про відмову в ухваленні додаткового рішення
11.05.2026 м. Дніпро Справа № 908/1552/24(908/3669/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Мотор січ"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 (ухвалене суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повне рішення складено 27.01.2026) у справі №908/1552/24 (908/3669/25)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" (м. Запоріжжя)
до відповідача 1: Акціонерного товариства "Мотор січ" (м. Запоріжжя)
до відповідача 2: Акціонерного товариства "Банк Альянс" (м. Київ)
третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (м. Київ)
третя особа 2: Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя)
третя особа 3: Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (м.Запоріжжя)
про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2023 до договору про поставку авіаційного палива для заправки повітряних суден № 20 від 28.10.2013 та стягнення 5 993 830 грн 31 коп.,
у межах справи № 908/1552/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" (м. Запоріжжя)
кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (м. Київ);
2. Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя)
3. Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (м. Запоріжжя)
4. Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя)
5. Акціонерного товариства "Банк Альянс" (м. Київ),
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі №908/1552/24(908/3669/25):
- позов задоволено;
- визнано недійсною додаткову угоду від 12.10.2023 до договору про поставку авіаційного палива для заправки повітряних суден № 20 від 28.10.2013, укладену між Акціонерним товариством "Мотор січ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія";
- стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" грошові кошти в сумі 5 993 830 грн 31 коп.;
- стягнути з Акціонерного товариства "Мотор січ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 174 грн 18 коп.;
- стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 174 грн 18 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №908/1552/24 (908/3669/25):
- апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мотор Січ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі № 908/1552/24 (908/3669/25) залишено без задоволення;
- апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі № 908/1552/24 (908/3669/25) задоволено частково;
- рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2025 у справі №908/1552/24 (908/3669/25) змінено, викладено його резолютивну частину у редакції цієї постанови;
- витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Акціонерного товариства "Мотор Січ" покладено на скаржника;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька хендлінгова компанія" на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 12 756 грн 08 коп.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" (третьої особи-1) до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" (вх. № суду 49993 від 30.04.2026) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Мотор січ" та стягнути з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" 15 000 грн 00 коп. таких витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2026 для розгляду заяви визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Мотор січ" прийнято до розгляду. Розгляд заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи та запропоновано учасникам справи протягом 3 днів з дати отримання ухвали надати заперечення щодо заяви.
Від Акціонерного товариства "Мотор січ" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на заяву про ухвалення додаткового рішення ТОВ"Люкс Країна" (вх. № суду 49993 від 30.04.2026), в якій просить зменшити розмір стягнення з АТ "Мотор січ" на користь ТОВ "Люкс Країна" понесених витрат на правову допомогу.
Відповідь обґрунтована наступним:
- адвокат витратив час на складення відзиву на апеляційну скаргу із вимогами, які носять типовий характер, засідання були в режимі відеоконференції наслідками розгляду подібних справ вже сформована судова практика;
- вирішення справи не має впливу на репутацію сторони;
- адвокатська допомога була надана без урахування реальної складності і обсягу справи, а також без необхідності залучення висококваліфікованих фахівців;
- витрати на правничу допомогу перевищують розумні та звичайні для подібних справ межі. Сума, зазначена у рахунках адвоката, є надмірною порівняно з середнім рівнем тарифів на правничі послуги у відповідній юрисдикції. Справа не вимагала складної юридичної роботи або спеціалізованих знань, що могло б обґрунтувати такі витрати на правничу допомогу, відтак загальна сума витрат на правничу допомогу є завищеною.
Розглянувши заяву ТОВ"Люкс Країна" про ухвалення додаткового рішення та додані до неї докази, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви товариства слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 Господарського процесуального кодексу України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанова Верховного Суду від 31.05.2022 у cправі № 917/304/21).
Наведені вище норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
Разом з тим, положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України визначено: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Наведені вище положення статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з положеннями статті 221 цього Кодексу дають підстави дійти висновку, що у разі подання стороною таких доказів до закінчення судових дебатів у справі, суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву суд може вирішити питання про судові витрати, шляхом ухвалення додаткового рішення.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив чітку процедуру розгляду питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги стороні спору, яке можливо винести за межі розгляду справи по суті, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що недотримання унормованої Господарським процесуальним кодексом України процедури, у відповідності до приписів, зокрема, статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для відмови в задоволенні відповідного клопотання заявника про відшкодування за рахунок іншої сторони понесених витрат, пов'язаних із послугами адвоката.
Верховний Суд зауважив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, і загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 918/977/21).
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у cправі № 922/4022/20.
Відповідно до матеріалів справи, про понесення витрат на правничу допомогу ТОВ"Люкс Країна" заявлено у відзиві на апеляційну скаргу АТ"Мотор січ" (т. 3, арк. с. 7 - 21).
У відзиві на апеляційну скаргу товариство зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги АТ"Мотор січ" складає фіксовану суму - 15 000 грн 00 коп., що передбачено Договором про надання правничої допомоги №02-07/22, з урахуванням Додаткової угоди до нього №19 від 05.03.2026, і зазначено, що на даній стадії розгляду справи, в якості доказів неможливо надати, зокрема, акт виконаних робіт, який підписується сторонами за результатами надання правової допомоги, але надання правової допомоги не завершено.
Як вказано вище, 28.04.2026 у даній справі ухвалено постанову.
30.04.2026 ТОВ"Люкс Країна" подано заяву про ухвалення додаткового рішення до якої додано: ордер від 16.03.2026; договір №02-07/22 від 07.07.2022; Додаткову угоду №12 від 29.12.2023; Додаткову угоду №19 від 05.03.2026; звіт від 28.04.2026 про надання правової (правничої) допомоги за Додатковою угодою №19 від 05.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги №02-07/22 від 07.07.2022; Акт приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2026 за Додатковою угодою №19 від 05.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги; рахунок-фактуру №1 від 28.04.2026, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю.
За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору адвокат зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими нормами чинного законодавства України, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим Договором.
Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим Договором полягає у захисті прав і законних інтересів клієнта та надання усіма законними методами і способами правової допомоги клієнту в усіх питаннях, що виникають під час здійснення ним господарської діяльності.
Згідно з пунктом 4.1 договору за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Адвокатом, Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається додатковими угодами до даного договору.
За умовами пункту 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.
Слід зазначити, що Договір не подавався заявником ні у суді першої інстанції, ні додавався він ТОВ"Люкс Країна" і до відзиву на апеляційну скаргу АТ"Мотор січ".
Суд звертає увагу, що як укладення Договору про надання правничої допомоги, так і Додаткової угоди №19 від 05.03.2026 до нього, посилання на яку йдеться у звіті про надання правової (правничої) допомоги та акті приймання-передачі наданих послуг, відбулося до ухвалення постанови (28.04.2026).
Клопотання з обґрунтуванням підстав неможливості подати докази вчасно та докази поважності підстав неподання суду апеляційної інстанції відповідних доказів (які існували на час ухвалення постанови) до ухвалення постанови заявником не наведено.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21, пославшись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21, наголосила:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду врахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27.12.2022, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п'яти днів після його ухвалення (03.01.2023). Докази були датовані за період з 09.12.2021 до 03.08.2022, тобто до моменту постановлення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Верховний Суд, здійснюючи касаційний перегляд господарських справ, також неодноразово посилався на зазначені висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови від 04.06.2025 у справі №912/2005/24, постанови від 25.09.2024 у справі № 910/1007/22, від 26.11.2024 у справі № 916/2168/22, від 12.12.2024 у справі № 911/826/23, від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 12.03.2025 у справі №910/87/24, від 25.03.2025 у справі №910/11352/24, від 15.04.2025 у справі №910/6138/24).
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення можуть бути прийняті тільки докази понесення витрат на правничу допомогу, які датовані після його ухвалення або в разі визнання поважними підстав їх неподання до судових дебатів, в інакшому випадку (якщо докази датовані до ухвалення судового рішення і сторона не заявляє клопотання про визнання поважними підстав неподання таких доказів до судових дебатів) - такі докази не можуть бути прийняті судом і в задоволенні відповідної заяви сторони слід відмовити.
Таким чином, з урахуванням того, що докази, на підтвердження понесення заявником витрат на правничу допомогу, зокрема договір №02-07/22 від 07.07.2022 та Додаткова угода №19 від 05.03.2026 до нього, існували до ухвалення постанови у цій справі, заявник також не наводить поважних підстав неподання відповідних доказів, які були у нього в наявності до закінчення судових дебатів, наведене є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
З підстав наведеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 235, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Країна" про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Мотор січ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2026 у справі №908/1552/24 (908/3669/25) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями - 11.05.2026. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 11.05.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя С.В. Мартинюк