ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/12931/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будоранж"
про стягнення 63167,36 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будоранж" про стягнення 55766,90 грн. основного боргу з оплати щомісячних внесків на управління будинком та до фондів, а також нарахованих на суму боргу 698,71 грн. трьох процентів річних, 1001,69 грн. інфляційних втрат, 4987,02 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04111, м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 52, кв. 315.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу.
Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.
Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач є власником шести квартир, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського (попередня назва - вул. Щербакова) буд. 52, а саме: квартира № 218 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 95,1 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024; Квартира № 221 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 60,5 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024; Квартира № 257 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 59,9 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024; Квартира № 315 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 60,7 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024; Квартира № 340 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 127,1 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024; Квартира № 399 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського буд.52 (загальною площею 60,0 кв.м.), право власності зареєстровано 07.10.2024 року.
27.09.2016 співвласниками житлового будинку № 52 по вул. Данила Щербаківського в Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перлина Нивок», яке зареєстроване як юридична особа 29.09.2016, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Надалі, 08.12.2016 Загальними зборами ОСББ «Перлина Нивок» прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, про прийняття житлового будинку № 52 по вул. Данила Щербаківського в управління та обслуговування силами ОСББ «Перлина Нивок», та затверджено розмір щомісячного внеску співвласників на управління будинком в сумі 3,00 грн. з одного квадратного метра площі.
Рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Перлина Нивок», оформлених протоколом № 3/2023 від 28.10.2023, затверджено та визначено наступний розмір щомісячних внесків співвласників будинку до фондів Об'єднання: щомісячний внесок на управління будинком (утримання та обслуговування будинку, споруд, та прибудинкової території) - 5,07 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Резервного (аварійного) фонду - 0,56 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Фонду капітального ремонту - 0,83 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Фонду розвитку - 0,14 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення.
У подальшому, рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Перлина Нивок», оформлених протоколом № 4/2024 від 08.12.2024, внесено зміни щодо розміру внесків співвласників об'єднання, а саме встановлено6 щомісячний внесок на управління будинком (утримання та обслуговування будинку, споруд, та прибудинкової території) - 7,00 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Резервного (аварійного) фонду - 0,56 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Фонду капітального ремонту - 0,83 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення; щомісячний внесок до Фонду розвитку - 4,21 грн./1 кв.м. загальної площі квартири/нежитлового приміщення.
Водночас, за відповідачем утворилась заборгованість по оплаті внесків співвласників за період жовтень 2024 року - серпень 2025 року в загальному розмірі 55 766,90 грн., з якого: борг по оплаті внесків на управління будинком (утримання та обслуговування будинку, споруд, та прибудинкової території) - 33021,78 грн., борг по оплаті внесків до Резервного (аварійного) фонду - 2803,75 грн., борг по оплаті внесків до Фонду капітального ремонту - 4155,65 грн., борг по оплаті внесків до Фонду розвитку - 15785,72 грн.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно зі статтею 1 якого, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Обов'язок співвласників виконувати рішення зборів співвласників визначений і у частині 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
За частиною 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
За змістом частин 1-2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
За змістом статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Оскільки відповідач є власником квартир № 218 , 221 , 257 , 315 , 340 , 399 за адресою м. Київ, вул. Данила Щербаківського (попередня назва - вул. Щербакова) буд. 52, на відповідача покладається обов'язок зі сплати обов'язкових щомісячних внесків, установлених рішеннями Загальних зборів співвласників ОСББ «Перлина Нивок», оформлених протоколами № 3/2023 від 28.10.2023, № 4/2024 від 08.12.2024 року.
До матеріалів справи доказів сплати відповідачем обов'язкових щомісячних внесків на користь позивача не надано, контррозрахунок боргу відсутній.
Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача нарахованих позивачем за період жовтень 2024 року - серпень 2025 року в загальному розмірі 55 766,90 грн., з якого: борг по оплаті внесків на управління будинком (утримання та обслуговування будинку, споруд, та прибудинкової території) - 33021,78 грн., борг по оплаті внесків до Резервного (аварійного) фонду - 2803,75 грн., борг по оплаті внесків до Фонду капітального ремонту - 4155,65 грн., борг по оплаті внесків до Фонду розвитку - 15785,72 грн.
Крім того, позивач просив стягнути нараховані за період із 21.11.2024 до 10.10.2025 на суми боргу 698,71 грн. трьох процентів річних, 1001,69 грн. інфляційних втрат, 713,04 грн. пені та 4273,98 грн. штрафу.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 2 розділу 8 Статуту передбачено, що в разі несвоєчасної або неповної оплати власником квартири/нежитлового приміщення внесків та/або платежів, передбачених законом та/чи цим статутом, рішеннями статутних органів, правління має право нарахувати пеню, що є обов'язковою для сплати, на суму заборгованості по оплаті внесків/платежів в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати. У разі порушення зобов'язань по оплаті внесків та/або платежів більше ніж на 30 календарних днів, застосовувати нарахування додаткового штрафу, що є обов'язковим до сплати, у розмірі 10% від суми боргу за кожен період (календарний місяць) прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 698,71 грн. трьох процентів річних, 1001,69 грн. інфляційних втрат, 713,04 грн. пені та 4273,98 грн. штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будоранж" (04111, м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 52, кв. 315; ідентифікаційний код 45409786) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перлина Нивок" (04111, м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 52; ідентифікаційний код 40862423) 55 766 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 90 коп. основного боргу, 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 71 коп. трьох процентів річних, 1001 (одну тисячу одну) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 713 (сімсот тринадцять) грн. 04 коп. пені, 4273 (чотири тисячі двісті сімдесят три) грн. 98 коп. штрафу, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова