ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2026Справа № 910/1330/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксенко Авто Продакшн"
про визнання недійсним пункту договору та стягнення 2070560,75 грн.
за участі представників:
від позивача: ОСОБА_2.
від відповідача: Ядуто О.Ю.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксенко Авто Продакшн" про визнання недійсним пункту 5 державного контракту № 28/ВОЗ-2023 від 12.06.2023 із відповідними змінами (які викладено в додатковій угоді № 1 від 05.11.2023) в частині включення до ціни контракту суми ПДВ, та стягнення 2070560,75 грн. сплаченого ПДВ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
19.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 09.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 23.04.2026 прийнято заяву позивача про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що позивачем в проекті контракту не зазначалась та відповідачу до відома не доводилась будь-яка інформація про призначення товару для використання в заходах перерахованими у підпункті 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Також, позивачем не дотримано умови визначення відповідного призначення товару.
У відповіді на відзив позивачем наголошено, що відповідач був достеменно обізнаний про те, що закупівля здійснена в період воєнного часу та покупцем за договором є військова частина, а придбаний товар - спеціалізований транспортний засіб для перевезення та евакуації пацієнтів. Надалі, придбані товари по договору передані позивачем до інших військових частин Національної гвардії України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.06.2023 між позивачем, як Замовником, та відповідачем, як Виконавцем, укладено державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 28/ВОЗ, згідно з п.1 якого Виконавець зобов'язується у 2023 році виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану Товари оборонного призначення за кодом 34110000-1 «Легкові автомобілі» Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - Товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації Товарів оборонного призначення, яка є Додатком № 1 до Контракту і його невід'ємною частиною (далі - Специфікація), а Замовник - оплатити та прийняти Товар.
У пункті 5 Контракту визначено, що ціна Контракту становить 31 650 000,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 52 Контракту встановлено, що Контракт набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами передбачених Контрактом зобов'язань.
Відповідно до Додатку №1 до Контракту «Специфікація» найменування товару - Спеціалізований транспортний засіб для перевезення та евакуації пацієнтів (Автомобіль спеціалізований санітарний екстреної (швидкої) медичної допомоги КАР D 093.001).
Додатковою угодою № 1 від 06.11.2023 до Контракту внесено зміни до п. 5 Контракту та викладено даний пункту в наступній редакції: «Ціна Контракту, є договірною та становить 31 650 000,00 грн. у тому числі ПДВ 7% - 2 079 560,75 (на підставі абзацу другого підпункту «в» пункту 193.1 ст. 193 ПК України».
На виконання умов Контракту відповідачем поставлено згідно з видатковою накладною № 199 від 07.12.2023 товар на загальну суму 31 650 000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 2 070 560,75 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 11.12.2023 № 8985 позивачем сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 31 650 000,00 грн. в якості оплати за товар.
Надалі, позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.12.2025 № 78/1/5/1-6487- 2025 про повернення сплаченого ПДВ по Контракту.
У відповіді відповідач у задоволенні претензії відмовив, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписи частини 1 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
У пункті 1 розділу ІІ Положення про військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2015 № 122 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2018 № 307) (далі - Положення) вказано, що основним завданням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є забезпечення за рішенням Головного управління Національної гвардії України технікою, продовольчим, речовим, автотехнічним, медичним та іншим майном територіальних управлінь, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України.
Згідно п. 29 ст.1 Закону України «Про оборонні закупівлі» товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1447 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану» (далі - Перелік № 1447) затверджено перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, до якого включено спеціалізований санітарний транспорт (неброньований).
Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За змістом підпунктів а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: 2) лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України; 3) лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Із матеріалів справи слідує, що позивач підпадає під категорію учасників антитерористичної операції та осіб, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та ним здійснено закупівлю медичного виробу - спеціалізованого санітарного транспорту, що зазначений у Переліку № 1447.
Одночасно, суд зазначає, що в пункті 1 Контракту прямо вказано, що відповідач зобов'язується у 2023 році виготовити та поставити Замовнику (позивачу) товар оборонного призначення за кодом 34110000-1 «Легкові автомобілі» Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 із дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач при укладенні Контракту був обізнаний із призначенням товару, що є предметом поставки, а саме для здійснення позивачем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, позивачем до матеріалів справи надано відповідні докази (наряди, акти приймання-передачі) на підтвердження тієї обставини, що в подальшому товар - спеціалізовані санітарні автомобілі, передані до інших військових частин Національної гвардії України, а саме: військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військовій частині НОМЕР_3 НГУ - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; військовій частині НОМЕР_4 НГУ - ІНФОРМАЦІЯ_8»; військовій частині НОМЕР_5 НГУ - ІНФОРМАЦІЯ_4 »; військовій частині НОМЕР_6 НГУ - ІНФОРМАЦІЯ_7 оперативного призначення імені ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З огляду на зазначене, не зазначення в даному випадку в Контракті формулювання щодо призначення товару саме «для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я» не може слугувати підставою для не застосування до спірних правовідносин підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість.
Відтак, суд дійшов висновку визнати недійсними пункт 5 державного контракту № 28/ВОЗ-2023 від 12.06.2023 зі змінами, викладеними в додатковій угоді № 1 від 06.11.2023, у частині включення до ціни контракту суми ПДВ.
За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Оскільки сума податку на додану вартість у розмірі 2070560,75 грн. отримана відповідачем за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю.
Визнати недійсним пункт 5 державного контракту № 28/ВОЗ-2023 від 12.06.2023 із відповідними змінами, (які викладено в додатковій угоді № 1 від 06.11.2023), у частині включення до ціни контракту суми ПДВ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксенко Авто Продакшн" (02222, м. Київ, вул. Героїв Енергетиків, буд. 47; ідентифікаційний код 43516374) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_7 ) 2070560 (два мільйони сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 75 коп. безпідставно набутих коштів, а також 27509 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 13 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 11.05.2026 року.
Суддя К.В. Полякова