ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/4269/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний номер 41037901)
до Консорціуму «Управляюча компанія «КАМпарітет» (03035, місто Київ, вулиця Липківського Василя Митрополита, будинок 16, офіс 1; ідентифікаційний номер 45594136)
про стягнення 85 066,62 грн.,
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Консорціуму «Управляюча компанія «КАМпарітет» про стягнення 85 066,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору управління активами (майном) від 28.05.2024 № 3455.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
До Господарського суду міста Києва 28.04.2026 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за участі позивача.
Відповідно до вимог частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням ціни позову, характеру спірних правовідносин та предмету доказування, суд вважає, що підстави для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відсутні, тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.
Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Частиною 10 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Відтак, суд звертає увагу Консорціуму «Управляюча компанія «КАМпарітет» на наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Керуючись статтями 12, 162, 164, 172, 176, 232-234, 247, 251-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №910/4269/26.
2. У задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про розгляд справи за участі позивача відмовити.
3. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
4. Встановити відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
5. Встановити позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
6. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://ki.arbitr.gov.ua), а також в електронних кабінетах в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний суд".
7. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, мають бути подані з дотриманням вимог до форми та змісту, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, у строк до 10.06.2026. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану електронним підписом), через систему "Електронного суду", через відділ діловодства та документообігу (канцелярія).
8. Звернути увагу Консорціуму «Управляюча компанія «КАМпарітет» на наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Т.Ю. Кирилюк