61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
05.05.2026 Справа №905/87/26
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» (49005, м.Дніпро, вул.Олеся Гончара, 16, код ЄДРПОУ 24446930)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628)
про стягнення 26354,89 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал», м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська», м.Добропілля про стягнення суми коштів в розмірі 26354,89 грн, з яких: 22957,20 грн - сума заборгованості за договором №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025, 2495,73 грн - штрафні санкції відповідно до п.4.3 вищезазначеного договору, 322,66 грн - 3% річних, 579,30 грн - інфляційна складова.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 для розгляду вказаної справи була визначена суддя Левшина Г.В.
Згідно з ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2026 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі ст.164, ч.ч.1-3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання суду доказів оплати судового збору в розмірі 2662,40 грн на реквізити Господарського суду Донецької області.
19.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 19.02.2026 (з додатками), згідно з якою ним було усунуто недоліки на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2026 про залишення позову без руху.
У зв'язку з призначенням судді Левшиної Г.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням №02-01/67 від 03.03.2026 керівника апарату Господарського суду Донецької області був призначений повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.03.2026 для розгляду справи №905/87/26 визначено суддю Паляницю Ю.О.
Ухвалою суду від 06.03.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/87/26, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Запропоновано, зокрема, відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).
15.04.2026 від відповідача до суду надійшов відзив б/н від 14.04.2026 на позов та заява б/н від 14.04.2026 про поновлення строку для подання відзиву по справі №905/87/26.
Ухвалою суду від 22.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про поновлення процесуального строку для надання суду відзиву. Одночасно, продовжено встановлений відповідачу строк для надання відзиву до дати його фактичного надходження - 15.04.2026.
Відповідач у відзиві б/н від 14.04.2026 просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційної складової з посиланням на приписи п.7.1 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.07.2025, який передбачає звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо це стало наслідком форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили та їх наслідків, які безпосередньо впливають на виконання договору. При цьому, як вказував відповідач, виробничі потужності і майно товариства знаходяться на території Добропільської міської територіальної громади, що з 26.06.2025 віднесена до зони активних бойових дій, через які є постраждалі, а підприємство зазнало руйнувань. З огляду на наведене, товариство тимчасово призупинило ведення гірничих робіт, працівники підприємства звільняються і евакуюються в більш безпечні регіони. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач надав сертифікат №1400-26-0198 (вих.№5/12.1-17-03 від 26.01.2026) Донецької торгово-промислової палати.
27.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 27.04.2026, що по суті є відповіддю на відзив, у яких він звертав увагу суду на зміст п.п.5.3, 5.4 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.07.2025, що визначають обов'язок сторони, для якої склалась неможливість виконання зобов'язань, сповістити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин і надати документ на їх підтвердження. При цьому, замовник не тільки не повідомив виконавця у встановленому договором порядку, але і отримав сертифікат Донецької торгово-промислової палати у січні 2026 року, тоді як зобов'язання з оплати наданих послуг мало бути виконано не пізніше 25.08.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать матеріали справи, 27.05.2025 між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал» (виконавець) був укладений договір №105-ШБ-ДЦ, за правилами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з управління відходами: збирання, транспортування та оброблення відходів виробничої діяльності Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» відповідно до вимог чинного законодавства.
За правилами п.п.2.9, 2.10 вказаного договору оформлення наданих за договором послуг здійснюється шляхом складання та підписання уповноваженими представниками сторін актів наданих послуг. Акт наданих послуг надається виконавцем на адресу замовника протягом 3-х календарних днів з дати вивезення відходів з території замовника, але не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним. Якщо дата акту припадає на вихідний або святковий день, акт наданих послуг надається не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Згідно з п.3.1 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 ціни за послуги, що надаються виконавцем за цим договором, погоджуються сторонами у «договірна специфікація» (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Орієнтовна сума договору складає 38070 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6345 грн.
Дія даного договору триває до 31.12.2025, а у випадку неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання (п.7.1 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025).
Вказаний договір та додаток 1 до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень та заперечень, що зумовило виникнення у них взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено, відповідно до акту №13 від 21.07.2025 приймання-передачі, Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Метал» на оброблення 2,774 т відходів.
Крім того, в підтвердження наведених обставин, позивачем до матеріалів справи додано акт №33 від 21.07.2025 на суму 22957,20 грн щодо надання послуг з оброблення відходів в кількості 2,774 т.
Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами надання передбачених договором послуг на загальну суму 22957,20 грн.
Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок щодо оплати послуг у визначений угодою строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал» заявлено про стягнення, зокрема, основного боргу в сумі 22957,20 грн.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 вказаного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом до ч.1 ст.903 зазначеного нормативно-правового акту, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За правилами п.1.2 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 замовник зобов'язується оплатити виконавцеві послуги, зазначені у п.1.1 даного договору в порядку та на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.
Відповідно до п.3.2 укладеного сторонами правочину оплата послуг, що надається виконавцем за цим договором, здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця впродовж 5-ти календарних днів з 30-го календарного дня від дати підписання сторонами акту наданих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що акт №33 від 21.07.2025 здачі-приймання робіт (надання послуг) був підписаний сторонами та скріплений їх печатками 21.07.2025.
Відтак, обов'язок щодо оплати наданих послуг мав бути виконаний не пізніше 25.08.2025.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості наданих послуг від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» про стягнення боргу в сумі 22957,20 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст.549 вказаного кодексу передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п.4.3 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 при недотриманні замовником строків оплати, зазначених у даному договорі, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, від своєчасно несплаченої суми, за кожен день порушення строків оплати.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 2495,73 грн пені за період з 26.08.2025 по 31.12.2025.
За розрахунком суду, здійсненим за допомогою комп'ютерної програми «Ліга.Закон», сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, від своєчасно несплаченої суми, за кожен день порушення строків оплати, становить 2495,73 грн, а отже здійснений позивачем розрахунок в цій частині є арифметично вірним.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 322,66 грн 3% річних за період з 26.08.2025 по 12.02.2026 та 579,30 грн інфляційних нарахувань за період з вересня 2025 року по січень 2026 року.
За розрахунком суду, здійсненим за допомогою комп'ютерної програми «Ліга.Закон», сума 3% річних за період з 26.08.2025 по 12.02.2026 складає 322,66 грн, сума інфляційних нарахувань за період з вересня 2025 року по січень 2026 року складає 579,30 грн, а отже здійснений позивачем розрахунок в цій частині є арифметично вірним.
Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст.607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Згідно зі ст.614 наведеного кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
В ч.4 ст.219 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
За приписами ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).
Згідно з п.п.5.1, 5.3-5.5 укладеного сторонами правочину сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо це стало наслідком форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, та їх наслідків, які безпосередньо впливають на виконання договору. Сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов'язань по цьому договору, зобов'язана в розумний строк письмово сповістити іншу сторону (лист, факс, телекс, телеграф), з наступним наданням документа, відповідно до п.5.4 цього договору. Сторона, що заявила про настання форс-мажорних обставин, повинна представити відповідний документ компетентного органу України протягом 15 календарних днів від дня повідомлення. У випадку якщо такі обставини та/або їх наслідки тривають більш ніж два місяця, кожна зі сторін має в однобічному порядку відмовитися від договору. В цьому випадку сторона яка повністю або частково виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від іншої сторони виконання, зустрічного зобов'язання, а в разі неможливості виконання відшкодування прямих витрат пов'язаних з виконанням зобов'язання за договором.
У п.5.2 договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 викладено перелік форс-мажорних обставин та обставин непереборної сили, серед яких визначено, зокрема, війну.
В якості підстав для звільнення від відповідальності за прострочення виконання власних платіжних зобов'язань відповідачем зазначено, що виробничі потужності і майно товариства знаходяться на території Добропільської міської територіальної громади, що з 26.06.2025 віднесена до зони активних бойових дій, через які є постраждалі, а підприємство зазнало руйнувань. З огляду на наведене, товариство тимчасово призупинило ведення гірничих робіт, працівники підприємства звільняються і евакуюються в більш безпечні регіони. На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач надав сертифікат №1400-26-0198 (вих.№5/12.1-17-03 від 26.01.2026) Донецької торгово-промислової палати.
При цьому, вказаний сертифікат видано Товариству з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» щодо обов'язку виконувати належним чином зобов'язання, які випливають з використання орендованого державного майна - цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за договором №5/2008 від 13.11.2008, укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 01.09.2025, дата закінчення - 26.01.2026.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з ч.1 вказаної статті закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
У ст.3.3 Регламенту, затвердженого рішенням №44(5) від 18.12.2014 Президії ТПП України, вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За умовами п.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п.6.10 Регламенту).
Отже, надання сертифікату ТПП України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов'язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов'язання автоматично. При видачі сертифікату ТПП України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов'язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань).
У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
У матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для нього форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливила виконання зобов'язань саме за договором №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст.625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.
Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Відтак, порушення відповідачем умов договору №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 щодо оплати послуг (за умови відсутності доказів прострочення кредитора) є підставою для нарахування визначених ст.625 Цивільного кодексу України платежів, а імовірне існування обставин непереборної сили за договором не звільняє Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» від встановленого законом обов'язку відшкодувати позивачу матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Таким чином, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, надавши оцінку доводам сторін про наявність або відсутність форс-мажорних обставин і дотримання відповідачем процедури повідомлення про такі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені, 3% річних і інфляційних втрат підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта Білозерська» (85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна, 17, код ЄДРПОУ 36028628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал» (49005, м.Дніпро, вул.Олеся Гончара, 16, код ЄДРПОУ 24446930) суму заборгованості за договором №105-ШБ-ДЦ від 27.05.2025 у розмірі 22957,20 грн, пеню - 2495,73 грн, 3% річних - 322,66 грн, інфляційну складову боргу - 579,30 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 05.05.2026.
Повний текст рішення складено 11.05.2026.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця