майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
05 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/250/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.
за участю представника позивача: Каратун Т.В., діє на підставі довіреності від 17.10.2023р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРО"
про стягнення 89250 грн.
Процесуальні дії по справі.
Національний банк України звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРО" 89250,00 грн. штрафних санкцій за Договором №108846 від 12.03.2025р.
Ухвалою суду від 09.03.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.04.2026р.
19.03.2026р. від ТОВ "СПЕЦПРО" надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 121-124).
24.03.2026р. від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с. 214-218).
В судовому засіданні 14.04.2026р. суд оголосив перерву до 05.05.2026р.
В судовому засіданні 05.05.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір про надання послуг з поточного ремонту будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати роботи у строки та відповідно до погодженого плану-графіка.
Позивач вказує, що відповідач не приступив до виконання робіт у визначені договором строки, допустив істотне відставання від погодженого плану-графіка, а станом на дату направлення повідомлення про розірвання договору надання послуг фактично не було розпочато. У зв'язку з цим Національний банк України, керуючись положеннями договору та частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, достроково в односторонньому порядку розірвав договір шляхом направлення відповідачу відповідного письмового повідомлення.
Позивач зазначає, що умовами договору передбачено обов'язок контрагента сплатити штраф у розмірі 15 % від загальної вартості договору у разі розірвання договору з ініціативи замовника у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань виконавцем. З огляду на порушення відповідачем умов договору позивачем нараховано штрафні санкції у сумі 89250,00 грн.
Також позивач зазначив, що звертався до відповідача з претензією про сплату штрафних санкцій, однак вимоги залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпро» проти позову заперечило та просить відмовити у його задоволенні.
У відзиві відповідач зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору, а також факту відмови від його виконання. Вказував, що ним здійснювалися підготовчі та організаційні заходи для виконання робіт, направлялися листи щодо внесення змін до плану-графіка та залучення працівників на об'єкт.
Відповідач також зазначив, що роботи виконувалися паралельно на кількох об'єктах позивача, а працівники перебували на об'єкті і після направлення повідомлення про розірвання договору. На думку відповідача, позивач своїми діями, зокрема вимогою щодо здачі перепусток, перешкоджав належному виконанню договору.
Крім того, відповідач вказував, що погодження позивачем змін до плану-графіка свідчить про узгодження сторонами нових строків виконання робіт, а тому підстави для застосування положень статті 849 Цивільного кодексу України та нарахування штрафних санкцій відсутні.
Також відповідач зазначив, що прострочення виконання зобов'язання не є тотожним відмові від виконання договору, а відтак підстав для стягнення штрафу немає. Додатково просив суд застосувати положення статті 551 Цивільного кодексу України та зменшити розмір штрафних санкцій як неспівмірний наслідкам порушення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.03.2025р. між Національним банком України (позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпро» (відповідач, Контрагент) на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» був укладений договір № 108846 (т.1 а.с. 9-13).
Відповідно до п. 1.1. договору Контрагент зобов'язується в межах твердої договірної ціни за укрупненими показниками вартості (додаток 1 до договору) надати послуги з поточного ремонту будівлі споруди ЦХ37 КПП № 2, за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, будинок 7 - 45450000-6 (далі - послуги) в обсягах, передбачених договірною ціною за укрупненими показниками вартості (додаток 1 до договору), з дотриманням чинних будівельних норм і правил та проєктних рішень (за наявності), а Національний банк зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги на умовах, передбачених договором.
Послуги за цим договором повинні були бути надані Контрагентом у повному обсязі у термін до 30 вересня 2025 року (п. 2.1. договору).
Відповідно до п.2.4. договору сторони погодили, що у разі відхилення Контрагентом від виконання Плану-графіка надання послуг в обсязі більше ніж на 10 % Національний банк, керуючись частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України, має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір в порядку та у спосіб, що визначений підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 цього договору.
Згідно п.3.1. договору визначено, що загальна вартість послуг за договором становить 595000,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 99166,67 грн., відповідно до договірної ціни за укрупненими показниками вартості (додаток 1 до цього договору), і включає в себе кошти на покриття ризиків, сплату усіх податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені, згідно з чинним податковим законодавством України, вартість матеріалів для надання послуг за цим договором та інші витрати Контрагента, пов'язані з наданням послуг за цим договором.
Пунктом 3.4. договору визначено, що у разі прострочення з вини Контрагента термінів (строків) надання послуг загальна вартість послуг за договором коригуванню та уточненню не підлягає.
Відповідно до п.3.5. договору, кошти на покриття ризиків, пов'язаних з наданням послуг використовуються при проведенні розрахунків за обсяги наданих послуг, які не були передбачені договірною ціною за укрупненими показниками вартості (додаток 1 до договору).
Національний банк здійснює оплату за фактично надані послуги протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання сторонами Акта та довідки, що складена згідно з Актом в порядку, передбаченому договором (п.4.1. договору).
Підпунктом 5.3.4. договору визначено, що Національний банк зобов'язується оформляти перепустки на будівельну техніку й автотранспорт Контрагента в строк не більше 3 (трьох) робочих днів після отримання відповідної заявки від Контрагента.
Національний банк згідно з п.п. 5.4.3. договору має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Контрагентом за цим договором, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати розірвання договору.
Пунктом 7.9. договору сторони погодили, що у разі відмови Контрагента в односторонньому порядку виконувати цей договір або у разі розірвання цього договору з ініціативи Національного банку у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням Контрагентом зобов'язань за договором (крім випадку, передбаченого пунктом 5.2.2 договору), Контрагент протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати отримання такої вимоги від Національного банку повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 15 % від загальної вартості послуг за договором.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 30 листопада 2025 року (п.9.1. договору).
Додатком №1 до договору визначено перелік робіт та їх вартість. Загальна вартість робіт за цим договором складає - 595000,00 грн. (т.1 а.с. 13 на звороті-15).
Відповідно до додатку №2 до договору, сторони погодили інформацію про ціни на матеріальні ресурси (т.1 а.с. 15 на звороті - 40).
Додатком №6 до договору визначено загальні положення до договорів про закупівлю (т.1 а.с. 43-48).
Пунктом 12.3. загальних умов передбачено, що кожна із сторін має право розірвати договір достроково в односторонньому порядку у разі невиконання або неналежного виконання договору іншою стороною, письмово повідомивши іншу сторону до дати його розірвання, з дотриманням строку, визначеного договором.
Згідно з п.12.4. загальних умов, під "неналежним виконанням" договору сторони розуміють в тому числі, але не виключно, його виконання не в повному обсязі, та/або з порушенням строку виконання зобов'язань, та/або якщо контрагент своєчасно не розпочав надання послуг/виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим, та/або з порушенням вимог договору та чинних нормативних актів щодо якості товару/послуг/робіт.
Дефектним актом визначено види, обсяги та умови виконання робіт, що стали підставою для складання кошторисної документації та виконання поточного ремонту (т.1 а.с. 50, 51).
14.03.2025р. ТОВ "СПЕЦПРО" направило позивачу лист №29/25 для погодження плану-графіку у відповідності до п.2.2 договору, а також список працівників, які залучаються до надання послуг (т.1 а.с. 52-72). Згідно плану графіку роботи мали бути виконані протягом березня-липня 2025 р.
24.03.2025р. листом №51/25 ТОВ "СПЕЦПРО" запропонувало погодити внесення змін до Планів-графіків та перенести початок робіт на 01.04.2025р. (т.1 а.с. 73).
Національний банк України листом №61-0028/23678 від 27.03.2025р. погодив ТОВ "СПЕЦПРО" внесення змін до План-графіку та переніс початок робіт на 01.04.2025р. (т.1 а.с. 74, 75).
На виконання умов договору 01.04.2025р. між сторонами підписано Акт передачі об'єкта контрагенту для виконання поточного ремонту (т.1 а.с. 79).
21.04.2025р. Банк направив відповідачу лист №61-0028/30140, у якому просив розпочати виконання ремонтних робіт (т.1 а.с. 76), на що ТОВ "СПЕЦПРО" направило лист №106/25 від 08.05.2025р. про внесення змін до план-графіку та просило перенести початок робіт на 01.08.2025р. (т.1 а.с. 77).
За результатами розгляду запиту від 08.05.2025р. Банк листом № 61-0028/37238 від 14.05.2025р. надав відповідь та погодив внесення змін (т.1 а.с. 78).
Позивач зазначає, що оскільки станом на 26.08.2025р. надання послуг з поточного ремонту на об'єкті розпочато не було, Банк листом № 61-0028/67605 від 02.09.2025р. повідомив ТОВ "СПЕЦПРО" про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку. Вказав, що Договір №108846 від 12.03.2025р. вважається розірваним через десять робочих днів з дати надсилання листа контрагенту (т.1 а.с. 80).
19.09.2025р. Банк направив відповідачу претензію №1 у якій вимагав сплатити штрафні санкції відповідно до п. 7.9. договору, у розмірі 89250,00 грн. (т.1 а.с. 82, 83).
30.09.2025р. від ТОВ "СПЕЦПРО" надішли заперечення на претензію №1 (т.1 а.с. 85-87).
Національний банк України, розглянувши листи ТОВ «СПЕЦПРО» № 174/25 від 30.09.2025р. та № 202 від 07.11.2025р., повідомив про правомірність розірвання договорів № 108779, № 108783, № 108784, № 108810, № 108813, № 108846 у зв'язку з істотним невиконанням контрагентом своїх зобов'язань та відставанням від плану-графіка виконання робіт. Також зазначено, що зобов'язання сторін припинилися з моменту розірвання договорів, а акти виконаних робіт, подані після його припинення, не підлягають прийняттю та оплаті. Крім того, Національним банком заявлено про наявність підстав для застосування штрафних санкцій відповідно до умов договорів (т.1 а.с. 88, 89).
ТОВ «СПЕЦПРО» листом № 212 від 15.12.2025р. повідомило про незгоду з розірванням договорів № 108779, № 108783, № 108784, № 108810, № 108813, № 108846, а також із застосуванням штрафних санкцій та відмовою в оплаті виконаних робіт, посилаючись на фактичне виконання частини робіт, відсутність істотного порушення договорів, принципи добросовісності та необхідність оплати фактично наданих послуг (т.1 а.с. 91).
У відповідь Національний банк України зазначив, що відставання ТОВ «СПЕЦПРО» від погодженого плану-графіка виконання робіт є істотним та перевищує допустимі межі, встановлені договорами, що є підставою для їх одностороннього розірвання. Також наголошено, що зобов'язання сторін припинилися з моменту розірвання договорів, а акти, подані після цього, не підлягають прийняттю та оплаті. Крім того, Національний банк підтвердив правомірність застосування штрафних санкцій відповідно до умов договорів та норм ЦК України (т.1 а.с. 92-95).
У зв'язку з істотним порушенням умов договорів, Національний банк України звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ «СПЕЦПРО» штрафних санкцій у розмірі 89250,00 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК, у тому числі і з договорів (ст.509).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК).
У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.615 ЦК).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 ст.598 ЦК).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК).
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов'язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частини 1, 3 ст.651 ЦК).
Розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір №108846 від12.03.2025р. за своєю правовою природою є договором підряду, який регулюється приписами глави 61 ЦК України.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідно до умов Договору №108846 від 12.03.2025р. відповідач зобов'язався надати послуги з поточного ремонту будівлі споруди ЦХ37 КПП №2 за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, в обсягах та у строки, визначені договором і погодженим сторонами Планом-графіком надання послуг.
Згідно з п. 2.1 Договору послуги повинні бути надані у повному обсязі у строк до 30.09.2025р.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що за ініціативою відповідача сторонами неодноразово вносилися зміни до Плану-графіка надання послуг, у зв'язку з чим строки початку виконання робіт переносилися. Остаточно погодженим сторонами Планом-графіком було передбачено виконання робіт у період з 01.08.2025р. по 30.09.2025р.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідач до виконання робіт у погоджені строки не приступив, працівники та техніка на об'єкті були відсутні, а станом на 02.09.2025р. відставання від погодженого Плану-графіка становило 33 календарних дні.
Доказів виконання робіт у строк погоджений сторонами суду не надано.
Посилання відповідача на те, що ним здійснювалася підготовка до виконання робіт, а також на можливість подальшого коригування строків виконання, суд оцінює критично, оскільки такі доводи не підтверджують належного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань та не спростовують факту прострочення виконання робіт.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).
Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що у разі відхилення контрагента від виконання Плану-графіка надання послуг більш як на 10 % Національний банк має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір.
Крім того, згідно з пунктом 5.4.3 Договору позивач має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання або неналежного виконання контрагентом своїх зобов'язань, письмово повідомивши про це не менш як за 10 робочих днів до дати розірвання договору.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач засобами поштового зв'язку 03.09.2025р. направив відповідачу повідомлення про дострокове розірвання Договору від 02.09.2025р. №61-0028/67605 (т.1 а.с. 80, 81).
Оскільки відповідач не розпочав роботи у строки , визначені сторонами у договорі, тому позивач правомірно реалізував право на одностороннє розірвання Договору відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства. Отже, Договір № 108846 від 12.03.2025 р. є розірваним з 17.09.2025р.
Заперечення відповідача про відсутність істотного порушення умов Договору суд відхиляє, оскільки сторонами у Договорі самостійно погоджено випадки та порядок дострокового розірвання договору, зокрема у разі відхилення від Плану-графіка більш як на 10 %.
При цьому саме лише посилання відповідача на намір виконати роботи у майбутньому або можливість коригування строків виконання не спростовує факту допущеного прострочення та неналежного виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.9 Договору сторони погодили, що у разі розірвання Договору з ініціативи Національного банку у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням контрагентом зобов'язань за Договором, контрагент зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 15 % від загальної вартості послуг за Договором.
Загальна вартість послуг за Договором становить 595000,00 грн. Штраф становить 89250,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.
Доводи відповідача щодо неспівмірності штрафних санкцій судом відхиляються, оскільки розмір штрафу прямо погоджений сторонами при укладенні Договору, відповідач як суб'єкт господарювання вільно погодився з такими умовами договору, а доказів винятковості обставин чи надмірності заявленої до стягнення суми матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національного банку України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпро» штрафних санкцій у розмірі 89250,00 грн. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, судовий збір розмірі 2662,40 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРО" (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 28, оф. 1А, код ЄДРПОУ 38074372)
на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106):
- 89250,00 грн. штрафу;
- 2662,40 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.05.26
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи