумі, яка не може бути меншою суми, що сплачувалась в попередньому місяці. При невиконанні обов'язку своєчасної сплати орендних та інших платежів Суборендар не звільняється від відповідальності за несвоєчасну повну або часткову несплату всіх платежів по Договору.
Умовами п. 3.17. Договору передбачено, що впродовж 5 (п?яти) банківських днів з моменту укладення Договору оренди, але не пізніше дати прийняття приміщення Суборендарем, Суборендар зобов'язаний сплатити Орендарю на банківський рахунок, вказаний в цьому Договорі або зазначений у відповідному рахунку Орендаря, платіж у якості забезпечувального платежу в рахунок сплати Орендної плати за Договором оренди за останній місяць оренди.
Сума забезпечувального платежу цього Договору складає 60 554,34 грн, в тому числі ПДВ (п. 3.18. Договору).
З 01.12.2024 сума забезпечувального платежу Договору складає 64 794,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 10 794,00 грн (п. 3.18. Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 21.10.2024).
З 01.05.2025 сума забезпечувального платежу Договору складає 71 932,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 11 988,67 грн (п. 3.18. Договору, у редакції Додаткової угоди № 3 від 01.04.2025).
Згідно з п. 3.19. Договору, у випадку невиконання (прострочення) Суборендарем будь-якого із його обов'язків за Договором оренди, пов'язаним із здійсненням на користь Орендаря будь-яких платежів (в тому числі, орендної плати, сплати будь-яких штрафних санкцій, відшкодування збитків, тощо), Орендар має право погасити таку заборгованість Суборендаря за рахунок забезпечувального платежу. В такому випадку Суборендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання повідомлення від Орендаря про погашення заборгованості Суборендаря за рахунок забезпечувального платежу поповнити суму забезпечувального платежу таким чином, щоб вона не була меншою за суму орендної плати (основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати).
В тому випадку, якщо Суборендар не виконує будь-який із своїх обов'язків за цим Договором, Орендар має право виконати такий обов'язок самостійно за рахунок забезпечувального платежу (п. 3.20. Договору).
Пунктом 3.21. Договору передбачено, що у випадку розірвання та/або припинення дії цього Договору з вини Суборендаря (в тому числі у випадку дострокового припинення (розірвання) в односторонньому порядку зі сторони Орендаря в зв'язку з порушення Суборендарем Договору оренди) забезпечувальний платіж не повертається Суборендареві та залишається у Орендаря.
Суборендар зобов'язується за свій рахунок усувати дрібні пошкодження (поломки, які виникли під час використання Об'єкта оренди) (п. 4.2. Договору).
Згідно з п. 4.3. Договору, Суборендар не має права без письмової згоди Орендаря проводити переобладнання, перепланування, ремонт Об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформлюють листом Орендаря, в якому зазначається про надання дозволу, погодження проекту (якщо наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін виконання робіт.
Будівельні роботи на Об'єкт оренди виконуються тільки на підставі проектно- кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актам порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманих в установленому порядку (п. 4.4. Договору).
Пунктом 4.6. Договору передбачено, що поліпшення Об'єкту оренди, здійснені Суборендарем за рахунок власних коштів з письмового дозволу Орендаря, що не можуть бути відокремлені без пошкодження орендованого майна, переходять у власність Орендаря без відшкодування Суборендарю вартості здійснених поліпшень.
Умовами пп. 5.1.3. п. 5.1. Договору передбачено, що Орендар зобов'язується усувати наслідки аварій, що носять характер капітального ремонту та виникли не з вини Суборендаря, протягом розумного строку та за свій рахунок.
Суборендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендні платежі відповідно до цього Договору (пп. 6.1.2. п. 6.1. Договору).
Згідно з пп. 6.1.3. п. 6.1. Договору, Суборендар зобов'язується використовувати Об'єкт оренди виключно за призначенням, зазначеним у цьому Договорі.
Суборендар зобов'язується нести матеріальну відповідальність перед Орендарем за збитки, що сталися з вини Суборендаря (пп. 6.1.7. п. 6.1. Договору).
Згідно з пп. 6.1.8. п. 6.1. Договору, Суборендар зобов'язується своєчасно здійснювати поточний ремонт Об'єкта оренди.
Суборендар зобов'язується негайно сповіщати Орендаря про будь-яке ушкодження, аварію чи іншу подію, внаслідок яких завдано (або може бути завдано) шкоди Об'єкту оренди або майну Орендаря, а також вчасно важити всі можливі заходи для запобігання можливості подальшого, руйнування чи ушкодження Об'єкта оренди (пп. 6.1.11. п. 6.1. Договору).
Згідно з пп. 6.1.13. п. 6.1. Договору, Суборендар зобов'язується при встановленні обладнання на Об'єкті оренди виконувати вимоги нормативних актів, що регулюють порядок їх встановлення та експлуатації.
Суборендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендареві Об'єкт оренди у належному стані, не гірше ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендарю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об'єкту оренди з вини Суборендаря (пп. 6.1.15. п. 6.1. Договору).
Згідно з пп. 6.1.16. п. 6.1. Договору, Суборендар зобов'язується протягом місяця після укладення Договору застрахувати Об'єкт оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ, ризиків протиправних дій третіх осіб на користь Орендаря як Вигодонабувача на суму, не менше зазначеної в п.2.3. в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що протягом 30 (тридцяти) днів після укладення Договору Суборендар від свого імені і за свій рахунок укладає договір страхування приміщення. Договір страхування, що укладається Суборендарем, повинен бути укладений на користь Орендаря, який є вигодонабувачем за цим договором страхування (п. 7.2. Договору).
Суборендар відшкодовує Орендарю збитки, спричинені у зв'язку з незаконним виконанням ремонтних робіт або неналежною експлуатацією Об'єкту у оренди. При погіршенні стану або знищенні Об'єкта оренди з вини Суборендаря, він відшкодовує Орендарю збитки в розмірі вартості ремонтних робіт, необхідних для його відновлення, або відновлення майна (п. 8.7. Договору).
Відповідно до п. 8.10. Договору, у разі звільнення Суборендарем Об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акту про передачу Об'єкта оренди в належному стані, вважається, що Суборендар продовжує користуватися орендованим майном до моменту повернення цього майна Орендарю, що фіксується актом приймання-передачі Об'єкта оренди.
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Об'єкту оренди і діє до 30.11.2023. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку оренди. Договір вважається таким, що переукладений на новий строк, при відсутності письмових зауважень про це будь - якої зі сторін у строк не пізніше місяця до терміну його закінчення (п. 9.2. Договору).
Згідно з п. 9.1. Договору, в редакції Додаткову угоду № 1 від 20.10.2023, строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі Об'єкту суборенди і діє до 30 листопада 2024 року». Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку оренди згідно п. 9.1. Договір вважається таким, що переукладений на новий строк до 30 листопада 2025 р., при відсутності письмових зауважень про це будь-якої зі сторін у строк не пізніше місяця до терміну його закінчення (п. 9.2. Договору, в редакції Додаткову угоду № 1 від 20.10.2023).
Умовами 9.4. Договору, Суборендар або Орендар вправі достроково розірвати цей Договір, при цьому сторона, яка це ініціює, зобов'язана письмово повідомити іншу сторону за місяць до такого розірвання. Орендна плата нараховується до дня фактичного звільнення приміщення, що підтверджується актом повернення Об'єкту оренди, і Суборендар зобов'язаний сплатити зазначену орендну плату відповідно до умов цього Договору:
Згідно п. 9.10. Договору, Договір припиняється в разі: закінчення строку, на який було укладено цей Договір (пп. 9.10.1.); достроково за ініціативою однієї зі сторін або за рішенням господарського суду (пп. 9.10.4.).
Згідно з п. 10.1. Договору, Суборендар зобов'язаний повернути Об'єкт оренди протягом десяти календарних днів з дати закінчення строку оренди.
Повернення Об'єкту оренди Суборендарем та його передача Орендарю здійснюється на підставі Акта приймання-передачі з оренди, який підписується Сторонами. В даному Акті Суборендар перераховує всі наявні невідокремлені поліпшення Об'єкту оренди. У випадку відсутності на Об'єкті оренди, що повертається, будь-яких невідокремлених поліпшень, що були вказані в Акті приймання-передачі Об'єкту оренди, та/або були виконані Суборендарем на Об'єкті оренди під час оренди, або Об'єкт оренди повертається в неналежному зовнішньому та внутрішньому стані, в тому числі в неналежному технічному стані, Орендар має право не приймати даний Об'єкт оренди та вимагати від Суборендаря відшкодування завданих збитків (п. 10.2. Договору).
Пунктом 10.4. Договору передбачено, що у разі прострочення виконання зобов'язання повернути Об'єкт оренди Орендарю у зазначений в п. 10.1 цього Договору термін, Суборендар зобов'язаний здійснити оплату усіх платежів, передбачених Договором у подвійному розмірі, до моменту фактичного звільнення Об'єкту оренди та його передачі Орендарю.
В разі порушення Суборендарем строку повернення Об'єкту оренди, що передбачено п. 10.1. Договору, або не повернення Акту приймання-передачі з оренди в строк, у зв'язку з припиненням дії Договору, розірвання Договору за домовленістю сторін, розірвання Договору з ініціативи Орендаря, а також в інших випадках, що передбачено даним Договором, Суборендар надає свою згоду на те, що даний Договір, вважається таким що припинив свою дію з наступного дня після спливу вказаного в п. 10.1. Договору (п. 10.8. Договору).
На виконання умов вказаного Договору, Орендар здійснив передачу, а Суборендар прийняв приміщення загальною площею 719,60 м.кв згідно Договору суборенди нерухомого майна № 19-23 від 01.04.2023, що розташоване за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 61, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печаткою Актом прийму-передачі приміщення до Договору суборенди нерухомого майна № 19-23 від 01.04.2023.
24.07.2025 ТОВ «Мобікейс» звернулось до ТОВ «ІС-Сервіс» з повідомленням вих. № 2025.07.24/1 від 24.07.2025 про пошкодження приміщення, в якому відповідач повідомив позивача, що 21.07.2025 внаслідок удару безпілотників (ймовірно Shahed) по району, де розташоване орендоване приміщення за адресою: вул. Бориспільська 9, корп. 61 були завдані значні пошкодження будівлі, зокрема: вибиті всі вікна; пошкоджено частину стін, частина конструкцій перебуває в аварійному стані; відсутнє електропостачання, які унеможливлюють використання приміщення за його призначенням.
02.10.2025 ТОВ «Мобікейс» звернулось до ТОВ «ІС-Сервіс» з листом-вимогою № 20251002/1 від 02.10.2025 щодо підписання акту приймання-передачі приміщення та повернення забезпечувального платежу, в якому відповідач, посилаючись на пошкодження орендованого майна вибуховою хвилею 21.07.2025 (вибиті вікна, ушкодження стін та елементи конструкцій, відсутність електроенергії), невиконання обов'язку щодо усунення наслідків аварії згідно пп. 5.1.3. Договору, у зв'язку з чим неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначенням, а також положення частини шостої ст. 762 та ст. 776 ЦК України, вимагав у позивача:
- підписати Акт приймання-передачі (повернення) приміщення у зв'язку з виїздом - протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати отримання цього листа 06.10.2025 о 11:00 за місцем знаходження приміщення, а разі ухилення повідомлений про складання відповідачем одностороннього акту із фото- та відео фіксацією стану приміщення та надсилання його на адресу позивача рекомендованим листом і на e-mail;
- здійснити перерахунок орендної плати за липень 2025 року шляхом повного звільнення від плати за період з 21.07.2025 до 31.07.2025 (або щонайменше пропорційного зменшення), з у рахуванням частини 6 ст. 762 ЦК України та невиконаного обов'язку за п. 5.1.3. Договору; надати скоригований рахунок/актові документи та, за наявності переплати, повернути кошти або зарахувати їх у взаєморозрахунки протягом 5 (п?яти) банківських днів;
- надати письмову позицію щодо виконання обов'язку з капітального ремонту за п. 5.1.3. (план/строки/відповідальний) або підтвердити відсутність заперечень щодо остаточного виїзду відповідача та припинення користування;
- повернути раніше сплачений забезпечувальний платіж у сумі 74 413,84 грн на рахунок ТОВ «Мобікейс».
06.10.2025 у відповідь на лист-вимогу № 20251002/1 від 02.10.2025, з електронної пошти Винокурової Ірини було надано лист щодо перенесення зустрічі 06.10.2025 о 11:00 годині на 09.10.2025 о 11:00 годині у зв'язку з неможливістю прибуття представника позивача на вказану дату з незалежних підстав.
У зв'язку з неприбуттям представників ТОВ «ІС-Сервіс» на зустріч 09.10.2025, представниками ТОВ «Мобікейс» було самостійно складено на підписано Акт прийому-передачі приміщення від 26.09.2025 до Договору суборенди нерухомого майна № 19-23 від 01.04.2023 із долученням фото пошкодженого орендованого майна.
У відповідь на лист-вимогу № 20251002/1 від 02.10.2025, ТОВ «ІС-Сервіс» підготувало лист ТОВ «Мобікейс», в якому позивач зазначав, що відповідач згідно п. 6.1.11. не повідомляв про ймовірне ушкодження об'єкта оренди засобами визначеними умовами Договору, враховуючи умови п. 6.1.6. та п. 7.1., страхова компанія не проводила ніяких виплат стосовно пошкодженого об'єкту оренди, а також позивач не отримував жодного попередження про дострокове розірвання Договору, передбачене п. 9.10. Договору, у зв'язку з чим, вимоги відповідача не можуть бути задоволені, які зазначені у листі за № 20251002/1 від 02.10.2025 за їх безпідставністю.
04.11.2025 у відповідь на лист-вимогу № 20251002/1 від 02.10.2025, з електронної пошти vinokurova@ukr.net (Винокурова Ірина) на електронну пошту zorova_i@ukr.net (Мобікейс) та bogdan.yakovoy@gmzil.com (Богдан Мобікейс) позивач надіслав відповідачу лист вих. № 25-31 від 04.11.2025, в якому зазначив, що згідно п. 6.1.11. Договору, передбачений обов'язок Суборендаря негайно сповіщати Орендаря про будь-яке ушкодження, аварію чи іншу подію, внаслідок яких завдано (або може бути завдано) шкоди об'єкту оренди або майну Орендаря, а також вчасно важити всі можливі заходи для запобігання можливості подальшого, руйнування чи ушкодження об'єкта оренди - про ймовірне ушкодження, при цьому, за змістом п. 4.2., Суборендар зобов'язався за свій рахунок усувати дрібні пошкодження, які виникли під час використання об'єкта оренди, в той же час як усунення наслідків аварій, що носять характер капітального ремонту та виникли не з вини Суборендаря покладається на Орендаря (п. 5.1.3.), а також зазначав, що відповідачем було надано повідомлення про пошкодження об'єкту оренди внаслідок збройної агресії рф та неможливість його використання за цільовим призначенням, при цьому, у разі виникнення спору з власником щодо можливості використання орендованого майна в період воєнного стану, саме суборендар повинен довести, що можливості користування у нього не було, зокрема, при оцінці обставин, за які не відповідає суборендар, презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта суборенди, а суборендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникали з незалежних від нього причин.
У вказаному листі-відповіді позивач зазначав, що зменшення орендної плати або тимчасове звільнення орендаря від сплати орендної плати у разі знищення або пошкодження орендованого майна внаслідок збройної агресії рф здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додаються документи, що підтверджують існування відповідних обставин (постанова КМУ від 03.06.2020 № 483); Механізм оперативного реагування органів державної та місцевої влади спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії рф, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій регулюється Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов'язаних з пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою КМУ від 19.04.2022 № 473, відповідно до п. 9 якого, роботи з обстеження пошкоджених об'єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257, та за результатами обстеження пошкоджених об'єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт відповідно до установленої форми, до якого додається акт обстеження, що повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об'єкта (відповідно кількісних та якісних характеристик пошкоджень), а також результати обстеження відображаються у паспорті об'єкта, який виготовляється з використанням Реєстру будівельної діяльності, у зв'язку з чим для підтвердження факту знищення або істотного пошкодження, орендованого вами майна, внаслідок збройної агресії рф, позивач просив відповідача невідкладно надати документи, оформлені відповідно до Порядку невідкладних робіт та Порядку обстеження.
Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості з орендних платежів у загальному розмірі 216 695,22 грн, і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 19-23 суборенди нерухомого майна від 01.04.2023.
Згідно з частиною першою ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частиною першою ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п'ята ст. 762 ЦК України).
Згідно з п. 3.1. Договору, у редакції Додаткової угоди № 3 від 01.04.2025, розмір орендної плати за користування Об'єктом оренди площею 695,6 кв.м з 01.05.2025 становить 103,41 грн за 1 кв.м та складає 71 932,00 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 11 988,67 грн.
Оренда плата сплачується Суборендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.7. Договору, Суборендар не пізніше 5-го числа поточного місяця відшкодовує Орендарю вартість витрат по водопостачанню, електропостачанню, теплопостачанню та експлуатаційні витрати за попередній місяць за ціною постачальників (відповідно до показників приборів обліку).
За умовами частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неналежне виконання відповідачем, як суборендарем, умов п. 3.1., п. 3.2., п. 3.7. Договору та Додаткових угод до нього внаслідок чого, станом на 31.10.2025, заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем згідно Довідки розрахунку заборгованості становить 216 695,20 грн.
Проте, слід зазначити, що позивачем не вказано які саме суми (орендна плата, комунальні платежі (водопостачання, електропостачання, теплопостачання та експлуатаційні витрати)) та за який період включені в загальний розмір заборгованості 216 695,20 грн.
Тоді як зі змісту наданої позивачем Довідки розрахунку заборгованості вбачається, що 216 695,20 грн складаються з:
- продаж 31.08.2025 на суму 9 376,68 грн,
- продаж 31.08.2025 на суму 61 490,26 грн,
- продаж 30.09.2025 на суму 1 964,28 грн,
- продаж 30.09.2025 на суму 71 932,00 грн,
- продаж 31.10.2025 на суму 71 932,00 грн, у зв'язку чим, враховуючи розмір орендної плати з 01.05.2025, обумовлений п. 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 01.04.2025, а також зазначення позивачем про виникнення заборгованості через невиконання відповідачем, зокрема, п. 3.7. Договору щодо відшкодування комунальних платежів тощо, то суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача заборгованість складається з орендної плати за серпень 2025 року у розмірі 61 490,26 грн, за вересень 2025 року у розмірі 71 932,00 грн та за жовтень 2025 року у розмірі 71 932,00 грн, а також з комунальних платежів за серпень 2025 року у розмірі 9 376,68 грн та за вересень 2025 року у розмірі 1 964,28 грн.
Разом з тим, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав про неможливість використання майна за його цільовим призначенням з 21.07.2025 з незалежних від відповідача причин у відповідності до частини шостої ст. 762 ЦК України.
Так, згідно із частиною шостою ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У п. 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 вказано, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Отже, для застосування частини шостої ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто він повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане ним, і він не відповідає за ці обставини (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2024 у справі № 916/599/23).
Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої ст. 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно із частиною шостою ст. 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
З урахуванням викладеного вище, відсутність у частині шостій ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Отже, для застосування частини шостої ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар (суборендар) не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. У такий спосіб підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар (суборендар) не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (постанова Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20).
Верховний Суд в Ухвалі від 06.02.2020 у справі № 548/1269/18 зазначив, що тлумачення частини шостої ст. 762 ЦК України свідчить, що звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним поширюється тільки на ті випадки, за яких зовсім неможливо користуватися предметом найму. Саме тому закріплюється звільнення від виконання обов'язку за весь час. Обставини, за які не відповідає наймач, повинні охоплювати собою ті ситуації, за яких користування річчю неможливе або можливе тільки певною мірою внаслідок недоліків майна чи дій (бездіяльності) наймодавця. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 915/714/18.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм частини шостої ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.
У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Суд наголошує на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша ст. 77 ГПК України).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Так, п. 1.5. Договору передбачено, що Об'єкт оренди може використовуватися Суборендарем виключно для здійснення видів діяльності, перелік яких зазначений у цьому Договорі, а саме: використання Об'єкта оренди як складського, офісного та виробничого приміщення з метою задоволення потреб для здійснення господарської діяльності.
Як зазначав відповідач, ТОВ «Мобікейс» є компанією виробником шкіряних виробів (з натуральної шкіри та інших матеріалів), а орендовані приміщення використовувались ним для організації власного виробництва, яке є складним, безперервним технологічним процесом, та в яких розміщувались відповідні матеріали та обладнання (станки, швейні машини тощо), для роботи яких потрібне не лише електроживлення (функціонування електрообладнання та системи освітлення й вентиляції), а й має підтримуватися постійна температура та вологість, захист від зовнішніх факторів, присутність працівників і дотримання вимог охорони праці та технологічних норм, умов мікроклімату тощо, обумовлені, зокрема Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затвердженим постановою Міністерства охорони здоров'я від 01.12.1999 № 42, ДСТУ 2726-94 «Шкіра для верху взуття. Технічні умови», затверджені і введені в дію наказом Держстандарту України від 1944-07-29 № 194.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид економічної діяльності ТОВ «Мобікейс» - 15.12. Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів та інші види діяльності, зокрема, 15.20 Виробництво взутті, 41.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям та шкіряними виробами.
В обґрунтування неможливості використання орендованого приміщення за його призначенням у своїй господарській діяльності від незалежних від відповідача причин, останній посилався на суттєве пошкодження будівлі офісних (складських) приміщень за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61 внаслідок ворожого обстрілу, на підтвердження чого був наданий Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025101110000822 від 21.07.2025, у зв'язку з чим в орендованому приміщенні були вибиті всі вікна, пошкоджено частину стін, частина конструкцій перебуває в аварійному стані, було відсутнє електропостачання.
Про завдані 21.07.2025 пошкодження орендованого майна та, як наслідок, неможливість використання приміщення за його призначенням, відповідач, у відповідності до п. 6.1.11. Договору, повідомив позивача повідомленням вих. № 2025.07.24/1 від 24.07.2025 про пошкодження приміщення, що позивачем не заперечується.
В якості доказів пошкодження орендованого майна, станом на 21.07.2025, відповідачем були надані відповідні фотоматеріали.
Умовами пп. 5.1.3. п. 5.1. Договору передбачено, що Орендар зобов'язується усувати наслідки аварій, що носять характер капітального ремонту та виникли не з вини Суборендаря, протягом розумного строку та за свій рахунок.
Позивач у позовній заяві зазначав, що після отримання від відповідача повідомлення № 2025.07.24/1 від 24.07.2025 ним негайно було вижито заходів щодо заміни скла у вікнах та усунення інших обставин пошкодження об'єкта оренди, електропостачання було відновлено, проте доказів усунення вказаних пошкоджень позивачем надано не було.
Тоді як, відповідачем були надані фото стану будівлі та орендного приміщення станом на 09.10.2025 без вікон та з відповідними пошкодженнями.
Як зазначав відповідач, що при розмові з представником позивача - Білявським В.І., який є учасником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ІС-Сервіс», було однозначно повідомлено останнього про те, що відповідач змушений евакуювати виробництво з аварійного приміщення та погоджено, що як тільки вцілілі речі (станки, верстати, меблі) буде можливість вивезти з об'єкту оренди додатково будуть узгоджені всі питання з виїздом та припиненням Договору.
Згідно з п. 2.4. Договору, обов'язок по складанню актів приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Об'єкт оренди іншій стороні Договору.
Судом враховано, що у разі звільнення Суборендарем Об'єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акту про передачу Об'єкта оренди в належному стані, вважається, що Суборендар продовжує користуватися орендованим майном до моменту повернення цього майна Орендарю, що фіксується актом приймання-передачі Об'єкта оренди (п. 8.10. Договору).
Разом з тим, виконання обов'язку відповідача по поверненню (звільненню) орендованого майна з підписанням відповідного Акту приймання-передачі об'єкта оренди обумовлене обов'язком позивача його прийняти, а тому про належне виконання відповідачем зобов'язання може свідчити вчинення всіх можливих дій, передбачених договором або законом, для повернення майна орендарю, звільнення займаного приміщення від речей, передачі ключів, направлення пропозиції орендарю прийняти майно, участь у комісіях по поверненню майна, передачу акту повернення майна тощо).
У відповідності до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, обов'язок суборендаря повернути спірне приміщення кореспондує зустрічний обов'язок орендаря прийняти це приміщення за актом приймання-передачі (повернення).
Із матеріалів справи вбачається, що 02.10.2025 ТОВ «Мобікейс» звернулось до ТОВ «ІС-Сервіс» з листом-вимогою № 20251002/1 від 02.10.2025 щодо підписання акту приймання-передачі приміщення та повернення забезпечувального платежу, в якому відповідач, посилаючись на пошкодження орендованого майна вибуховою хвилею 21.07.2025 (вибиті вікна, ушкодження стін та елементи конструкцій, відсутність електроенергії), невиконання обов'язку щодо усунення наслідків аварії згідно пп. 5.1.3. Договору, у зв'язку з чим неможливість використання орендованого приміщення за цільовим призначенням, а також положення частини шостої ст. 762 та ст. 776 ЦК України, вимагав у позивача:
- підписати Акт приймання-передачі (повернення) приміщення у зв'язку з виїздом - протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати отримання цього листа 06.10.2025 о 11:00 за місцем знаходження приміщення, а разі ухилення повідомлений про складання відповідачем одностороннього акту із фото- та відео фіксацією стану приміщення та надсилання його на адресу позивача рекомендованим листом і на e-mail;
- здійснити перерахунок орендної плати за липень 2025 року шляхом повного звільнення від плати за період з 21.07.2025 до 31.07.2025 (або щонайменше пропорційного зменшення), з у рахуванням частини 6 ст. 762 ЦК України та невиконаного обов'язку за п. 5.1.3. Договору; надати скоригований рахунок/актові документи та, за наявності переплати, повернути кошти або зарахувати їх у взаєморозрахунки протягом 5 (п?яти) банківських днів;
- надати письмову позицію щодо виконання обов'язку з капітального ремонту за п. 5.1.3. (план/строки/відповідальний) або підтвердити відсутність заперечень щодо остаточного виїзду відповідача та припинення користування;
- повернути раніше сплачений забезпечувальний платіж у сумі 74 413,84 грн на рахунок ТОВ «Мобікейс».
06.10.2025 у відповідь на лист-вимогу № 20251002/1 від 02.10.2025, з електронної пошти Винокурової Ірини було надано лист щодо перенесення зустрічі 06.10.2025 о 11:00 годині на 09.10.2025 о 11:00 годині у зв'язку з неможливістю прибуття представника позивача на вказану дату з незалежних підстав.
У зв'язку з неприбуттям представників ТОВ «ІС-Сервіс» на зустріч 09.10.2025, представниками ТОВ «Мобікейс» було самостійно складено на підписано Акт прийому-передачі приміщення від 26.09.2025 до Договору суборенди нерухомого майна № 19-23 від 01.04.2023, де зафіксовано про повне звільнення приміщення від обладнання станом на 09.10.2025 із долученням фото пошкодженого орендованого майна.
Приймаючи до уваги викладене, матеріалами справи підтверджується, що через пошкодження, які сталися внаслідок обстрілів 21.07.2025, спірне орендоване приміщення втратило своє функціональне призначення саме як виробниче для господарської діяльності відповідача та фактична можливість користування об'єктом оренди за його цільовим призначенням, обумовленим умовами Договору, була відсутня з 21.07.2025, що позивачем не спростовано.
Відтак, з врахуванням наведеного, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач з розумною впевненістю довів неможливість використання орендоване приміщення загальною площею 695,6 кв.м, що розташоване за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61 за його цільовим призначенням з незалежних від відповідача причин, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення частини шостої ст. 762 ЦК України.
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 щодо зменшення орендної плати або тимчасове звільнення орендаря від сплати орендної плати у разі знищення або пошкодження орендованого майна внаслідок збройної агресії рф здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додаються документи, що підтверджують існування відповідних обставин, не приймаються судом як належні, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 стосується питань оренди державного та комунального майна, до яких спірне орендоване майно не відноситься.
Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії рф, пов'язаних з пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473, як обов'язковий для спірних правовідносин, оскільки цей Порядок визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також застосовується для фіксації пошкоджень будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації. Цей Порядок також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності, зумовлених збройною агресією Російської Федерації.
Щодо посилання позивача на обстеження пошкоджених об'єктів відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257, слід зазначити що цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об'єктів (далі - пошкоджені об'єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення, та проводиться за рішенням власника або управителя об'єкта, а обстеження пошкоджених об'єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.
На підставі викладеного, враховуючи обізнаність позивача про пошкодження орендованого відповідачем майна та неможливість його цільового використання за Договором з 21.07.2025, невжиття позивачем заходів для усунення пошкоджень для подальшого використання відповідачем орендованого майна в своїй господарській діяльності, вид господарської діяльності відповідача та невідповідність спірного майна після пошкоджень для його використання за цільовим для відповідача призначенням, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за серпень 2025 року у розмірі 61 490,26 грн, за вересень 2025 року у розмірі 71 932,00 грн та за жовтень 2025 року у розмірі 71 932,00 грн.
У задоволенні вимог про стягнення з відповідача комунальних платежів за серпень 2025 року у розмірі 9 376,68 грн та за вересень 2025 року у розмірі 1 964,28 грн також слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування заявлених до стягнення сум, зокрема, у відповідності до п. 3.7. Договору не надано показники приборів обліку щодо фактичного споживання відповідачем за спірний період водопостачання, електропостачання, теплопостачання та експлуатаційні витрати, або інші належні докази нарахування цих сум.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи аргументи, викладені сторонами під час розгляду справи, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені судом, суд дійшов висновку про відому у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, у відзиві на позовну заяву, відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої ст. 123 ГПК України).
Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).
У відзиві на позовну заяву було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс в зв'язку із розглядом справи становить 10 000,00 грн.
Згідно із частинами першою та другою ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 ГПК України).
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною першою ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано, зокрема, Договір про надання правової (правничої) допомоги № 12-12/25 від 12.12.2025 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між Адвокатським об'єднанням «ЗАХИСТ ГРУПП» (далі - Виконавець) та ТОВ «Мобікейс» (далі - Замовник).
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику визначену цим Договором професійну правову (правничу) допомогу у господарському судочинстві, у справі № 910/14982/25 за позовом ТОВ «ІС-Сервіс» про стягнення з ТОВ «Мобікейс» основного боргу, представництва та захисту інтересів останнього в будь-якому процесуальному статусі в тому числі, але не обмежуючись в якості відповідача, заявника, свідка, в усіх судах, в тому числі, але не обмежуючись: судах першої інстанції, апеляційних, Верховному Суді (надалі іменуються «послуги»), а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт наданих послуг (п. 1.2. Договору про надання правової допомоги).
Згідно з п. 2.1. Договору про надання правової допомоги, послуги надаються Виконавцем Замовнику шляхом, зокрема: складання заяв, клопотань, скарг, запитів та інших необхідних процесуальних документів, передбачених чинним законодавством України; захисту та представництва інтересів Замовника в судах усіх юрисдикцій та інстанцій.
Строк надання послуг починається з моменту укладення договору та закінчується 31.12.2026 (п. 2.2. Договору про надання правової допомоги)
Права та обов'язки Виконавця та Замовника визначені розділом 3 Договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, за надання правової допомоги Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 10 000,00 грн, без ПДВ. Оплата послуг здійснюється Замовником у безготівковій формі на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання сторонами цього Договору (п. 4.2. Договору про надання правової допомоги).
Умовами п. 4.4. Договору про надання правової допомоги передбачено, що за фактом надання послуг сторони підписують Акт наданих послуг (далі - Акт).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення вказаного в ньому строку надання послуг (п. 7.1. Договору про надання правової допомоги).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя ст. 126 ГПК України).
15.12.2025 між Виконавцем та Замовником був підписаний Акт наданих послуг № 21 про надання правової допомоги, згідно з яким загальна вартість наданих послуг склала 10 000,00 грн, який був повністю оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією № 257 від 15.12.2025.
Також, на підтвердження витрат на правову допомогу, відповідачем надана копія ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2090538 від 05.01.2026.
Частинами четвертою та п'ятою ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Перевіривши подані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заявлені позивачем вимоги, оцінивши необхідність поданих представником відповідача документів в обґрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність жодного заперечення зі сторони позивача щодо розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає визначений відповідачем розмір таких витрат обґрунтованим.
Відповідно, зазначені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, суд покладає на позивача відповідно до положень ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-Сервіс» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, корп. 64; ідентифікаційний код 25283708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобікейс» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Квітнева, буд. 52); ідентифікаційний код 40713374) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова